Барокова культура в Україні

,%20%d1%82%d0%b5%d0%b0%d1%82%d1%80%d0%b0%d0%bb%d1%8c%d0%bd%d1%96%20%d0%bf%d1%80%d0%b8%d0%b9%d0%be%d0%bc%d0%b8,%20%d0%b3%d1%80%d0%b0%d1%84%d1%96%d1%87%d0%bd%d1%96%20%d0%b7%d0%be%d0%b1%d1%80%d0%b0%d0%b6%d0%b5%d0%bd%d0%bd%d1%8f%20(%d1%80%d1%8f%d0%b4%d0%ba%d0%b8%20%d0%b2%d1%96%d1%80%d1%88%d1%96%d0%b2%20%d1%83%d1%82%d0%b2%d0%be%d1%80%d1%8e%d1%8e%d1%82%d1%8c%20%d0%bc%d0%b0%d0%bb%d1%8e%d0%bd%d0%be%d0%ba),%20%d0%bd%d0%b0%d1%81%d0%b8%d1%87%d0%b5%d0%bd%d1%96%d1%81%d1%82%d1%8c%20%d1%80%d0%b8%d1%82%d0%be%d1%80%d0%b8%d1%87%d0%bd%d0%b8%d0%bc%d0%b8%20%d1%84%d1%96%d0%b3%d1%83%d1%80%d0%b0%d0%bc%d0%b8,%20%d0%b0%d0%bd%d1%82%d0%b8%d1%82%d0%b5%d0%b7%d0%b0%d0%bc%d0%b8%20<http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%90%D0%BD%D1%82%D0%B8%D1%82%D0%B5%D0%B7%D0%B0>,%20%d0%bf%d0%b0%d1%80%d0%b0%d0%bb%d0%b5%d0%bb%d1%96%d0%b7%d0%bc%d0%b0%d0%bc%d0%b8%20<http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D0%B0%D1%80%D0%B0%D0%BB%D0%B5%D0%BB%D1%96%D0%B7%D0%BC>,%20%d0%b3%d1%80%d0%b0%d0%b4%d0%b0%d1%86%d1%96%d1%8f%d0%bc%d0%b8%20<http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D1%80%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F>,%20%d0%be%d0%ba%d1%81%d1%8e%d0%bc%d0%be%d1%80%d0%be%d0%bd%d0%b0%d0%bc%d0%b8%20<http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9E%D0%BA%D1%81%D1%8E%D0%BC%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BD>.%20%d0%86%d1%81%d0%bd%d1%83%d1%94%20%d0%b1%d1%83%d1%80%d0%bb%d0%b5%d1%81%d0%ba%d0%bd%d0%be%20<http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%91%D1%83%D1%80%D0%BB%D0%B5%D1%81%D0%BA>-%d1%81%d0%b0%d1%82%d0%b8%d1%80%d0%b8%d1%87%d0%bd%d0%b5%20%d0%b2%d1%96%d0%b4%d0%bd%d0%be%d1%88%d0%b5%d0%bd%d0%bd%d1%8f%20%d0%b4%d0%be%20%d0%b4%d1%96%d0%b9%d1%81%d0%bd%d0%be%d1%81%d1%82%d1%96.%20%d0%94%d0%bb%d1%8f%20%d0%bb%d1%96%d1%82%d0%b5%d1%80%d0%b0%d1%82%d1%83%d1%80%d0%b8%20%d0%b1%d0%b0%d1%80%d0%be%d0%ba%d0%be%20%d1%85%d0%b0%d1%80%d0%b0%d0%ba%d1%82%d0%b5%d1%80%d0%bd%d0%b5%20%d0%bf%d1%80%d0%b0%d0%b3%d0%bd%d0%b5%d0%bd%d0%bd%d1%8f%20%d0%b4%d0%be%20%d1%80%d1%96%d0%b7%d0%bd%d0%be%d0%bc%d0%b0%d0%bd%d1%96%d1%82%d1%82%d1%8f,%20%d0%bf%d1%96%d0%b4%d1%81%d1%83%d0%bc%d0%be%d0%b2%d1%83%d0%b2%d0%b0%d0%bd%d0%bd%d1%8f%20%d0%b7%d0%bd%d0%b0%d0%bd%d1%8c%20%d0%bf%d1%80%d0%be%20%d1%81%d0%b2%d1%96%d1%82,%20%d0%b2%d1%81%d0%b5%d0%be%d1%85%d0%be%d0%bf%d0%bb%d1%8e%d0%b2%d0%b0%d0%bd%d1%96%d1%81%d1%82%d1%8c,%20%d0%b5%d0%bd%d1%86%d0%b8%d0%ba%d0%bb%d0%be%d0%bf%d0%b5%d0%b4%d0%b8%d0%b7%d0%bc,%20%d1%8f%d0%ba%d0%b8%d0%b9%20%d1%96%d0%bd%d0%be%d0%b4%d1%96%20%d0%be%d0%b1%d0%b5%d1%80%d1%82%d0%b0%d1%94%d1%82%d1%8c%d1%81%d1%8f%20%d1%85%d0%b0%d0%be%d1%82%d0%b8%d1%87%d0%bd%d1%96%d1%81%d1%82%d1%8e%20%d1%82%d0%b0%20%d0%ba%d0%be%d0%bb%d0%b5%d0%ba%d1%86%d1%96%d0%be%d0%bd%d1%83%d0%b2%d0%b