Угорський метод рішення завдань про призначення

Контрольная работа - Компьютеры, программирование

Другие контрольные работы по предмету Компьютеры, программирование

Скачать Бесплатно!
Для того чтобы скачать эту работу.
1. Подтвердите что Вы не робот:
2. И нажмите на эту кнопку.
закрыть



 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Контрольна робота

 

“Угорський метод рішення завдань про призначення”

 

Зміст

 

Вступ

1 Постановка завдання

2 Розвязання завдання

3 Приклад розвязання задачі за допомогою угорського методу

Висновок

Література

 

Вступ

 

Тема контрольної роботи Угорський метод рішення завдань про призначення.

Мета роботи: навчитися застосовувати угорський метод для рішення завдань про призначення, а саме:

  1. алгоритм угорського методу;
  2. завдання вибору.

Угорський метод є одним з найцікавіших і найпоширеніших методів рішення транспортних завдань. Основна ідея цього методу була вперше висловлена угорським математиком Е. Егерварі (звідси й назва методу) задовго до виникнення теорії лінійного програмування.

Розглянемо спочатку основні ідеї угорського методу на прикладі рішення завдання вибору (завдання про призначення), що є окремим випадком Т-задачі, а потім узагальнимо цей метод для довільної Т-задачі.

 

1 Постановка завдання

 

Припустимо, що є різні роботиі механізми, кожний з яких може виконувати будь-яку роботу, але з неоднаковою ефективністю. Продуктивність кожного i-го механізму при виконанні j-тої роботи позначимо Cij , і = 1,...,n; j = 1,...,n. Потрібно так розподілити механізми по роботах, щоб сумарний ефект від їхнього використання був максимальний. Таке завдання називається завданням вибору або завданням про призначення.

Формально вона записується так. Необхідно вибрати таку послідовність елементів з матриці

 

 

щоб сума була максимальна й при цьому з кожного рядка й стовпця був обраний тільки один елемент.

 

2 Розвязання завдання

 

Введемо наступні поняття.

Нульові елементи матриці називаються незалежними нулями, якщо для будь-якого Cij рядок і стовпець, на перетинанні яких розташований елемент, не містять інші такі елементи.

Дві прямокутні матриці С и D називаються еквівалентними (C ~ D), якщо Cij ~Dij для всіх i,j . Завдання про призначення, обумовлені еквівалентними матрицями, є еквівалентними (тобто оптимальні рішення однієї з них будуть оптимальними й для другий, і навпаки). Блок-схема алгоритму угорського методу:

 

Попередній етап. Розшукують максимальний елемент в j-му стовпці й всі елементи цього стовпця послідовно віднімають із максимального. Цю операцію проробляють над всіма стовпцями матриці С. У результаті утвориться матриця з ненегативними елементами, у кожному стовпці якої є, принаймні, один нуль.

Далі розглядають i-тий рядок отриманої матриці, розшукують її мінімальний елемент і з кожного елемента цього рядка віднімають мінімальний. Цю процедуру повторюють із усіма рядками. У

результаті одержимо матрицю З0 (З0 ~ C), у кожному рядку й стовпці якої є, принаймні, один нуль. Описаний процес перетворення С у С0 називається приведенням матриці.

Знаходимо довільний нуль у першому стовпці й відзначаємо його зірочкою. Потім переглядаємо другий стовпець, і якщо в ньому є нуль, розташований у рядку, де немає нуля із зірочкою, то відзначаємо його зірочкою. Аналогічно переглядаємо один за іншим всі стовпці матриці З0 і відзначаємо, якщо можливо, що випливають нулі знаком *. Очевидно, що нулі матриці З0, відзначені зірочкою, є незалежними. На цьому попередній етап закінчується.

(k+1)-а ітерація. Припустимо, що k-та ітерація вже проведена й у результаті отримана матриця Сk. Якщо в ній є рівно n нулів із зірочкою, то процес рішення закінчується. У противному випадку переходимо до (k+1) ої ітерації.

Кожна ітерація починається першим і закінчується другим етапом. Між ними може кілька разів проводитися пари етапів: третій - перший. Перед початком ітерації знаком + виділяють стовпці матриці Сk, які містять нулі із зірочками.

Перший етап. Переглядають невиділені стовпці Сk. Якщо серед них не виявиться нульових елементів, то переходять до третього етапу. Якщо ж невиділений нуль матриці Сk виявлений, то можливо один із двох випадків:

1) рядок, що містить невиділений нуль, містить також і нуль із зірочкою;

2) цей рядок не містить нуля із зірочкою.

У другому випадку переходимо відразу до другого етапу, відзначивши цей нуль штрихом.

У першому випадку цей невиділений нуль відзначають штрихом і виділяють рядок, у якій він утримується (знаком + праворуч від рядка). Переглядають цей рядок, знаходять нуль із зірочкою й знищують знак + виділення стовпця, у якому втримується даний нуль.

Далі переглядають цей стовпець (який уже став невиділеним) і відшукують у ньому невиділений нуль (або нулі), у якому він перебуває. Цей нуль відзначають штрихом і виділяють рядок, що містить такий нуль (або нулі). Потім переглядають цей рядок, відшукуючи в ній нуль із зірочкою.

Цей процес за кінцеве число кроків закінчується одним з наступних результатів:

1) всі нулі матриці Сk виділені, тобто перебувають у виділених рядках або стовпцях. При цьому переходять до третього етапу;

2) є такий невиділений нуль у рядку, де немає нуля із зірочкою. Тоді переходять до другого етапу, відзначивши цей нуль штрихом.

Другий етап. На цьому етапі будують наступний ланцюжок з нулів матриці Сk: вихідний нуль зі штрихом, нуль із зірочкою, розташований в одному стовпці з першим нулем зі штрихом в одному рядку з попереднім нулем із зірочкою й т.д. Отже, ланц

s