Система об'єктів внутрішнього контролю

Информация - Менеджмент

Другие материалы по предмету Менеджмент

Скачать Бесплатно!
Для того чтобы скачать эту работу.
1. Пожалуйста введите слова с картинки:

2. И нажмите на эту кнопку.
закрыть



ність яких спрямована на досягнення загальної мети [3; 4] і яка залежить, у свою чергу, від виду системи.

Як соціальна система, підприємство має здатність до саморозвитку, самоорганізації і формування власної мети.

Як організаційна система, підприємство має керовану і керуючу підсистеми, цілі яких спрямовані на досягнення загальної мети системи. Одночасно кожна з них має свою власну мету, відмінну від загальної.

Підприємство як ієрархічна система складається з ряду компонентів, кожний з яких представлений самостійними підсистемами, і також підрозділяється на керуючу і керовану підсистеми з визначенням рівнів управління і відповідних цілей кожного рівня, які взаємообумовлені загальною метою.

Закономірним є те, що соціально-економічним системам, до яких належать і підприємства, характерна постійна зміна цілей, які відображають власний розвиток і активно взаємодіють із зовнішнім середовищем. Таким чином, зовнішні цілі витікають з необхідності забезпечення взаємодії з елементами вищої системи для досягнення її цілі і які ґрунтуються на стійкому функціонуванні системи. Внутрішні цілі системи обумовлені необхідністю забезпечення власного стійкого функціонування і розвитку, а також існуванням цієї системи як елемента системи більш високого порядку.

Також слід зазначити, що цілі підприємства не зводяться тільки до досягнення якогось кінцевого, стійкого стану. Вони також орієнтовані на реалізацію певних процесів, які характеризуються спрямованістю і динамікою. Це має важливе значення для кількісного визначення цілей внутрішнього контролю і ступеня їхнього досягнення, коли вони виражені деякими дискретними результатами (прибуток, рентабельність, зворотність) з урахуванням їхніх змін у часі і просторі.

Логіка подальшого дослідження передбачає розгляд підприємства як багатоцільову систему зі своєю метою й завданнями.

Ефективність функціонування внутрішнього контролю як елемента системи підприємства і процесу управління залежить у першу чергу від того, наскільки поставлені цілі внутрішнього контролю відповідають цілям системи більш високого порядку і внутрішнім вимогам власного розвитку та функціонування. Формування цілей, їхня структуризація відіграє важливу роль в організації самого процесу управління. Ефективність взаємодії виробничих і управлінських ланок підприємства як системи безпосередньо залежить від правильності та збалансованості розподілу цілей між ними, а також від повноти забезпечення загальних цілей.

Управління підприємством є безперервним процесом, в якому існує певна послідовність і відповідна логіка реалізації функцій. За своєю природою процеси управління інформативні, тобто під час їхньої реалізації всі елементи системи вступають у взаємодію, тим самим забезпечуючи досягнення поставленої мети. Як було вже відзначено, вельми важко виділити в управлінському циклі конкретні стадії, оскільки одні й ті ж функції діють взаємоповязано. Розглядаючи управлінський процес у часі і просторі, вчені [1; 5; 6] виділяють три види управління: перспективне (стратегічне), яке спрямоване на створення концепції розвитку, розробку основних напрямків діяльності підприємства; поточне, яке забезпечує поточну оцінку фактичного стану обєкта і дотримання запланованих параметрів виробничої, фінансової і господарської діяльності підприємства; оперативне, яке спрямоване на оперативну оцінку фактичного стану обєкта.

Кожний вид управління має свою мету і завдання, які є основоположними для визначення обєктів внутрішнього контролю, забезпечення взаємодії функцій управління, формування цілей і завдань конкретних функцій.

В основі видів управління лежать такі функції, як планування, облік і контроль, без яких неможливим є формування управлінських рішень, спрямованих на виявлення і усунення відхилень від заданих параметрів. Це також впливає на формування обєктів внутрішнього контролю, оскільки керуюча і керована підсистеми є специфічними за своєю суттю і вирішують принципово різні завдання. Виходячи із цього, різними повинні бути їхні цільові установки, які фокусуються в загальну мету підприємства [1, с. 24].

Отже, комплексна дія різних сфер діяльності підприємства, видів управління і відповідальних виконавців принципово позначається на формуванні обєктів внутрішнього контролю. Слід зазначити, що в ході реалізації виробничо-господарської й управлінської діяльності підприємства змінюються як функція контролю, так і поєднання функцій управління залежно від їхньої значущості в цих процесах. Так, у процесі стратегічного управління найбільше значення мають функції аналізу, планування і прогнозування; у процесі поточного управління − облік, контроль і регулювання; в оперативному управлінні − контроль і регулювання.

Таким чином, досягнення різних завдань у просторово-тимчасовому відрізку управління діяльності підприємства передбачає реалізацію завдань контрольного характеру. При цьому обєкти внутрішнього контролю в одному випадку (стратегічне управління) дуже розмиті, а в іншому − сфокусовані. Зокрема, у процесі оперативно-поточної діяльності для вирішення виробничих, фінансових і господарських завдань необхідна оцінка стану, збереження й ефективності використання матеріальних, трудових, фінансових ресурсів, оцінка достовірності інформаційних ресурсів.

Отже, під час формування системи обєктів внутрішнього контролю необхідно враховувати багатоаспе

s