Берегової смуга укр

а Сх. (девон))Синиклізи: Прикаспійська, Печорська, МосковськаАнтиклізиНе чітко виражені, бо знівільовані осадковими відкладами, похил. плат. на

Берегової смуга укр

Информация

Разное

Другие материалы по предмету

Разное

Сдать работу со 100% гаранией

Характеристика берегової смуги Африки

 

Берегова смуга місце перетину суші з океаном.

Берег це смуга земної поверхні що приляга до Земної берегової смуги, затоплюється водами світового океану, і постійно завдає впливу хвилювання та прибіглому потоку.

До неї прилягає смуга берега до морського дна вплив хвильових процесів називається береговим схилом.

Берегова зона сукупність берега і підводних. 777 тис. км. загальна протяжність земної кулі.

Бухтові береги Євпаторія; Лимани. Африка в основному виділяють лиманно-лагунові утворення.

Генезис(походження) та стадія еволюції утворенння берегової смуги.

 

Осушливі припливні та відпливи характеризують Північну Європу (Голандія) оголення берега низинні , піщанні. В Африці також є такі берега. Меангри низинні, мулисті, піщанні береги вкриті рослинністю що затоплюються (узбережжя Мозамбік).

Дельтові береги: якщо гирло баготорукавне. Якщо гирло має лійкоподібну форму естуарії (первинна).

Острівні території злиття, і закривають дельту; річка робить багато інших. Під час проходженння багаторукавне гирло річки.

Ріасові це затоплення морем долини гірської країни (гірські долини).

Тектонічні рухи територія затоплюється, полинає її. Море підтоплює гирло річки. Ріаси характеризують собою довгі, вузьки глибоководні затоки. Виникають в береках тектонічних рухів опускання території. (вулканічні береги ендогенні).

Коралові береги: тепмературний режим, прозорість води незначні глибини(4-5 метрів).

Африка Червоне море, Східне узбережжя, Серединно-океанічні хребти.

Фітогенні не спостерігаються в Африці. Техногеннні вплив людини.

Нерівнісь прибережних районів (сіл./госп. розвиток), як промислові зони. Розвиток портів повязан із зміною форми берегів, як будування стін, систем захисту узбережжя.

Портова смуга: порти-столиці найбільші Атлантика (Лагос Нігерія), Монровія (Ліберія), Дакарт (Синігал), Луанда (ПАР). Протяжність портів 14 км. (Пн. Африка).

Розвинені берега чергуються: Джигуті, Бербера (Найкрутіші берега).

 

Карта берегів: П-ов до узбережжя виходять кристалічні щити: абразивно-акумулятивні, бухтові.

Гірські системи, прибережні: абразивно-денудаційні (Касабланка), абарзивно-акумулятивно пляжеві.

Західна частина: ріхтові дюни затоки лагуни. Виникнення піска; пасати Сахара (як основний імпортер піска).

Гвінейська затока: чергування абразино-акумулятивних і абразивно-бухтових берегів.

Лагунні: зустрічаються меангрові. Річка Нігер найбільша за площиною (відкладання, акумуляція); вулканічні береги.

 

 

Клімат Південної Америки

Кліматичні поясиХарактеристикаЕкваторіальнийВключає в себе Амазонську низовину, Гвіанське нагіря, низ. Оріноко, част. Тихоокеанського узб. сер. t +24…+28˚ С. Амплітуда добових і сезонних коливань t незначна. Опади мають диферен. характер. Амазонська низовинв 12002000 мм за рік. Їх приносять пд.-зх. вітри.СубекваторіальнийБразильське нагіря, пд. част. Амазонської низ., нижня частина басейну Амазонки. Для нього характ. рисою є сезонність, і розподіл опадів. Період дощів з грудня по травень, що повязано з екват. мусоном.

Max на переході від вологого сезону до сухого t +28…+30˚ C.