0%d0%bd%d0%bd%d1%8f%d0%bc%20%d1%81%d0%bc%d1%96%d1%85%d0%be%d0%b2%d0%b8%d0%bd,%20%d0%bd%d0%b0%d0%bc%d0%b0%d0%b3%d0%b0%d0%bd%d0%bd%d1%8f%d0%bc%20%d0%b4%d0%be%d1%81%d0%bb%d1%96%d0%b4%d0%b8%d1%82%d0%b8%20%d0%b1%d1%83%d1%82%d1%82%d1%8f%20%d0%b2%20%d0%b9%d0%be%d0%b3%d0%be%20%d0%ba%d0%be%d0%bd%d1%82%d1%80%d0%b0%d1%81%d1%82%d0%b0%d1%85%20(%d0%b4%d1%83%d1%85%20%d1%82%d0%b0%20%d0%bf%d0%bb%d0%be%d1%82%d1%8c,%20%d0%bc%d0%be%d1%80%d0%be%d0%ba%20%d1%82%d0%b0%20%d1%81%d0%b2%d1%96%d1%82%d0%bb%d0%be,%20%d1%82%d0%b8%d0%bc%d1%87%d0%b0%d1%81%d0%be%d0%b2%d0%b5%20%d1%82%d0%b0%20%d0%b2%d1%96%d1%87%d0%bd%d0%b5).%20%d0%95%d1%82%d0%b8%d0%ba%d0%b0%20%d0%b1%d0%b0%d1%80%d0%be%d0%ba%d0%be%20%d1%82%d1%8f%d0%b6%d1%96%d1%94%20%d0%b4%d0%be%20%d1%81%d0%b8%d0%bc%d0%b2%d0%be%d0%bb%d1%96%d0%ba%d0%b8%20%d0%bd%d0%be%d1%87%d1%96,%20%d1%82%d0%b5%d0%bc%d0%b8%20%d1%82%d0%bb%d1%96%d0%bd%d1%83%20%d1%96%20%d0%bc%d0%b0%d1%80%d0%bd%d0%be%d1%82%d0%b8,%20%d0%b6%d0%b8%d1%82%d1%82%d1%8f-%d1%81%d0%bd%d1%83%20(%d0%a4.%20%d0%b4%d0%b5%20%d0%9a%d0%b5%d0%b2%d0%b5%d0%b4%d0%be-%d1%96-%d0%92%d1%96%d0%bb%d1%8c%d1%94%d0%b3%d0%b0%d1%81,%20%d0%9f.%20%d0%9a%d0%b0%d0%bb%d1%8c%d0%b4%d0%b5%d1%80%d0%be%d0%bd%20<http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%BE%D0%BD>).%20%d0%92%d1%96%d0%b4%d0%be%d0%bc%d0%b0%20%d0%bf'%d1%94%d1%81%d0%b0%20%d0%9a%d0%b0%d0%bb%d1%8c%d0%b4%d0%b5%d1%80%d0%be%d0%bd%d0%b0%20%d1%82%d0%b0%d0%ba%20%d1%96%20%d0%b7%d0%b2%d0%b5%d1%82%d1%8c%d1%81%d1%8f:%20"%d0%96%d0%b8%d1%82%d1%82%d1%8f%20%d1%94%20%d1%81%d0%be%d0%bd".%20%d0%a3%d1%82%d0%b2%d0%be%d1%80%d0%b8%d0%bb%d0%b8%d1%81%d1%8f%20%d0%b6%d0%b0%d0%bd%d1%80%d0%b8-%20%d0%b3%d0%b0%d0%bb%d0%b0%d0%bd%d1%82%d0%bd%d0%be-%d0%b3%d0%b5%d1%80%d0%be%d1%97%d1%87%d0%bd%d0%b8%d0%b9%20%d1%80%d0%be%d0%bc%d0%b0%d0%bd%20<http://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%93%D0%B0%D0%BB%D0%B0%D0%BD%D1%82%D0%BD%D0%BE-%D0%B3%D0%B5%D1%80%D0%BE%D1%97%D1%87%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D1%80%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D0%BD&action=edit&redlink=1> (Ж. де Скюдері <http://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%A1%D0%BA%D1%8E%D0%B4%D0%B5%D1%80%D1%96,_%D0%96%D0%BE%D1%80%D0%B6_%D0%B4%D0%B5&action=edit&redlink=1>, М. де Скюдері <http://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%A1%D0%BA%D1%8E%D0%B4%D0%B5%D1%80%D1%96,_%D0%9C%D0%B0%D0%B4%D0%BB%D0%B5%D0%BD_%D0%B4%D0%B5&action=edit&redlink=1>), реально-побутовий та сатиричний роман (Фюретьєр <http://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%A4%D1%8E%D1%80%D0%B5%D1%82%D1%8C%D1%94%D1%80&action=edit&redlink=1>, Ш. Сорель <http://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%A1%D0%BE%D1%80%D0%B5%D0%BB%D1%8C,_%D0%A8%D0%B0%D1%80%D0%BB%D1%8C&action=edit&redlink=1>, П. Скаррон

