Система пенсионного обеспечения населения и пути его реформирования

Курсовой проект - Экономика

Другие курсовые по предмету Экономика

Скачать Бесплатно!
Для того чтобы скачать эту работу.
1. Пожалуйста введите слова с картинки:

2. И нажмите на эту кнопку.
закрыть



ткові грошові відрахування з метою отримання додаткового джерела доходу після виходу на пенсію.

Але у кожній країні сформувалася своя особлива модель системи пенсійного забезпечення. Мають низку цікавих особливостей моделі таких країн, як Чилі, Японія, Малайзія, Китай, Швеція та ін.

До системи пенсійного забезпечення населення в ринковій економіці входять такі основні субєкти: Державний пенсійний фонд, Накопичувальний фонд, Недержавні пенсійні фонди та інші уповноважені установи.

Основними економічними джерелами пенсійного забезпечення є внески, нараховані на фонд заробітної плати, що сплачуються роботодавцями від імені їхніх працівників, і внески самозайнятих осіб; страхові внески; інвестиційний дохід; благодійні внески юридичних та фізичних осіб; добровільні внески; кошти від центральних і місцевих органів влади, інших соціальних фондів і певних підприємств для проведення виплат від їхнього імені; банківські позики; внески до пенсійної системи від ООН.

В Україні історично склалась однорівнева схема пенсійного забезпечення. Але вона не забезпечує громадянам адекватного заміщення пенсією заробітку, втраченого ними у звязку із старістю, та запобігання бідності серед людей похилого віку. Основні проблеми діючої системи пенсійного забезпечення в контексті ринкової трансформації економіки мають соціальний, економічний та демографічний характер.

Проблеми соціального характеру: діюча солідарна система пенсійного забезпечення є соціально несправедливою; середній розмір виплачуваних пенсій дуже низький, що змушує багатьох людей продовжувати працювати після досягнення ними пенсійного віку; розмір трудових пенсій практично не залежить від трудового стажу і сплачених пенсійних внесків; частина пенсіонерів одержує необґрунтовано високі пенсії; встановлення окремим категоріям громадян дострокових пенсій; сплачені пенсійні внески не є власністю громадян; надто складні і непрозорі процедури призначення та перерахунку пенсій.

Проблеми економічного характеру: діюча солідарна система пенсійного забезпечення є економічно необґрунтованою і фінансово неспроможною; надмірно високі ставки пенсійних внесків спричиняють додаткове навантаження на економіку і, тим самим, звужує платіжну базу і джерела пенсійних надходжень; значна частина фізичних та юридичних осіб не сплачує пенсійні внески; низький рівень оплати праці і заборгованість з її виплати звужують базу нарахування пенсійних внесків; поширення пільг у сплаті пенсійних внесків та періодичне списання заборгованості перед Пенсійним фондом суттєво послаблює фінансову базу пенсійної системи.

Проблеми демографічного характеру. Діюча солідарна пенсійна система дуже залежна від демографічних ризиків; в Україні вік виходу громадян на пенсію є одним з найнижчих у світі; багато людей виходять на пенсію достроково; велика кількість частка пенсіонерів, порівняно з працюючим населенням.

Усі згадані обставини приводять до висновку про невідворотність і нагальність кардинальної „реконструкції” пенсійної системи, застосування якісно нових підходів до її побудови та функціонування. Відмова від пенсійної реформи, зволікання з її проведенням неминуче призведе до загострення соціальних проблем, що робить неможливим для України перехід до соціально орієнтованої ринкової економіки.

Реформування пенсійної системи має здійснюватись на системних засадах, перевірених досвідом інших країн та адаптованих до українських умов. Тому вибір Україною трирівневої пенсійної системи (яку використовує більшість країн в світі) є правильним. Поєднання її складових зберігає соціальні гарантії і забезпечує фінансову стабільність пенсійної системи.

Основні етапи запровадження багаторівневої пенсійної системи:

І етап - 2001 - 2002 роки: Рівень 1 реформована солідарна система;

ІІ етап - 2003 - 2004 роки: Рівень 2 загальнообовязкова накопичувальна пенсійна система;

ІІІ етап - 2005 - 2009 роки: Рівень 3 - добровільна недержавна система пенсійних заощаджень.

Успішне реформування пенсійної системи вимагає створення економічних передумов: зростання виробництва, зміцнення фінансового стану підприємств і відповідне нарощування фінансових можливостей пенсійної системи; розширення продуктивної зайнятості населення, мінімізація прихованого безробіття, тіньової зайнятості, захист трудових і соціальних інтересів громадян України на іноземних ринках праці; підвищення розміру заробітної плати та збільшення її питомої ваги у ВВП; скасування пільг у сплаті пенсійних внесків і заборону запровадження нових пільг у виплаті пенсій без визначення джерел їх фінансування та ін.

Реформування пенсійної системи має бути підкріплене адекватними змінами в оподаткуванні. Важливою умовою є створення інфраструктури та механізмів ефективного інвестування пенсійних коштів, їх надійного захисту від ризиків втрати і знецінення. А також підготовка суспільства, його свідомості до сприйняття нової пенсійної системи.

В разі вдалого проведення пенсійної реформи в Україні, ми будемо мати таку пенсійну систему, яка забезпечить приблизно 82% співвідношення між пенсією та заробітком:

1-й рівень2-й рівень3-й рівеньЗабезпечуєБазову пенсіюСтрахування та накопичувальну пенсіюДобровільну пенсіюХарактерОбовязковийОбовязковийДобровільнийФінансуванняОбовязкові внескиОбовязкові внески та інвестиційний дохідДобровільн

s