Пд.-сх. частка субекват. поясу дещо вологіша. Кількість опадів 400-1000 мм.ТропічнийОбл. вологого пасатного (мус.) клімату сх. і пд.сх. Бразилбського нагіря к-ть опадів 2000-3000 мм. t˚ липня +25…+27˚ С зниж. До+24˚ С.

Обл. вологого пасатного клімату. Рівнина Гран Чако. Це клімат посушливий. Влітку опади max 1500-2000 мм. Характерні найбільші амплітуди +15…+20˚ С

Узб. Тихого океану до 30˚ пд. ш. це обл. берегових пустель і напівпустель. К-ть опадів min . Пустеля Атакама 50 мм і меньше сезонні амплітуди дуже незначні.СубтропічнийВід 30˚ пд.ш. на пд. окраїни нагіря Вроу, басейн нижнього Уругваю, міжрічча Парани і Уругваю, сх. частина Пампи. Для літа характерні пн.-сх. мусони, а зимою циклонічна діяльність. Літо жарке, зима мяка t˚ =0…10˚ С, к-сть опадів 2000 мм (сх.), 5000 мм (зх.).

Обл. пасивного субтропічного клімату зх. Пампа t˚ зимою від 0˚ С, пн. част. Пампи t˚ літа +27˚ С, пд. част. +23,+24˚ С. Міжрічча Уругвая max t˚ літа +45˚ С, t˚ зими +15˚ С, ближче на сх. +7…+10˚ С.

Тихоокеанське узбережжя (морський клімат) від 30˚ до 37˚ пд. ш. Літо прохолодне відсутні опади. Зима волога t˚ +8…+12˚ С. Сезонні амплітуди незначні. Передкордильєри, літні опади 50-100 мм, сх. Сьєри 2000 мм.ПомірнийВід 45˚ пд. ш. Патагонія єдиний посушливе тут місце к-сть опадів 140 мм. На зх. Тихоокеанського узб. до 300-400 мм. Max опадів зимою, t˚ 0˚…+4˚ С, t˚ літа 18˚…+24˚ С. На крайньому пд. Тихоокеанського узб. (помірний океанічний тип клімату) к-сть опадів 3000-5000 мм. Max припадає на зимній період (циклони) t˚ зими +4˚ С (мякі зими), t˚ літа +8…+12˚ С.

Берегова лінія Європи

 

Орограф. характеристикаГенетичний тип берегаУзб. Білого моря Піщані, абразивно-акумул. (дельтові), льодовиково-тектонічні, акумул. пляжеві, тектоніч. розчлен. (фіорди).Узб. Балтійського моряЛьодовик.-акумул. розчленовані, аккумул. льодникові, абразивно-акумул. бухтові, піщані (ватові).Узб. Великобританії, ГренландіїЛьодовик.-тектонічні (фіорди), тектонічного розчленування, абразивно-акумулятивні (дельтові), абразивно-акумулятивні (бухтові), акумулятивно-лагунні, лагунно-лиманні, піщані (ватові), акумулятивні (пляжеві), абразивно-акумулятивно (бухтові)-тектонічного розчленування. Узб. Середземного моряАбразивно-бухтові, акумулятивні пляжеві, абразійні, тектонічного розчленування, абразивно акумулятивні (дельтові), ерозійного розчленування, лиманні,естуарієві, абразійно акумулятивно бухтові.

 

Типи живлення річок Європи

ТипХарактеристикиНазва річокВиключно дощове жив. з > водністю впродовж рокуХарактер. для р-нів помірного морского клім. зі значною кількістю опадів і рівномірним цілорічним їх розподілом. Особл. багатоводні взимку коли за низьких +t витрати води на випаровування малі. Деякі спад води влітку з > випаров.Більшість річок тече в добре розробленних долинах, має незначні ухили русл, розгалужену сітку приток.

