Угорщина та Румунія

Информация - География

Другие материалы по предмету География

Скачать Бесплатно!
Для того чтобы скачать эту работу.
1. Подтвердите что Вы не робот:
2. И нажмите на эту кнопку.
закрыть



ської історії було середньовіччя. Територія Дакії опинялася в руках різних народів, через неї пройшли племена готів, вандалів, гунів, гепідів, аварів, потім стали селитися словяни. У VII і VIII ст. сюди мігрували болгари, що оселилися на південь від Дунаю. Наприкінці IX ст. північно-західну частину країни Трансільванію захопили угорці, і вона протягом майже трьох століть залишалася в складі Угорського королівства.

Важливий період румунської історії почався зі створення держав Валахія й Молдавія. Обидва князівства вели важку боротьбу за незалежність із Польщею, Угорщиною, а потім Османською імперією. У 1410 р. Валахія, а в 1450 р. Молдова змушені були визнати верховну владу Османської імперії та сплачувати їй данину. Турецьке панування перешкоджало економічному й культурному розвитку країни, основними заняттями місцевого населення були землеробство й скотарство. У 1862 р. Валахія й Молдавія обєдналися в єдине королівство під назвою Румунія.

На початку Першої світової війни Румунія була союзником Німеччини, але в 1916 р. перейшла на бік Антанти. Розпад Австро-Угорської монархії, що настав після закінчення війни, а також Російської та Османської імперій дозволив Румунії приєднати до себе Бессарабію, Буковину, Трансільванію, Кришану-Марамуреш і частину Баната. Події Другої світової війни й післявоєнні угоди призвели до того, що південна частина Добруджі була повернена Болгарії, а Північна Буковина й уся Бессарабія відійшли до Радянського Союзу.

На сьогодні Румунія президентсько-парламентська республіка, голова держави президент. Із 1 січня 2007 р. член ЄС.

Населення. У країні проживають більше ніж 22 млн осіб, але через відємний природний приріст і перевищення еміграції над імміграцією кількість населення зменшується. Більшість жителів складають румуни (88 %), разом із тим країна стала батьківщиною для деяких національних меншин, найбільші із яких угорці (7 %), цигани (3 %), українці (0,3 %) й німці (0,3 %).

Більшість румунів належать до Румунської православної церкви, угорці сповідують католицтво, також є й протестанти. Середній вік жителя Румунії 36 років, а тривалість життя 71 рік. Міське населення країни складає 54,5 %, кожний сьомий городянин житель Бухареста (1,89млн осіб). Великі міста Брашов, Констанца, Яси явно поступаються столиці, їхня заселеність не перевищує 400 тис. осіб.

Бухарест розташований на Нижньодунайській низовині, на річці Димбовиця, за 45 км від Дунаю. Він повязаний з іншими містами автомобільними порогами, залізницями й повітряними лініями. Місто засноване в XIV ст., а під теперішньою назвою відоме як укріплений пункт із 1459 р. Сьогодні це також найбільший індустріальний, науковий і культурний центр країни. У румунській столиці працюють підприємства машинобудування, металургії, хімічної, харчової, порцеляно-фаянсової, легкої (взуттєва, текстильна, швейна) галузей. Широко відомі румунські меблі. У Бухаресті безліч музеїв, серед яких Музей мистецтв, Музей народного мистецтва, Музей історії Румунії, Музей села.

Брашов головне місто Трансільванії. Він розташований в одній із передгірних улоговин і є відомим гірськолижним курортом. У верхній частині міста на вузьких вуличках розташовані старовинні середньовічні будинки, що тісно прилягають один до одного, нижче, на рівнині, нова частина міста, із прямокутниками сучасних будинків і промислових підприємств.

Констанца ~ один із морських курортів, розташований на узбережжі Чорного моря. Тут проживають 307,4 тис. осіб. Розвинене суднобудування й судноремонт, легка, харчова й деревообробна індустрія.

Культура. Країна являє собою своєрідний калейдоскоп культур. Середньовічні міста Трансільванії Сигішоара, Сибіу, Брашов, Клуж-Напока нагадують про сусідню Угорщину, тут і проживає більшість угорців. У Західній Румунії помітний відбиток Австро-Угорської імперії. Констанца із залишками ^античного поселення, грецьких і римських некрополів нагадує про Давній Рим. Пізніше до памяток римського панування додалися риси османської культури, наприклад мечеті. Даниною візантійському стилю є православні монастирі Молдови й Буковини.

Румуни відомі своєю оригінальною кухнею, що відрізняється великою кількістю овочів і мяса: суп із мясними кульками й овочами, тушковані овочі, голубці з капустяного і виноградного листя. Однак найулюбленіша національна страва мамалиґа каша з кукурудзяного борошна.

Господарство. Провідні галузі промисловості Румунії машинобудування (загальне, транспортне, сільськогосподарське, електротехнічне), гірничодобувна, металургія (традиційно велику роль відіграє виплавка сталі, алюмінію, цинку, свинцю, міді), легка, хімічна й нафтохімічна.

Головна промислова зона Румунії район Бухарест-Плоєшті, де найбільше значення мають підприємства машинобудування, нафтової, хімічної галузей і будівельної індустрії. Найбільші нафтопереробні заводи Румунії розташовані в містах Плоєшті, Брашов, Онешті (до 1999 р. Георге Георгіу-Деж). Металургійні підприємства зосереджені на заході й на південному сході країни.

У сільському господарстві переважає рослинництво зернового напрямку, основні зернові культури кукурудза й пшениця, інші важливі культури картопля, цукровий буряк, соняшник. Велике значення має овочівництво, виноградарство, плодівництво. Головна житниця країни рівнини Молдови й Валахії. Виноградна лоза зростає в передгірях Карпат, у Трансільванії та Добруджі. У південних передгірях Карпат, на плато Добруджа й у дельті Дунаю, бага

s