Системи лічби часу

Информация - Авиация, Астрономия, Космонавтика

Другие материалы по предмету Авиация, Астрономия, Космонавтика

Скачать Бесплатно!
Для того чтобы скачать эту работу.
1. Подтвердите что Вы не робот:
2. И нажмите на эту кнопку.
закрыть



иві лише за міжнародної угоди. Така угода можлива лише тоді, коли люди припинять практику вигадування проблем самим собі. Так, багато хто, зокрема політики, силові структури, впливові економісти та фінансисти вважають, що зміна календарної системи, перенесення початку року на іншу дату викличе такі проблеми, як необхідність зміни компютерних програм, що керують певними процесами та містять дату, необхідність внесення змін до документації і т.п. Варто сказати, що компютерні програми, які керують важливими процесами можна змінити раз назавжди. Програми, які вже існують, містять стару систему і встановлені на речах менш важливих, переробляти взагалі не потрібно. Скажімо, якщо наприклад, ви придбали мікрокалькулятор, годинник чи персональний компютер, на яких встановлена стара система нехай вона там стоїть. Просто з моменту зміни внутрішньої структури календаря на подібних речах встановлюватимуть нову систему і на цьому питання вирішене. Років через 80 мало хто памятатиме, як виглядав наш календар. Аналогічна ситуація і з документацією. Якщо, наприклад, в моєму паспорті (паперової форми чи електронному неважливо) занесено інформацію, що я народився такого-то року, місяця, дня старої системи, то немає необхідності видавати мені новий документ, навіть не потрібно змінювати дані в електронній формі паспорта. А якщо, приміром, мій син чи донька народяться після прийняття нової системи, в їх документах буде стояти дата за новою системою. Вищесказане беззаперечно доводить надуманість даних проблем.

 

2. Календарна ера, початок відліку років

 

Скільки існує народів, мабуть стільки ж і версій щодо того, коли все почалося. Вчені твердять, що більйони років тому, різні церкви називають різні дати описаного в Біблії створення світу Богом за 7 днів. Наприклад, євреї вважають, що це сталося 5768 років тому, а православні схиляються до думки, що нашому світові вже 7516 років. Єдиної думки у всіх народів і у всіх релігійних конфесій з цього питання не буде. Зважаючи на суто умовний вибір початку відліку, пропонується не змінювати еру “від Різдва Христового”. Відлік років вести в обидва боки від початкового моменту першого дня, першого місяця першого року 0h ТТ, а якщо не переносити початок року то від 1 січня 1 року. Пропонується взагалі вивести з ужитку та з правопису такі безглузді поняття, як “до нашої ери”, та “нашої ери” (на Заході відповідно ВС та АD). В усному вживанні та в правописі всіх країн світу необхідно прийняти вже існуючий астрономічний відлік років, в якому рік, що безпосередньо передує першому рокові названо нульовим., а роки, що йдуть за ним у минуле мають знак “мінус”, точнісінько як на числовій прямій, про котру чув кожен семикласник. Замість існуючого нині юліанського правила високосів у роках, що передують моменту прийняття григоріанського календаря (15 жовтня 1583 року) на всій числовій прямій прийняти григоріанське правило високосних років. Згідно з ним, нульовий рік є високосним. Для років зі знаком “мінус”, за аналогією з додатними роками, високосними вважати лише ті роки століть, числа яких при відкиданні двох нулів діляться на 4 націло. Так, 400, 800 і т. д. роки є високосними, а 100, 200, 300, 500 і т. д. є простими. Для решти років, в тім числі і негативних, які не відносяться до років століть те ж саме правило, що діє нині: високосним є рік, число якого кратне 4. Якщо, наприклад, зберегти поняття “до нашої ери”, то застосовувати вищезгадане, доволі зручне правило не доведеться, оскільки, наприклад, мінус четвертий рік астрономічного відліку (високосний) суть пятий рік до н. є. А пять, як відомо, націло на чотири не ділиться. Вказана незручність головна причина пропозиції перейти на астрономічний відлік років в усному і діловому спілкуванні, в засобах масової інформації, в компютерних програмах, в навчальних посібниках, в документації.

 

3. Безперервний лік діб

 

Кожен, хто скільки-небудь знайомий з технікою обчислень положень небесних світил на певні моменти часу, усвідомлює важливість безперервного рахунку діб від деякого початкового моменту. Положення світила отримують фактично на певний момент за безперервною шкалою, лише потім цей момент переводять в діючу календарну систему. На сьогодні така шкала існує у вигляді так званих юліанських діб, які невідомо хто придумав починати 1 січня мінус 4712 року за юліанським календарем, та ще й опівдні (мається на увазі 12h ТТ для розрахунків положень і 12h UТС для спостережень). Цьому безглуздю навіть дають пояснення мовляв раніше, для того, щоб ніч спостережень не була поділена на дві сусідні дати, астрономам було зручніше починати нову добу опівдні. А у 1925 році вони теж перейшли на громадянський лік діб від середньої гринвіцької півночі, хоча для юліанських діб було вирішено продовжувати їх відлік від середнього гринвіцького полудня. Звичайно, це було б в деякій мірі зручно астрономам, які ведуть спостереження на нульовому меридіані, можливо ще й в зоні, що відстоїть від останнього до 45 довготи в обидві сторони. Якщо ж я переїду, скажімо, в Нову Зеландію, де довгота близька до 180, і стану спостерігати звідти, про дану “зручність” говорити не доведеться. Крім того, варто нагадати, що більшість астрономічних спостережень на теперішній момент ведуться в шкалі UTС, в якій доба починається опівночі, тому причини збереження початку юліанської доби за гринвіцьким полуднем я не бачу.

Проте все це маячня в порівнянні з ще однією широко рекламованою “зручністю” юліанських діб. Їх розробнику здавалось, що

s