Барокова культура в Україні

Информация

Культура и искусство

Другие материалы по предмету

Культура и искусство

Сдать работу со 100% гаранией
ів. Ще менше підстав називати літературне бароко «козацьким»: українські письменники тих часів були здебільшого не козаками, а ченцями. Та й споживачі літератури навряд чи були головне козаками. Але українське бароко - не таке універсальне явище, як бароко Заходу. В ньому ми маємо значну перевагу елементів духовних над світськими. Ще більшу знайдемо, мабуть, лише в чехів. Світських елементів не бракує цілком: маємо й світську лірику, і новелу, і - хоч і лише випадкові - світські елементи в драмі», нарешті - маємо світську хроніку, лист, науковий трактат. Але «духовний» елемент переважає в змісті. Зовсім бракує типового для бароко природознавчого трактату: спочатку бракувало місця (високої школи), що плекала б цей ґатунок літератури, а пізніше (в 18 ст.) українці-природознавці знайшли для себе ґрунт лише в чужій (російській) науковій літературі.

2. Своє й чуже сполучені в українській бароковій літературі в не зовсім звичайних формах. Україна, як ми бачили, не мала виразної та характерної ренесансової літератури. Отже, просякання світських елементів у літературу, зокрема - знайомство з античністю, почасти йшло вже в часи бароко та не мало характеру боротьби, революції проти церковної традиції. Античність приходила на Україну вже після примирення її з християнством, у формах барокового, християнсько-міфологічного синтезу: тому помалу, але без опору починається розповсюдження вжитку міфологічних образів: релігійна лірика стоїть під охороною античних «муз»; Пресвята Діва стає «Діаною», хрест порівнюють з тризубом Нептуна, в містичних трактатах зявляються «амури» та «купідони» і т. д. Бароко прийшло без великої літературної боротьби і прийнялося, як нова рослина на плодючому ґрунті. Єдиний, може, хто міг би боротися проти бароко, Іван Вишенський, сам у своїй літературній формі був до бароко дуже близький (див. далі) та радше сприяв його успіхові саме стилем своїх творів. Вишенський лише не прийняв би поєднання християнства з античністю, «синкретизму».

