Система права і законодавства

Информация - Юриспруденция, право, государство

Другие материалы по предмету Юриспруденция, право, государство

Скачать Бесплатно!
Для того чтобы скачать эту работу.
1. Пожалуйста введите слова с картинки:

2. И нажмите на эту кнопку.
закрыть



ягненню котрого особа стає дiєздатною, тобто може своїми дiями у повному обсязi набувати майнових прав та створювати для себе цивiльнi обовязки (цивiльна дiєздатнiсть). Подiбним чином законодавчо визначається вiк полiтичного повнолiття, з досягненням якого громадянин набуває полiтичних прав та вiдповiднi обовязки ( наприклад, має право вибирати та бути обраним до органiв державної влади). Зрештою, в усiх країнах встановлюється вiк шлюбного повнолiття, коли людина може брати шлюб та в повному обсязi здiйснювати шлюбно-сiмейнi права та обовязки.

В залежностi вiд вiку субєкта його дiєздатнiсть є повною чи обмеженою. Так, неповнолiтнi вiд пятнадцяти до вiсiмнадцяти рокiв вправi укладати угоди тiльки за згодою батькiв, усиновителiв або пiклувальникiв.

2. На дiєздатнiсть субєктiв має вплив стан їх здоровя. Якщо внаслiдок душевної хвороби або недоумства громадянин втрачає здатнiсть розумiти значення своїх дiй та керувати ними, вiн може бути визнаний судом недiєздатним. Цивiльнi права та обовязки таких осiб здiйснюють їх опiкуни. Вiдповiдно до закону обмежується дiєздатнiсть осiб, якi зловживають спиртними напоями або наркотичними засобами.

3. На дiєздатнiсть також в певнiй мiрi впливає родинний стан субєктiв. Це стосується перш за все шлюбно-сiмейних вiдносин. У цивiлiзованих країнах закон забороняє укладення шлюбу мiж родичами по прямiй висхiднiй i низхiднiй лiнiї, мiж повнорiдними i неповнорiдними братами й сестрами, а також мiж усиновителями i усиновленими. У рядi країн забороняється знаходження на державнiй службi у однiй i тiй же установi подружжя, якщо один iз подружжя по службi пiдпорядковується iншому.

4. Наступним чинником, що впливає на змiст дiєздатностi є законослухнянiсть субєктiв. Особа, яка вчинила злочин, при вiдбуттi кримiнального покарання в мiсцях, що обмежують його волю, не здатна реалiзувати ряд цивiльних, полiтичних та iнших прав та обовязкiв, складаючих його правоздатнiсть.

5. Змiст дiєздатностi залежить i вiд релiгiйних переконань субєктiв. У правовiй державi, де проголошується та гарантується свобода вiросповiдання, вiруючi можуть з причини своїх релiгiйних переконань вiдмовитися вiд здiйснення ряду прав та обовязкiв, якими вони надiленi як громадяни держави. Наприклад, у разi якщо виконання вiйськового обовязку суперечить релiгiйним переконанням громадянина, виконання цього обовязку має бути замiнене альтернативною (невiйськовою) службою.

Iндивiдами як субєктами правовiдносин виступають громадяни держави, iноземнi громадяни (iноземцi) та особи без громадянства, якi знаходяться на територiї держави. Iндивiдуальний субєкт правовiдносин не фiзичне, а суто юридичне поняття. Субєкт правовiдносин не одне й те саме, що людина, - це тiльки одна його властивiсть, створена обєктивним правом.

Сукупнiсть усiх належних громадянину прав, свобод та обовязкiв називається правовим статусом. Термiн “правовий статус” вживається для характеристики правового становища особи в цiлому, а термiни “правоздатнiсть та “дiєздатнiсть” вживаються стосовно до участi тих чи iнших осiб у правовiдносинах.

Громадяни правової держави реально користуються усiєю повнотою прав, свобод та обовязкiв, встановлених правовими законами. Iноземцi та особи без громадянства, як учасники правовiдносин, на територiї iншої держави за своїм правовим станом прирiвнюються до його власних громадян. Вони є повноправними учасниками майнових, фiнансових та багатьох iнших вiдносин. Їм гарантуються передбаченi законами держави права i свободи, у тому числi право звернення до суду чи iнших державних органiв для захисту особистих, майнових, сiмейних та iнших прав, що належать їм. Обмеження правоздатностi iноземцiв та осiб без громадянства стосується лише деяких, найбiльш специфiчних сторiн державного життя (наприклад, вони не можуть проходити службу в армiї iноземної держави, вибирати чи бути обраними до його владних органiв, займати певнi державнi посади та iнше).

До органiзацiй, обєднань та соцiальних спiльностей - колективних субєктiв правовiдносин - вiдносяться державнi, громадськi, приватнi органiзацiї, держава в цiлому, народ, нацiя, адмiнiстративно-територiальнi одиницi, виборчi округи, трудовi колективи. На вiдмiну вiд iндивiдуальних субєктiв правоздатнiсть та дiєздатнiсть органiзацiй обмежується тими метою та завданнями, заради яких вони створюються та функцiонують. Дiяльнiсть рiзних органiзацiй визначається законами та їх власними статутами (положеннями), визнаними державною владою та не суперечать її правовим установленням. Не дивлячись на рiзноманiтнiсть цiєї дiяльностi, в цiлому вона направлена на задоволення загальних або iндивiдуальних iнтересiв людей як субєктiв правовiдносин.

Права та обовязки органiзацiй суворо та точно визначенi їх компетенцiєю, в межах якої i здiйснюється правоздатнiсть та дiєздатнiсть цих органiзацiй. Дiєздатнiсть органiзацiй безпосередньо виражається у дiях певних посадових осiб, представникiв, якi виступають вiд iменi органiзацiй.

Серед субєктiв правовiдносин особливе мiсце займають юридичнi особи. Юридичними особами визнаються органiзацiї, якi мають вiдокремлене майно, можуть вiд свого iменi набувати майнових i особистих немайнових прав i нести обовязки, бути позивачами i вiдповiдачами в судi, арбiтражi або в третейському судi. Юридичнi особи виступають перш за все субєктами майнових, цивiльно-правових вiдносин.

В умовах ринкової економiки переважна бiльшiсть субєктiв органiзацiй є юридичними особами. Їх дiяльнiсть здiйснюється за загальними правовими принципами, однак мiж ними iснують i певнi вiдмiнностi. Юридичнi ос

s