Системне програмне забезпечення

Информация - Компьютеры, программирование

Другие материалы по предмету Компьютеры, программирование

Скачать Бесплатно!
Для того чтобы скачать эту работу.
1. Подтвердите что Вы не робот:
2. И нажмите на эту кнопку.
закрыть



 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Системне програмне забезпечення

(реферат)

1. Поняття обчислювального процесу і ресурсу

 

Поняття “процес” є одним основним при розгляді операційних систем. Послідовний процес (який іноді називається задачею) це виконання окремої програми з її даними на послідовному процесорі.

Прикладом можуть бути: редагування тексту, трансляція програми, її компоновка, виконання.

І ще одне поняття є основним при розгляді ОС. Це “ресурс”.

Термін ресурс застосовується по відношенню до повторно використовуваних, відносно стабільних і часто невистачаючих обєктах, які запитуються, використовуються і звільняються процесами в період їхньої активності. Іншими словами ресурсом називається будь-який обєкт, який може розподілятися всередині системи.

Ресурси можуть бути поділюваними, коли декілька процесів можуть їх використовувати одночасно (в один і той момент часу) або паралельно (на протязі деякого інтервалу часу процеси використовують ресурс поперемінно), а можуть бути неподільними.

Існують наступні режими організації обчислювального процесу:

пакетний режим;

режим розподілу часу (РРЧ);

режим реального часу.

Пакетний режим.

Системи пакетної обробки призначались для рішення задач здебільше обчислювального характеру, які не вимагають швидкого отримання результатів.

На початку роботи формується пакет завдань. Кожне завдання містить вимоги до системних ресурсів. Із даного пакету формується мультипрограмна суміш, тобто множина одночасно виконуваних задач (у відповідності до розподілу між ресурсами).

Характеризується максимальною пропускною здатністю та максимальною завантаженістю процесора та оперативної памяті. В цьому режимі користувач не має безпосереднього доступу до ЕОМ (саме під час виконання пакету програм).

Режим розподілу часу (РРЧ). В цьому режимі кожен користувач (а їх декілька) має безпосередній доступ до ЕОМ через свій термінал. Мета цього режиму обслужити кожного користувача, забезпечивши йому допустимий час реакції ЕОМ на його запити.

В системах розподілу часу кожному користувачеві надається термінал, з якого він може вести діалог зі своєю програмою. Кожній задачі виділяється квант процесорного часу і жодна програма не займає CPU надовго. Це зручно для роботи користувача.

Кожній програмі, що готова до виконання, планується для виконання на процесорі фіксований, наперед визначений інтервал часу (інтервал мультиплексації). Програма, котра розпочне виконуватись на цьому інтервалі, може бути до кінця не виконаною в момент завершення інтервалу. Тоді її виконання примусово переривається і програма переводиться у стан очікування, що рівносильно розміщенню її у кінці черги серед готових до виконання завдань. Із початку цієї черги береться інша програма, на яку знов планується фіксований інтервал. І все повторюється знов.

Режим реального часу

Системи реального часу призначені для керування тих обєктів, для яких існує обмежений допустимий час, в межах якого задача має бути виконана (Напр. керування супутником, науковим експериментальним обладнанням…)

Критерій ефективності здатність витримати наперед задані інтервали часу між запуском програми та отриманням результатів).

Цей час називають реакцією системи, а відповідну властивість системи реактивністю.

Контроль та керування відбувається в темпі, що узгоджений із швидкістю подачі даних від обєкта керування. На обробку даних накладаються певні часові обмеження. Тому такий режим організації обчислювального процесу називають режимом реального часу і його організація надається спеціалізованій ОС.

Деякі ОС можуть суміщати властивості систем різних типів, тоді один з режимів буде називатися фоновим.

Діаграма станів процесу

Якщо розглядати не тільки звичайні ОС загального застосування, а й, наприклад, ОС реального часу, то можна сказати, що процес може знаходитися в активному та пасивному станах. В активному стані процес може брати участь в конкуренції за використання ресурсів обчислювальної системи, а в пасивному він тільки відомий системі, але в конкуренції не приймає участь. В свою чергу, активний процес може бути в одному із наступних станів:

виконання всі ресурси, які вимагає процес виділені. В цьому стані в кожний момент часу може знаходитися тільки один процес, якщо мова йде про однопроцесорну обчислювальну систему;

готовності до виконання ресурси можуть бути надані, коли процес перейде стан виконання;

блокування або очікування ресурси, які вимагаються не можуть бути надані, або не закінчена операція введення/виведення.

В звичайних ОС процес зявляється при запуску програми. ОС організує (породжує або виділяє) для нового процесу відповідний дескриптор процесу, і процес (задача) починає розвиватися (виконуватися). Тому пасивного стану не існує. В ОС реального часу ситуація інша. Звичайно при проектуванні систем реального часу заздалегідь відомий склад програм (задач) , які будуть виконуватися. Відомі і їх параметри, які необхідно враховувати при розприділенні ресурсів (напр. обєм памяті, пріоритет, середня тривалість виконання, файли, які відкриваються…). Тому для них заздалегідь відводять дескриптори задач, щоби потім не витрачати дорогоцінний час на організацію дескриптора та пошук

s