Шпаргалка по предмету Международная экономика (МЁжнародна економЁка)

Необхідність створення організації для регулювання світової валютної системи стала зрозумілою в часи Великої депресії, котра зруйнувала світову економіку в 30-ті

Шпаргалка по предмету Международная экономика (МЁжнародна економЁка)

Реферат

Экономика

Другие рефераты по предмету

Экономика

Сдать работу со 100% гаранией
ом, що склався під впливом його соц. статусу протягом певного проміжку часу. Соц. поведінка людини залежить від таких осн. соц. засад, як стать, вік, сімейний стан, каста, раса, етнос, нац-сть (задані хар-тики); професія, ідеологія, релігія (набуті хар-тики). Поєднання таких засад у різні комбінації породжує різноманітність соц. статусів людей і їхніх запитів.

Поєднання фізіолог. і соц. засад породжує такі похідні хар-тики людської поведінки, як політ. орієнтація, вегетаріанство, патріотизм та інше, що також справляє вплив на МЕВ.

Основними хар-тиками соц.-культ. серед-ща є:

1.Розвиток форм мотивації до праці. Чим розвиненіша країна, тим більше прогресивних видів заохочення до праці там використовують, тим краще там труд. законод-во. Це набирає великої значущості в ЗЕД, з одного боку, і приваблює висококваліфік. труд. ресурси, з іншого боку.

2. Ще однією важливою хар-тикою соц.-культ. серед-ща є мовні (вербальні) та немовні (колір, дистанція, час, імідж) комунікації.

3. Окремо слід виділити ще такий елемент соц.-культ. серед-ща, як морально-етичні норми поведінки людини. (Напр., тепер бізнесмен чи велика ТНК повинні бути максимально чесними і пунктуальними, якщо хочуть надовго закріпитися на світ. ринку.)

4. Помітний вплив на МЕВ здійснює культура (пануюча в сусп-ві с-ма моральних цінностей, звичаїв, традицій, що розділяються усіма або абсолютною більшістю сусп-ва), а також

5. менталітет і особл-сті уподобань субєктів МЕВ, від урахування яких досить часто залежить підписання ділового контракту чи виконання якихось спільних програм.

 

16. Складові суч. інфраструктури МЕВ та їх заг. хар-тика.

Як і всяка с-ма, МЕВ потребують існ-ня інфраструктурного забезпечення, яке б здійснювало регулювання їхнього функціонування і розвитку.

Інфраструктурне забезпечення МЕВ-це сукупність правових інституцій (конференцій, конгресів, нарад, комітетів, комісій, орг-цій) і правових норм. вироблених ними, котрі забезпечують регулювання МЕВ на різних рівнях.

Слід розрізняти міжнац-ні й наднац-ні органи регул-ня МЕВ.

Міжнац-ні органи регул-ня МЕВ-це такі інституції, які виконують рекомендаційно-координаторські ф-ції, постанови яких бажані для виконання.

Наднац-ні органи регул-ня МЕВ-це інституції (як пр., блокових обєднань), які здійснюють наказово-координаторські ф-ції і їхні постанови моють виконуватись беззаперечно.

Міжнар. конференції, конгреси, наради в основному являють собою інститути, які виробляють норми в певних напрямках розвитку міжнар. відносин, створюють виконавчі органи, скликаються порівняно рідко, а ще рідше періодично. Напр., конференції ГАТТ чи валютні конференції.

Міжнар. комітети та комісії мають визначений статус, хоч і бувають в основному представницькими чи виконавчими органами. Це-постійно діючі інститути, завданнями яких є втілення в життя рішень і намірів, ухвалених на міжнар. нарадах, конференціях, конгресах, а також комітетами і комісіями називають підрозділи орг-цій. Працюють, як пр., постійно, але бувають тимчасові комісії,завдвнням яких є виконання одного якогось завдання. При одному з гол. органів ООН - ЕКОСОР працює 5 комітетів і 5 регіон. комісій.

Міжнар. орг-ції (МО)-це стійкі, міцно зорганізовані інститути, зі своїми органами упр-ня, що діють на основі чітко вироблених статутних засад. МО можна класифікувати наступним чином:

  1. за юр. природою: міжурядові, позаурядові;
  2. за складом учасників: універсальні, регіональні;
  3. за масштабом д-сті: заг. х-ру, спец. компетенції;
  4. за х-ром д-сті: оперативно діючі, координуючі, консультативні;
  5. за терміном д-сті: постійно діючі, періодично діючі, тимчасові.

Кожна з цих інституцій по-своєму впливає на розвиток ек. відносин, але всі вони разом складають упр-ську с-му, котра регулює їх.

Слід відзначити, що інколи упр-ські інститути, особливо на нац-ному рівні, не сприяють нормальному розвитку МЕВ. Напр., корумповані уряди деяких країн сприяють задоволенню інтересів тільки окремих кланів, дозволяючи займатись незаконним бізнесом чи чимось подібним. Заважає розвитку МЕВ і протекціоністська політика багатьох країн, надзвичайно високі митні тарифи.

 

17. Сутність меркантилізму. Співвідношення понять “відкрита економіка” і “закрита економіка” у сучасній теорії і практиці.