3. Коли починається українське бароко? Це питання складне не лише для України: бароко, почавшися в південній Європі в половині 16-го віку, у деяких країнах лише помалу пробивалося крізь традицію ренесансу. На Україні першим письменником, у якого знаходяться риси барокового стилю, є Іван Вишенський. Його довгі періоди нагромадження паралелізмів, сміливі антитези, стиль промовця чи ліпше пророка, майже неймовірне нагромадження формальних прикрас (що у цього геніального письменника ніколи не закривають, не усувають з поля уваги змісту) могли б дозволити нам прилучити його твори до літератури бароко, коли б джерела його стилістики не були зовсім інші: це святе Письмо та отці церкви, найбільше, мабуть Златоуст. Щоправда, Вишенський, мабуть, знав уже бароковий стиль (з польської полемічної літератури) та де в чому міг його й наслідувати. Але ідеологія його теж зовсім не барокова: це не програма сполучення цінних елементів ренесансу зі старою традицією, а програма повного повороту до чистої традиції. Але цікавий приклад «бароковості» Вишенського перед бароко характеризує спорідненість бароко з українським духовним стилем; так само характерний є й бароковий характер деяких сторінок пишного «пізньовізантійського» стилю Галицько-Волинського літопису.

Справжній початок бароко - це Мелетій Смотрицький, це проповіді та почасти вірші Кирила Транквіліона Ставровецького, а повна перемога бароко - утворення київської школи. Найбільшими культурно-політичними успіхами, які відіграли велику роль в історії українського барокового письменства, були: відновлення православної ієрархії 1620 р. та заснування київської школи 1615 р. і її реформи, проведені Могилою (1644 р.) та Мазепою (1694 р.). І нові ієрархи, і професори Академії були головними репрезентантами бароко. Бароко, що почалося якось непомітно, панує надзвичайно довго та тримається надзвичайно вперто. Майже весь 18 вік в українських школах вищого типу навчають барокової поетики та плекають барокову поезію. В основі не виходить за межі традиції (хоч дуже рішучий реформатор в окремих питаннях) останній великий український письменник епохи бароко Гр. Сковорода. Але з ним літературне бароко не дожевріло, а догоріло повним полумям до кінця та враз згасло. Згасло разом з притаманною українському бароко літературною мовою: на зміну прийшла мова народна.

Останній період бароко в деяких країнах утворив власний стиль, стиль пізнього бароко або «рококо». Цей двірський, легкий, граціозний, але разом і іграшковий, легковажний стиль на Україні не розвинувся. Бо в середині 18-го сторіччя на Україні не було свого двора, пани, що йшли за модою, великою мірою русифікувалися, і лише десь далеко на півночі починав при дворі цариці Єлизавети складатись стиль українського рококо, що знайшов вираз та почасти відгомін лише в українській ліриці, переробках та музичних обробках народних пісень та небагатьох спробах власної творчості, без літературних претензій та значення.

4. Українське бароко, як пізніше романтика, було епохою засвоєння не лише сучасного, а й старого: наздоганяли прогаяне за століття; тепер поприходили на Україну й численні переклади літератури, яку власне треба назвати середньовічною, та навіть твори отців церкви в новому мовному одягу. Так буває завжди в епохи літературного розквіту; так пізніше Шекспіра принесли на Україну романтика та реалізм. І як на Шекспіра дивились очима романтики чи реалізму, так, мабуть, сприймали за часів бароко й твори старих епох очима та серцем бароко. Науці ще треба розвідати, як люди українського бароко дивилися на твори старих часів, що їм принесло бароко.

