Суб’єктивна сторона порушення прав на об’єкт права інтелектуальної власності

Информация - Юриспруденция, право, государство

Другие материалы по предмету Юриспруденция, право, государство

Скачать Бесплатно!
Для того чтобы скачать эту работу.
1. Подтвердите что Вы не робот:
2. И нажмите на эту кнопку.
закрыть



ленний, вчинити таке правопорушення? Однозначної відповіді в науковій літературі не існує.

Адміністративна відповідальність юридичної особи буде мати місце тільки в тому випадку, коли правопорушення має під собою вину, що тягне за собою державний осуд правопорушника.

У нашому випадку протиправні діяння дестабілізують наявні суспільні відносини у сфері інтелектуальної власності, вони порушують субєктивні права правовласників та завдають їм збитків, саме тому вони є суспільно небезпечними.

Встановлення такої ознаки адміністративного проступку, як винність, викликає певні сумніви та дискусії в юридичній літературі. Проблемі визначення вини юридичної особи присвячено багато праць сучасних адміністративістів [6]. Наприклад, В.О. Продаєвич зазначає, що винність як ознака адміністративного проступку притаманна і протиправним діянням юридичної особи, але зі своїм специфічним змістом [3, с. 100]. Аналізу поглядів винності юридичної особи буде присвячено наступний пункт дисертаційного дослідження, саме тому, не розглядаючи цього питання, зазначимо, що повністю погоджуємося з думкою Д.М. Лукянця, який пише: стосовно аргументу відсутності вини юридичних осіб існують достатньо переконливі доводи. Виходячи з поняття юридичної особи, запропонованого в Цивільному кодексі України, для розвязання питання про те, чи є дії юридичної особи винними, необхідно встановити: вони є наслідком дії чи бездіяльності фізичних осіб, які входять до складу юридичної особи. Протиправні дії юридичної особи можна вважати винними, якщо вони є наслідком дій чи бездіяльності фізичних осіб, що входять до складу юридичної особи. Дії людей усередині юридичної особи, не будучи протиправними, можуть спричиняти протиправні діяння юридичної особи. З іншого боку, протиправні дії фізичних осіб, які стали передумовою протиправних дій юридичної особи, в більшості випадків є самостійними правопорушеннями і тягнуть відповідальність саме цих осіб (ст. 166-1 КУпАП) [4, с. 9].

Слід зауважити, що, аналізуючи характер правопорушення, передбаченого ст. 51-2 КУпАП, вчиненого фізичною особою юридичної особи, можна стверджувати, що воно є матеріальним, тобто цим проступком завдається шкода інтелектуальним правам із метою отримання матеріальної вигоди для юридичної особи.

Отримання матеріальної вигоди юридичною особою від вчиненого адміністративного правопорушення її працівником є, на наш погляд, однією з найважливіших підстав для визнання юридичної особи субєктом адміністративної відповідальності.

Розглянемо ще один приклад на користь визнання адміністративної відповідальності юридичної особи за порушення прав на обєкт права інтелектуальної власності. Так, покарання лише виконавців не завжди досягає результату, оскільки накладений штраф відшкодовується нерідко з коштів юридичної особи. Розміри штрафів, які накладаються за порушення прав на обєкт права інтелектуальної власності на фізичних осіб юридичної особи, не надто значні (від десяти до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян), і відшкодувати їх із коштів організації легше, оскільки передбачувана вигода, наприклад, від незаконного використання знака для товарів та послуг, нерідко в багато разів перевищує накладений штраф.

Таким чином, адміністративна відповідальність юридичної особи за порушення прав на обєкт права інтелектуальної власності, передусім, обумовлена так званими обєктивними умовами: відсутністю можливості обрати інші шляхи (засоби) впливу на фізичних осіб, щоб перешкоджати вчиненню ними адміністративних правопорушень у сфері діяльності юридичної особи.

Між іншим, притягнення юридичних осіб до адміністративної відповідальності в деяких випадках негативно впливає на матеріальні інтереси колективу організації. Це один із негативних наслідків притягнення до адміністративної відповідальності юридичних осіб.

У науковій літературі з адміністративно-деліктного права, а також серед практичних працівників існує думка про можливість (припустимість) притягнення юридичної особи до адміністративної відповідальності навіть за відсутності адміністративного правопорушення, а в разі наявності лише факту протиправності за так званим обєктивним поставленням [5, с. 52]. Вважаємо, що така думка є помилковою та не відповідає принципам юридичної відповідальності (у тому числі адміністративної) її завданням та меті. Такий підхід може призвести до свавілля в галузі адміністративної відповідальності, грубого порушення прав і законних інтересів юридичних осіб.

 

 

Література

протиправність правопорушення адміністративний відповідальність

1.Адміністративна відповідальність: [зб. законодавства України про адм. відповідальність] / [упоряд.: Е.Ф. Демський, В.І. Махно]. - К.: Магістр, 2005. - 400 с.

2.Овчарова Е.В. Административная ответственность юридических лиц: автореф. дис. на соискание науч. степени кандид. юрид. наук: спец. 12.00.14 Административное право, финансовое право, информационное право / Е.В. Овчарова. - М., 2001. - 19 с.

3.Біpюков І. А. Цивільне пpавоУкpаїни: загальна частина: [навч. посіб. для студентів спец. вузів] / І. А. Біpюков, Ю.О. Заіка, В.М. Співак. - К.: Hаук. думка, 2000. - 304 с.

4.Коваленко Д. Правовая природа института административной ответственности юридических лиц / Д. Коваленко, М. Марушко // Юстыцыя Беларусі. - 2005. - №9. - С. 58-61.

5.Шестобитов А. Юридическое лицо как субъект административной ответственности / А. Шестобитов // Юрист. - 2001. - №2. - С. 101-104.

6.Овчаров В

s