Системи стабілізації поля зору сучасних танкових прицілів

Дипломная работа - Компьютеры, программирование

Другие дипломы по предмету Компьютеры, программирование

Скачать Бесплатно!
Для того чтобы скачать эту работу.
1. Подтвердите что Вы не робот:
2. И нажмите на эту кнопку.
закрыть



дів і куль за напрямком.

 

Рис.5. Горизонтальні кутові коливання.

 

Поперечні коливання (рис.6), як і поздовжні, визначаються профілем місцевості, швидкістю і плавністю руху і динамічними властивостями підвіски.

 

Рис.6. Поперечні кутові коливання (γ - коливання).

 

Як видно із табл.1, амплітуда і швидкість поперечних кутових коливань приблизно в два рази менше за амплітуду і швидкість поздовжніх кутових коливань.

Аналіз розглянутих причин розсіювання снарядів під час стрільби з ходу показує, що для забезпечення високої ймовірності враження цілі необхідно істотно зменшити амплітуди і швидкості кутових коливань як озброєння так і поля зору прицілу.

Це досягається безпосередньо введенням в склад комплектів управління озброєння стабілізаторів гармати, башти і лінії прицілювання.

 

1.3 Теоретичні основи побудови стабілізаторів поля зору

 

1.3.1 Стабілізація поля зору у вертикальній площині

Принцип стабілізації поля зору (лінії прицілювання) у вертикальній площині пояснимо на прикладі перископічного приладу спостереження, наприклад прицілу, що складається (рис.7) з верхнього ВДз та нижнього НДз дзеркал, які встановлюються під кутом 45 до оптичної осі приладу [17].

Припустимо, що у початковому положенні прицілу (рис.7, а) промінь АО1 який іде від цілі, падає на ВДз під кутом АО1 N = 45. У цьому випадку відбитий від дзеркала промінь збігається з оптичною віссю O1O2. Потрапляючи на НДз, промінь відбивається та йде по оптичній осі O2О3 в об'єктив приладу спостереження.

 

абв

Рис.7. Принцип стабілізації поля зору у вертикальній площині:

а - початкове положення прицілу;

б - нахил прицілу в поздовжній площині на φк;

в - нахил прицілу в поздовжній площині на φк з одночасним поворотом верхнього дзеркала.

 

Під час руху танка корпус прицілу, а разом з ним і перископічна система дзеркал повертатимуться у поздовжній площині на довжину кутів поздовжніх коливань корпусу танка φк. Зміна положення перископічної системи приведе до зміни (рис.7, б) кута падіння променя АО1 на верхнє дзеркало на величину значення φк, тобто кут АО1 = 45 + φк. Одночасно на величину значення φк зміниться і кут відбиття 1Б. Відбитий від ВДз промінь O1Б не збіжиться з оптичною віссю прицілу, що приведе до переміщення зображення у полі зору. У випадку великих амплітуд поздовжніх кутових коливань корпусу танка відбитий від верхнього дзеркала промінь O1Б може взагалі на потрапити на нижнє дзеркало, тобто ціль буде втрачено.

Для того щоб промінь O1Б, зміщений на кут φк відносно осі O1О2, після його відбиття від ВДз знову збігся з оптичною віссю O1О2 прицілу, необхідно повернути верхнє дзеркало навколо його осі.

Припустимо, що ВДз повернуте на кут а у бік, протилежний нахилу корпусу прицілу (рис.7, в). Зміна положення верхнього дзеркала приведе до зміни кута падіння на нього променя АО1 на величину значення а. Згідно з рисунком, кут падіння АО1N ' - (45 + к - а). Зміна кута падіння призведе, у свою чергу, до зміни і кута відбиття.

Промінь O1Б', відбитий від верхнього дзеркала під кутом N 'О1Б'= (45 + к - а), зміститься відносно променя O1Б на кут β, наближаючись до оптичної осі прицілу. Знайдемо значення кута β. Із рис.7, в маємо: β = N О1 Б - N О1 Б'.

Беручи до уваги, що

 

N О1Б' - N 'О1Б' - а; N О1Б = 45 + φк; N 'О1Б'= 45 + φк - а, одержуємо:

β = 45 + φк [ (45 + φк - а) - а] = . (1.1)

 

Отже, під час повороту ВДз на кут а у бік, протилежний нахилу прицілу, відбитий від нього промінь повертається на кут 2а, наближаючись тим самим до оптичної осі приладу.

Для того щоб зображення цілі не перемістилось у поле зору прицілу під час нахилення його корпусу на кут φk, потрібен точний збіг променя O1Б з оптичною ціллю O1O2, тобто гранично слід мати β = φк. Ґрунтуючись на рівнянні (1.1), знаходимо кут повороту ВДз, при якому ціль залишиться нерухомою у полі зору прицілу: а = φк/2.

Таким чином, для виконання умови стабілізації поля зору (лінії прицілювання) у вертикальній площині верхнє дзеркало прицілу необхідно повертати зустрічно поворотам його основи (прицілу) на кут, що дорівнює половині кута повороту прицілу (корпусу танка).

 

1.3.2 Стабілізація поля зору в горизонтальній площині

У початковому положенні приладу спостереження (рис.8), тобто коли кут повороту башти відносно цілі ψб = 0, світловий промінь А потрапляє на верхнє дзеркало і, збігаючись з оптичною віссю О1О2О3 надходить в об'єктив приладу (промінь Б).

Під час повороту башти у горизонтальній площині відносно цілі на кут ψб на верхнє дзеркало падає потік косих променів А', повернутих щодо оптичної осі АО1 на кут ψб. Промінь О1О2, який відбивається від верхнього дзеркала і лежить згідно з законом геометричної оптики у площині А'О1N, поверну

s