5. Бароко змінювалося, розвивалося за порівняно короткий час свого панування: від початків до пишного пізнього бароко (що дістало в різних країнах навіть різні назви, здебільшого за іменами головних представників цього стилю: «ґонґорізм», «марінізм», «преціозний стиль» і т. д.) в кінці до рококо. На Україні цей розвиток не був дуже рішучим та дуже помітним. Десь після 1680 року українська література пережила період надзвичайно пишного, переобтяженого формальними прикрасами стилю (напр. І. Величковський, Стефан Яворський), але не бракувало й «поміркованих» поетів, а головне - духовні письменники лише як виняток доходять до такого літературного радикалізму, на який здатні світські поети. А потім прийшов політично зумовлений підупад, що рідко сприяє літературному радикалізмові.

Зате поетика українського бароко знала реформи, і досить радикальні, в конкретних питаннях поетики. Одну з найрадикальніших реформ у теорії віршування зробив Сковорода: але вона не встигла прищепитися, як скінчилася вся барокова література.

6. Українське бароко не знає всієї різноманітності жанрів (ґатунків) барокової літератури, зокрема бракує багатьох світських. Багатьом жанрам не давали розвинутися обставини, і зокрема неможливість друкувати ці твори: так, не було великого роману; для розповсюдження переписуванням він не надавався. Майже не було великого епосу, навіть і перекладів (про виїмки дивися далі), і він міг би зявитися, якби була змога друкуватися. Отже, далі маємо говорити про: 1) лірику, 2) епос, 3) повість, 4) драму, 5) проповідь, 6) хроніку, 7) трактат. Деякі ґатунки все ж розвинулися надзвичайно широко.

Барокова література на Україні залишається ще певною мірою анонімною, хоч кількість відомих нам авторів велика. Є багато авторів, про яких ми нічого, крім імені, не знаємо або знаємо дуже мало.

7. Дуже цікавою проблемою барокової української літератури є мова. Вона так само залишається принципово словянською, як і в попередній період. Але, на жаль, вона, увібравши в себе велику кількість елементів народної мови, не підлягла ніяким певним нормам. Тому ми зустрічаємо великі ухили то до української народної мови, то до польської, то - лише в 18 ст. і то рідко - до російської, іноді натомість збільшується стихія церковна. Мова варіює залежно від ґатунку твору або навіть його окремої частини: в певних сценах драм мова наближається до народної; це наближення помітимо і в жартівливих піснях; наближення до польської мови характерне для творів з шляхетських кіл (напр., «гербовні вірші»). Деякі чужі українській мові форми зробилися конвенційними, бо українські форми здавалися не досить логічними.Так, дуже часті форми дієслів минулого часу на польський зразок: «писалем, писалесь» і т. д., мабуть, поширилися, бо здавалося, коли затратилися старі форми («писалъ есмь, писалъ еси» і т. д.), нелогічним та не досить зрозумілим уживання тієї самої форми «писав» для всіх трьох осіб. Подібних прикладів є кілька. Але від церковнословянської мови московського типу українська мова відходила все далі, так що все частішими стають «переклади» з однієї мови на другу та переробки українських творів при їх друку в Москві (що зіпсувало для нас чимало творів нашої барокової літератури, що їх лише в Москві друковано). Певне наближення до російської мови відбувається в 18-му ст., але це є наближення російської мови до української: кількість українців серед перекладачів (вже в 17 ст.) в урядах, на духовних посадах, а пізніше в університетах була така значна, що українські елементи значною кількістю прийшли до російської канцелярської, судової, шкільної мови. Може, був певний елемент національної самоохорони в тому, що Котляревський цілком відмовився від старої (барокової) української мовної традиції, до якої так наблизилася російська мова, та почав утворення нової літературної мови на цілком новій основі: на основі народної мови. Це був кінець української барокової літератури, що вже віджила свій час, і початок нової української літератури.

 

Виникнення і розвиток бароко

 

Бароко%20barocco%20-%20%d0%b2%d0%b8%d0%b1%d0%b0%d0%b3%d0%bb%d0%b8%d0%b2%d0%b8%d0%b9,%20%d1%85%d0%b8%d0%bc%

Похожие работы

< 1 2 3 4 5 6 > >>