Система права і законодавства

Информация - Юриспруденция, право, государство

Другие материалы по предмету Юриспруденция, право, государство

Скачать Бесплатно!
Для того чтобы скачать эту работу.
1. Пожалуйста введите слова с картинки:

2. И нажмите на эту кнопку.
закрыть



оби розрiзняються залежно вiд того, якi функцiї вони виконують - публiчнi або приватнi.

Державнi органiзацiї та установи ( органи законодавчої та виконавчої влади, суд, мiлiцiя, державнi пiдприємства, органи мiсцевої влади та iншi), як правило, дбають про загальнi, публiчнi iнтереси. Це зумовлює їх велику стабiльнiсть, а також велику незалежнiсть вiд тих iндивiдуальних осiб, якi входять до складу юридичної особи. Iснування юридичної особи, яка має публiчно-правовий характер, не залежить вiд волi її членiв. Уряд не може припинити своє iснування як орган виконавчої влади, навiть коли всi члени кабiнету мiнiстрiв пiдуть у вiдставку; державнi учбовi заклади не зникають, якщо їх керiвник iде на пенсiю; суд лишається органом правосуддя навiть у тому випадку, коли всi його члени вiдмовляться вiд своєї посади. Замiсть кабiнету мiнiстрiв, який пiшов у вiдставку буде сформовано новий кабiнет; учбовий заклад очолить новий керiвник; суд поповниться новим складом суддiв - саме таким чином такi органiзацiї продовжують функцiонувати як юридичнi особи i субєкти правовiдносин взагалi.

Якщо ж юридична особа будує свою дiяльнiсть на приватно-правових засадах (комерцiйний банк, приватна фiрма або пiдприємство, акцiонерне товариство) воно дбає про приватнi iнтереси своїх членiв: засновникiв, акцiонерiв, пайовикiв - i, вiдповiдно може припинити своє iснування по волi цих осiб. Члени таких приватно-правових юридичних осiб є повними їх представниками: їх воля є у повному обсязi волею юридичної особи.

Специфiчним субєктом правових вiдносин виступає сама держава. Вона є найважливiшим учасником державно-правових та адмiнiстративно-правових вiдносин. Здійснюючи боротьбу iз злочиннiстю, держава виступає субєктом кримiнально-правових вiдносин; будучи офiцiйним представником країни на мiжнароднiй аренi, держава є головним субєктом мiжнародно-правових вiдносин.

2. Обєкти правовiдносин - це те, на що вони впливають. Для зясування, на що саме впливають правовiдносини, спочатку необхiдно визначити обєкт норм права. Правовi норми регулюють суспiльнi вiдносини. Обєктом їх впливу є вольова поведiнка людей. Правовiдносини ж конкретизують загальнi права та обовязки, передбаченi нормою права, стосовно до iндивiдуальних субєктiв. Отже, обєктом правовiдносин є фактична поведiнка їх учасників. Вiдповiдно до змiсту субєктивного права та юридичного обовязку учасники правовiдносин будують свою поведiнку.

Поведiнка учасникiв правовiдносин завжди має суспiльне значення. Вона здiйснюється з метою задоволення рiзноманiтних законних iнтересiв суспiльства, держави, особи. Вступаючи у правовiдносини, субєкти задовольняють певнi матерiальнi, духовнi та iншi потреби (наприклад, придбають речi, користуються авторськими правами, правами винахiдника).

Обєктом правовiдносин виступає поведiнка людей, яка може бути рiзною за складом. У майнових правовiдносинах обєктом є така поведiнка людей, яка направлена на задоволення певних життєвих благ.

Не усi правовi вiдносини є майновими: субєктивнi юридичнi права та обовязки виникають не завжди з приводу речей. У немайнових правовiдносинах обєктом є саме фактична поведiнка їх учасникiв. Здiйснюючи тi чи iншi дiї, передбаченi нормами права, учасники правовiдносин тим самим задовольняють свої потреби. Тобто, юридичнi права та обовязки, впливаючи на поведiнку учасникiв немайнових правовiдносин, досягають мети правового регулювання.

Питання про обєкт правовiдносин юридичною наукою розглядається неоднозначно. Доволi широке розповсюдження мало та має трактування обєкту як сукупностi рiзноманiтних матерiальних та нематерiальних благ, якi знаходяться у сферi iнтересiв учасникiв правовiдносин.

За такого пiдходу обєкт правовiдносин знаходиться за межами юридичного змiсту правовiдносин, тобто поза субєктивними правами та обовязками. Це тi явища (предмети) оточуючого нас свiту, на якi направленi субєктивнi права та обовязки.

Уявляється, що матерiальнi та нематерiальнi блага є метою, заради якої особи вступають у правовiдносини. Завдання юриспруденцiї полягає у вивченнi дiй учасникiв правових вiдносин, а не речей та iнших благ, заради яких вони вступають у правовiдносини. Важливо встановити характер цих дiй, їх вiдповiднiсть юридичним правам та обовязкам субєктiв. Якщо така вiдповiднiсть iснує, то одночасно досягається мета, яку ставили перед собою учасники правовiдносин. Речi, предмети матерiального свiту вивчають фiлософiя, соцiологiя, економiчна наука, виробнича практика. Теорiя права виявляє лише юридичнi властивостi речей, що знаходяться у сферi iнтересiв субєктiв правовідносин.

3. Субєктивнi права - це надана та охороняєма державою можливiсть (свобода) субєкта правовiдносин за своїм розсудом задовольняти тi iнтереси, якi передбаченi обєктивним правом. Право, що належить субєкту, називається субєктивним правом тому, що тiльки вiд волi субєкта залежить, як ним розпорядитися. Це можливiсть не довiльна, а правова, яка встановлює мiру дозволеної поведiнки.

Субєктивне право проявляється у трьох рiзновидах:

1) у можливостi позитивної поведiнки власника субєктивного права з метою задоволення своїх iнтересiв;

2) субєктивне право виражається у можливостi власника субєктивного права вимагати певної поведiнки вiд зобовязаних осiб з метою задоволення своїх законних iнтересiв;

3) субєктивне право включає у себе можливiсть власника субєктивного права звернутися до компетентних державних органiв за захистом своїх порушених прав.

4. Юридичнi обовязки - це перед

s