Сприятливі для розвитку судноплавства. У гірських районах режим річок дещо ускладнений за рахунок додаткового надходження навесні талих снігів чи льодов. вод і короткочасних павод. Після літніх злив. Темза, Лаура, низ. РейнаПереважно дощового жив., з max стану навесні і min кінець літа поч. осеніХарактер. для р-нів з помірним перехідним клім. від морського до континентант. Розподіл опадів на такий рівномір. Водність річок має виражену сітку сезонність.

Весняний max повязаний з таненням снігу і весняними дощами. Влітку велика кількість опадів випаровується.Сх. Євр. р-ни Одра, Вісла, Інн, Сава, Драва.Рычки з добре вираженим високим рывнем у зим.-весн. період із межень в літкуЖивлення за рахунок підземного стоку.Характерні для

р-нів субтроп. середземн. клімату. Витрати води влітку і нижчі взимку. Невеликі річки влітку пересихають або сильно міліють. Меншою мірою зниження рівня властиве великим річкам Середземн., витоки яких почин. в горах. Тут в літку грунтове живлення, доповнене дощовим. Навесні талі води гір.Ебра, Дуеро, Гвадіана, Тахо, Гвадалквивер, Тібр.Переважно сніговеХаракт. для Пн. (бореальних) р-нів помір. пояс. з тривал. залеган. снігов. покриву. Середн. Альп, Феноск, Пірен., Печора, Дніпр, Пн. Двіна.Льодовикове

Зх. ЄвропаОсн. Перехід стоку, коли + t . Взимку деколи стік зовсім припин.Рейн, Дунай, Рона, Одра, Вісла,.

 

ТЕКТОНІКА ЄВРОПИ

 

Тектонічна

одиницяОрографічна одиниця

Корисні

копалиниСх.Європейська

платформаБайкальський щитЦокольні плато і плоскогір`я, високі р-ни ускладнені формами водно-льодовикового рельєфу. Озера тектонічні і льодовиково-тектонічного походження, є моренні гряди: Салногусельнья, Мансельнья Fe, Ni, U, слюдиУкраїнський щитПридніпровська височина приурочена до розривної тектоніки (долина Дніпра тектон. Розчленована, Зх. щит

а Сх. (девон))Синиклізи: Прикаспійська, Печорська, МосковськаАнтиклізиНе чітко виражені, бо знівільовані осадковими відкладами, похил. плат. на Пд., Пд. межа нечітко вираж.Складчаті областіКаледонська (ниж. Калед.)На Пд. Скандінавських гір, Уельс і Шотландське нагір`я, Пн. частина ІсландііГерцинська (верх. Калед.)Вся територія середньої ЄвропиFe---області епігерцинських платформпростяг. у широтному напрямі від Атлантичного ок. до Євр. Гронод. розривна тектоніка нагір`я, низовини (перекрив. морські аккумул. відклади)Свинцово-цинкові та поліметалеві руди ---обл. герцинських спорудЦентр горотворення Центральний масив, від якого відгалужується дві гілки: 1) східна субширотна, доходить до Карпат (Тюрінгський і Баварський ліс, Франковський і Швабський вальд); 2) північна Зх. Бретань, Корнуол, Пд. Піренейського п-ва (контабрійський, Сьєрра-Морена, Сьєрра-Невада, берійський, Центральна Кордільєра). Закін. біля Чешського масиву. Уранові руди Зх.Європ. платформаСиниклізиХарактерна велика к-ть морських відкладів (морські трансгрессії) басейн ЛотарінгійКайнозойВ Пд. Європі Альпійська зона (в горотворені задіяні Пд. Герцинські споруди). Альпи це центральна частина Альпійської обл. і складається з хребтів. Вони генетично пов`язані і переходять у склад. обл. Балканського п-ва (Динара, Пінд, Пн. Албанські Альпи) гірські хребти Пелопонеса, хр. о-вів Кіпр і Кріт. Всі передгірні частини в Альпах обл. знаход. в межах передгірських прогинів.Природ. газ, нафтаАльпійсько-гімалай

Похожие работы

1 2 >