I. Меркантилізм напрям ек. думки, розроблений європ. вченими, які підкреслювали товарний х-р вир-ва.

Ця теорія зявилась в період, коли відбувався занепад середньовічного феодалізму, укріплювались нац. держави, а найбільш сильні з них захоплювали колонії і боролись за розподіл сфер впливу, міста почали відігравати все більш вагому роль як ек. центри. На цьому істор. фоні була потрібна ек. теорія, яка б змогла вийти за межі феод. теорій самозабезпечення і змогла б обгрунтувати роль товару в рамках нової госп. с-ми і довести потребу в ек. експансії нац. держав за кордон.

Меркантилісти дотримувались статичного погляду на світ, який, з їхньої точки зору, мав лише обмежену к-сть багатства. Тому багатство однієї країни могло збільшитися лише за рахунок обнищання іншої. Оскільки збільшення багатства можливе тільки за рахунок перерозподілу, кожній нації окрім міцної ек-ки необхідна сильна держ. машина, що включає армію, військовий і торг. флот, яка б могла забезпечити перевагу над іншими країнами.

Ек. с-ма, на думку меркантилістів, склад-ся із 3-х секторів: виробничий сектор, сільський сектор і іноземні колонії. Торговці розглядалися як найбільш важлива для успішного функціонування ек. с-ми група, а праця - як осн. фактор вир-ва.

Асоціюючи багатство країн з к-стю золота і срібла, яким вони володіють, меркантилістська школа зовн. торгівлі вважала, що для укріплення нац. позицій держава повинна:

  • підтримувати позит. торг. баланс, оскільки це забезпечує приток золота в якості платежів, що, в свою чергу, дозволить збільшити внутр. затрати, вир-во і зайн-сть;
  • регулювати зовн. торгівлю для збільшення експорту і зменшення імпорту з метою забезпечення позит. торг. сальдо за допомогою тарифів, квот та інш. інструментів торг. політики;
  • заборонити або суворо обмежити вивезення сировини і дозволити безтарифний імпорт сировини, яка не видобувається в середині країни, що дозволить акумулювати запаси золота і утримувати низькими експортні ціни на готову продукцію;
  • заборонити будь-яку торгівлю колоній з іншими країнами, крім метрополії.

Переваги теорії: вперше підкреслили значимість міжн. торгівлі для ек. росту країн і розробили одну з можливих моделей її розвитку; вперше описали те, що в суч. ек-ці називається платіжним балансом.

Недоліки: меркантилісти не змогли зрозуміти, що збагачення однієї нації може відбуватися не тільки за рахунок обнищання інших, з якими вона торгує, що міжн. ек-ка розвивається, а тому розвиток країн можливий не лише за рахунок

перерозподілу вже існуючого багатства, але і за рахунок його нарощування.

Меркантилістська школа панувала в ек-ці протягом 1,5 століть.

II. В суч. теорії і практиці за рівнем зовнішньоек. звязків країни поділяються на країни з відкритою і закритою ек-кою.

Відкрита ек-ка-це таке госп-во, напрям розвитку якого визнач-ся тенденціями, що діють в світ. госп-ві, а зовн.-ек. звязки постійно розширюються. При цьому, зовн.-торг. оборот (ЗТО) досягає такого рівня, коли він починає стимулювати загальноекон. зростання.

ЗТО=експорт+імпорт.

Вважається, що коли ЗТО досягає 25% від ВВП, тоді він стимулює загальноекон. зростання.

За інш. умов ми можемо говорити, що країна є замкнутою (з закритою ек-кою). Ек-ка СРСР вважалася закритою.

Іншими словами, відкрита ек-ка- ек-ка країни, яка здійснює експорт товарів і послуг. А закрита ек-ка - ек-ка країни, яка не експортує і не імпортує товари і послуги.

 

18. Абсолютні і порівняльні переваги в теорії міжн. економіки.

У відповідності до теорії абсолютних переваг (absolute advantage theory), розробленої А. Смітом, міжн. торгівля є вигодною в тому випадку, якщо 2 країни торгують такими товарами, які кожна з них виробляє з меншими витратами, ніж країна-партнер. Країни експортують ті товари, які вони виробляють з меншими витратами (у вир-ві яких вони мають абс-ну перевагу), і імпортують ті товари, які виробляються інш. країнами з меншими витратами (у вир-ві яких перевага належить їхнім торг. партнерам). Оскільки праця є єдиним фактором вир-ва, умова абс-ної переваги у витратах означає лише, що одній країні потрібно менше часу на вир-во одиниці товару, ніж інш. країні.

Перевага теорії: вона заснована на трудовій теорії вартості і показує явні переваги розподілу праці вже не тільки на нац-ному, а й на міжн. рівні.

Недолік теорії для пояснення міжн. торговлі: теорія не відповідає на питання, чому торгують між собою країни навіть при відсутності абсолютної переваги в вир-ві тих чи інш. товарів.

Альтернативна ціна являє собою робочий час, необхідний для вир-ва одного товару, виражений через роб. час, необхідний для вир-ва інш. товару.

Згідно теорії порівняльних переваг, розробленої Д. Рікардо, країни спеціалізуються на вир-ві тих товарів, альтернативна ціна яких нижча, тобто які вони можуть виробляти з відносно нижчими витратами порівняно з інш. країнами. В цьому випадку торгівля буде взаємовигідною для обох країн незалежно від того, чи є вир-во в одній з них абсолютно більш ефективним, ніж в іншій. Ціна імпортного товару визначається через ціну товару, який потрібно експортувати, щоб оплатити імпорт, тому кінцеве співвідношення

Похожие работы

<< < 1 2 3 4 5 6 7 8 9 > >>