Суб’єкти провадження в справах про порушення митних правил

Курсовой проект - Юриспруденция, право, государство

Другие курсовые по предмету Юриспруденция, право, государство

Скачать Бесплатно!
Для того чтобы скачать эту работу.
1. Подтвердите что Вы не робот:
2. И нажмите на эту кнопку.
закрыть



ивості, якими наділені особи, які притягаються до відповідальності, крім згадуваної статті передбачені й іншими статтями кодексу. З метою більш чіткого та повного встановлення правового статусу цього учасника провадження в ст. 366 МК України було б доцільно сформулювати принаймні основні процесуальні права, якими особа змогла б користуватись на усіх стадіях провадження в справах про порушення митних правил.

Адміністративно-процесуальні обовязки й адміністративно-процесуальні права є основою процесуального статусу громадянина. Ці обовязки нормативно закріплені види необхідної поведінки, яку держава має право вимагати від громадянина для законного й обєктивного здійснення провадження. Правові норми, що встановлюють обовязки громадянина у провадженні у справах про порушення митних правил, у МК розсіяні по різних статтях і главах. Серед основних обовязків слід назвати:

  1. обовязок добросовісно користуватися процесуальними правами. Щоправда, цей обовязок встановлює стаття, де йдеться переважно про права, повязані з розглядом і вирішенням справи, але, на мій погляд, доцільно встановити, що цей обовязок має стосуватися всіх адміністративно-процесуальних прав, які виникають на будь-якій стадії провадження;
  2. обовязок не пізніше як через 5 днів подати документи, які потребує митний орган, і які необхідні для розгляду справи;
  3. обовязок подати зразки підпису, листи, а також проби та зразки товарів, необхідних для проведення експертизи;

- обовязок виконати постанову у справі;

- обовязок відшкодувати витрати у справі, якщо громадянина визнали винним. [7; c.39]

 

  1. Посадові особи підприємств

Відповідно до ч. 2 ст. 320 Митного кодексу України, субєктами відповідальності за порушення митних правил можуть бути громадяни, які на момент вчинення такого правопорушення досягли 16-річного віку, а також посадові особи підприємств. Згідно п. 29 ст.1 Митного кодексу України підприємство - будь-яка юридична особа, а також громадянин, який здійснює підприємницьку діяльність без створення юридичної особи. У такій трактовці ми можемо припускати, що під підприємствами законодавець розуміє підприємства, установи та організації

Необхідно відмітити, що субєктами зовнішньоекономічної діяльності Закон України Про зовнішньоекономічну діяльність поряд з іншими субєктами визначає юридичних осіб, зареєстрованих в Україні, які мають постійне місце знаходження на території України (підприємства, організації, обєднання всіх видів та ін.). Згідно ст. 80 Цивільного кодексу України юридична особа це організація, яка створена і зареєстрована у встановленому законом порядку. Крім цього, ст. 83 визначає, що юридичні особи можуть створюватися у формі товариств, установ, та інших формах, встановлених законом. [25] Таким чином, можна констатувати, що у багатьох законодавчих актах під юридичною особою зустрічаються такі терміни як підприємство, установа, організація. Наприклад у Кодексі законів про працю України у ряді норм ми зустрічаємо тріаду цих термінів, а саме підприємства, установи, організації.[8]

Господарський кодекс України в ст.62 дає визначення підприємству, як самостійному субєкту господарювання, що створений компетентним органом державної влади, або органом місцевого самоврядування, або іншими субєктами для задоволення суспільних та особистих потреб шляхом систематичного здійснення виробничої, науково-дослідної, торговельної, іншої . господарської діяльності в порядку передбаченому цим Кодексом. [3]

Установа - організація, яка створена однією або кількома особами (засновниками), які не беруть участі в управлінні нею, шляхом обєднання (виділення) їхнього майна для досягнення мети, визначеної засновниками, за рахунок цього майна.

Згідно з п. 30 ст. 1 Митного кодексу України посадові особи підприємств - це керівники та інші працівники підприємств (резиденти та нерезиденти), які з огляду на постійно або тимчасово виконувані ними трудові (службові) обовязки відповідають за виконання вимог, встановлених Митним кодексом України, законами та іншими нормативно-правовими актами України, а також міжнародними договорами України з питань митної справи, укладеними в установленому законом порядку.

Аналіз законодавства, що встановлює правовий статус посадових осіб, свідчить про те, що термін посадова особа застосовується до всіх працівників, які наділені хоча б деякими управлінськими і розпорядчими повноваженнями щодо організації роботи інших осіб. Це можуть бути функції з керівництва трудовим колективом у повному обсязі; з організації праці й виробництва в конкретному підрозділі підприємства або фірми; з контролю й перевірки виконання будь-яких рішень або актів; з прийому, звільнення і переведення на іншу роботу співробітників відповідної організації; застосування заходів заохочення або стягнення тощо. Посадові особи підприємств зосереджують у своїх руках розпорядження значними матеріальними, фінансовими та трудовими ресурсами, здійснюють важливі організаційно-управлінські функції, а саме, внаслідок цього, наділяються владними повноваженнями й несуть підвищену відповідальність за результати своєї службової діяльності. [17; c.195] Потрібно зауважити, що протиправна поведінка посадової особи підприємства може заподіяти значно більшу шкоду, ніж адміністративна провина звичайного громадянина. Саме тому, санкції окремих статей Митного кодексу Украї

s