Система пенсионного обеспечения населения и пути его реформирования

Курсовой проект - Экономика

Другие курсовые по предмету Экономика

Скачать Бесплатно!
Для того чтобы скачать эту работу.
1. Пожалуйста введите слова с картинки:

2. И нажмите на эту кнопку.
закрыть



зподілу коштів Пенсійного фонду на користь окремих категорій пенсіонерів, не забезпечує рівності прав громадян на захист у старості, а тому є соціально несправедливою, суперечить основним принципам Конституції України, засадам правової держави та соціально орієнтованої ринкової економіки.

 

3.2 Проблеми економічного характеру

 

Діюча солідарна система пенсійного забезпечення є економічно необґрунтованою і фінансово неспроможною.

Надмірно високі ставки пенсійних внесків спричиняють додаткове навантаження на економіку. Роботодавці змушені сплачувати до пенсійної системи третину фонду заробітної плати, що підвищує собівартість продукції і знижує її конкурентоспроможність, стримує зростання заробітної плати, не сприяє залученню інвестицій, легалізації тіньового сектору економіки та доходів населення.

Надмірне пенсійно-страхове навантаження на економіку звужує платіжну базу і джерела пенсійних надходжень.

Діюча солідарна система економічно не пристосована до нових форм комерційно-господарської діяльності, що виникли в нашій країні протягом останнього десятиліття. Внаслідок цього значна частина фізичних і юридичних осіб не охоплена обовязком сплати пенсійних внесків - громадяни, які займаються підприємництвом, ведуть особисте підсобне господарство, здають в оренду землю, майно та житло, працюють за наймом без договору, або самозайняті. Глибока і затяжна економічна криза породила тінізацію економіки та безробіття, суттєво підірвала фінансову базу пенсійної системи. З 28,3 млн. людей працездатного віку в офіційному секторі економіки зайнято лише 18,7 млн., а систематично сплачують внески лише 15,3 млн. У 2000 році 130 тис. підприємств взагалі не сплачували страховий збір, звітуючи про відсутність господарської діяльності. Від незареєстрованої підприємницької діяльності та незадекларованих доходів населення Пенсійний фонд щорічно недоодержує близько 2 млрд. гривень.

Низький рівень оплати праці і заборгованість з її виплати звужують базу нарахування пенсійних внесків. У грудні 2000 року 22,3% працівників одержували мінімальну заробітну плату в середньому 118 гривень і лише 2,8% - понад 1000 гривень. Крім того, станом на 1 вересня 2000 року, внаслідок не виплат заробітної плати Пенсійним фондом недоотримано майже 1 млрд. грн. [5]

Поширення пільг у сплаті пенсійних внесків суттєво послаблює фінансову базу пенсійної системи. У 2000 році до Пенсійного фонду надійшло від платників фіксованого сільськогосподарського податку 559,4 млн. гривень, а для виплат сільським пенсіонерам потрібно було 5,4 млрд., тобто у 10 разів більше. Подібні витрати Пенсійному фонду не компенсуються.

Справжнім стихійним лихом для пенсійної системи є періодичне списання заборгованості зі сплати пенсійних внесків. Це дуже підриває фінансову базу пенсійної системи і провокує ухилення роботодавців від сплати пенсійних внесків, а в умовах персоніфікованого обліку внесків це призведе до незарахування відповідних періодів до страхового стажу застрахованих осіб. У 2000 р. списано близько 3 млрд.грн., у попередні роки понад 4 млрд.грн. Все це кошти, не отримані пенсіонерами.

 

3.3 Проблеми демографічного характеру

 

КраїниПитома вага осіб у віці 65 років і старше у загальній чисельності населення, %Швеція17,4Італія17,3Німеччина15,7Франція15,4Швейцарія14,9Фінляндія14,5Угорщина14,3Латвія14,0Естонія13,8Чехія13,4Білорусь12,8Росія12,2Польща11,5Діюча солідарна пенсійна система дуже залежна від демографічних ризиків. Її фінансова стабільність визначається головним чином співвідношенням між чисельністю пенсіонерів і платників пенсійних внесків, яке у свою чергу залежить від загальної економічної ситуації (зайнятості, рівня оплати праці тощо) та від демографічних факторів (вік виходу на пенсію, рівень смертності у вікових групах тощо). Але якщо в економіці є підстави сподіватися на поліпшення ситуації, то демографічні прогнози на найближчі 40 - 50 років досить невтішні. Зараз в Україні вік виходу громадян на пенсію є одним з найнижчих у світі. Відповідно частка пенсіонерів у структурі населення істотно перевищує цей показник у більшості європейських країн (Таблиця 3.3, 3.4)

Таблиця 3.3

Рівень постаріння населення деяких країн Європи на початок 2000 року

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Джерело: Шишкіна Г.С. Вплив демографічних факторів на реформування пенсійного забезпечення // Статистика України. 2002. - №4 с. 62

За таких тенденцій у середині XXI століття на 10 осіб працездатного віку припадатиме близько 7 пенсіонерів.

Таблиця 3.3

Показники чисельності й структури пенсіонерів в Україні

1991199620002001200220032004Населення (млн..осіб)51,951,349,748,448,047,747,6Кількість пенсіонерів (млн..осіб)13,114,414,514,414,414,414,3Частка пенсіонерів у загальній чисельності населення (%)25,228,229,229,53030,230 Джерело: www.ukrstat.gov.ua

 

Крім того, як уже було сказано, багато людей виходять на пенсію достроково. Два мільйони сьогоднішніх пенсіонерів залишили роботу на 5 - 20 років раніше від настання загального пенсійного віку. Середній вік виходу на пенсію за вислугу років складає у чоловіків 51,5 року, жінок - 48 років. Середній період отримання пенсій наближається до середньої тривалості сплати пенсійних внесків. За таких умов неможливо оптимізувати співвідношення між розмірами заробітної плати, пенсійних внесків і пенсій.

Навіть ліквідація безробіття, скасування пільг та повна спл

s