Системний аналіз

Информация - Философия

Другие материалы по предмету Философия

Скачать Бесплатно!
Для того чтобы скачать эту работу.
1. Подтвердите что Вы не робот:
2. И нажмите на эту кнопку.
закрыть



ьних засобів (блокових діаграм, мереж, математичних рівнянь). На основі такого роду формального опису часто ставиться математична задача на відшукання оптимального проекту системи або найкращої складової режиму її функціонування, тобто знаходження максимуму (або мінімуму) цільової функції системи (наприклад, максимуму прибутку, максимуму числа виведених з ладу військових обєктів, мінімуму часу виконання операцій, максимуму надійності і т.п.) при заданих обмеженнях на значення керованих змінних.

Інший підхід, у главу кута ставить логіку системного аналізу. У цьому випадку підкреслюється нерозривний звязок системного аналізу з прийняттям рішення, і що означає вибір певного способу або курсу дій серед декількох можливих альтернатив. Тут системний аналіз розглядається перш за все як методологія зясування й упорядкування або так званій структуризації проблеми, яку належить вирішити із застосуванням або без застосування математики і Електро Обчислювальних машин. При цьому в поняття структуризації вкладається як пояснення реальних цілей самої системи, альтернативних шляхів досягнення цих цілей і взаємозвязків між компонентами в процесі реалізації кожної альтернативи, так і досягнення поглибленого розуміння зовнішніх умов, в яких виникла проблема, а звідси обмеженням і наслідків того чи іншого курсу дій. Логічний системний аналіз в тій чи іншій мірі доповнюється математичними, статистичними та логічними методами, проте як сфера його застосування, так і методологія значно відрізняються від предмета та методології формально-математичних системних досліджень.

Спочатку системний аналіз базувався головним чином на застосуванні складних математичних прийомів. Через деякий час вчені прийшли до висновку, що математика неефективна при аналізі широких проблем з безліччю невизначеностей, які характерні для дослідження і розробки техніки як єдиного цілого. Про це говорять багато провідних фахівців системників. Тому стала вироблятися концепція такого системного аналізу, в якому робиться наголос переважно на розробку нових за своєю сутністю діалектичних принципів наукового мислення, логічного аналізу складних обєктів з урахуванням їх взаємозвязків і суперечливих тенденцій. При такому підході на перший план висуваються вже не математичні методи, а сама логіка системного аналізу, упорядкування процедури прийняття рішень. І мабуть, не випадково, що останнім часом під системним підходом найчастіше розуміється деяка сукупність системних принципів.

Підкреслимо, що сутність системного аналізу полягає не в математичних методах і процедурах: його рекомендації далеко не обовязково витікають з обчислювань. Основні відмінності його від інших більш-менш формалізованих підходів при обгрунтуванні управлінських рішень зводяться до наступного:

- Відсутні стандартні рішення;

- Чітко викладаються різні погляди при рішенні однієї і тієї ж проблеми;

- Застосовуються до проблем, для яких не повністю визначені вимоги вартості або часу;

- Зізнається принципове значення організаційних і субєктивних чинників у процесі розкриття рішень, і відповідно до цього розробляються процедури широкого використання якісних суджень у аналізі та погодження різних точок зору;

- Особлива увага приділяється факторам ризику і невизначеності, їх обліку та оцінки при виборі найбільш оптимальних рішень серед можливих варіантів.

Підвищена увага системотехніків до факторів ризику та невизначеності безпосередньо випливає з розповсюдження системного аналізу на перспективні проблеми. Якщо ризик розуміється як потенційна мінливість обєктивних характеристик, то невизначеність висловлює відсутність субєктивних знань про те, в якій формі проявляться ці явища.

Тенденція до системного аналізу великих проблем зявляється тільки тоді, коли їхній масштаб зростає до такого ступеня, що рішення стають складними, трудомісткими і дорогими. При обгрунтуванні таких рішень, які стають предметом системного аналізу, все більшого значення набувають фактори, розраховані вперед на 10-15-річний період. До факторів такого роду відносяться перш за все величезне зростання капіталовкладень на здійснення великих програм, що охоплюють тривалий період, і все більша залежність цих програм від результатів наукових досліджень і технічних розробок.

Іншою важливою причиною необхідності обліку довготривалої перспективи є стратегічний характер самих цілей, які ставляться перед системним аналізом і які зумовлюють політику уряду на тривалий період.

Процедури і методи системного аналізу скеровані на пошук альтернативних варіантів вирішення проблем, визначення масштабів невизначеності у кожному з варіантів і їх порівняння за тими або іншими критеріями ефективності .

Основні положення системного аналізу можна сформулювати так:

1) процес прийняття рішення повинен починатися з виявлення і чіткого формулювання кінцевої мети, а також критеріїв, за якими можна оціни-ти її досягнення;

2) необхідно розглядати всю проблему як ціле, тобто як єдиний ком-плекс, і виявляти всі наслідки і внутрішні звязки кожного часткового рішення;

3) необхідно виявити і проаналізувати можливі альтернативні шляхи дося-гнення мети;

4) цілі окремих підсистем не повинні конфліктувати з метою всієї системи.

Центральною процедурою у системному аналізі є побудова загальної моделі (моделей), що відображають всі фактори і взаємозвязки реал

s