Система національних рахунків

Контрольная работа - Экономика

Другие контрольные работы по предмету Экономика

Скачать Бесплатно!
Для того чтобы скачать эту работу.
1. Пожалуйста введите слова с картинки:

2. И нажмите на эту кнопку.
закрыть



бітна плата; iч чистий процент;

P прибуток підприємств і корпорацій; R рента;

Tнч непрямий чистий податок на бізнес; A амортизація основного капіталу.

3. Метод визначення ВВП за потоком витрат (метод кінцевого використання) ґрунтується на передумові, що вартість виробленого суспільного продукту дорівнює вартості реалізованого продукту. І те, що для одних економічних субєктів є витратою, для інших доходом. Наприклад, для фінансового сектору як кредитора позичковий процент дохід, а для позичальника витрата. Для підприємницького сектору заробітна плата витрата, а для домогосподарств форма доходу і т. ін. СНР-93 виходить із того, що весь кінцевий річний продукт купується домогосподарствами, підприємницьким сектором, державою та закордонними споживачами. Тому

 

ВВП = C + Iв + G + NE,

 

де C споживчі витрати домогосподарств;

Iв валові приватні інвестиційні витрати;

G витрати держави у формі закупівель продуктів і послуг;

NE чисті витрати закордону (чистий експорт).

Похідними показниками від ВНП та ВВП є показники, обчислені не на валовій, а на чистій (за вилученням амортизації) основі.

Це насамперед ЧНП (чистий національний продукт) та ЧВН (чистий внутрішній продукт). Найчастіше в статистиці та макроекономічних дослідженнях використовують показники ЧНП, який визначається шляхом віднімання від вартісної оцінки ВНП вартості зношеного капіталу (амортизації). Таким чином

 

ЧНП = ВНП А.

 

Цей показник має суттєвий недолік стосовно кількісного виміру. У звязку з тим, що держава встановлює непрямі податки на бізнес, відбувається штучне завищення вартості виробленого ЧНП (на величину ПДВ, акцизного збору, мито тощо). Надаючи субсидії бізнесу, держава зумовлює зниження вартості ЧНП. Для того, щоб усунути вплив різниці між цінами, за якими реалізують товари і послуги фірми, та цінами, за якими товари і послуги реалізуються безпосереднім споживачам, використовують показники національного доходу (НД).

Національний дохід визначається шляхом вилучення із вартості ЧНП чистих непрямих податків на бізнес. Це означає, що національний дохід вимірюється у факторних цінах і дорівнює чистому національному продукту мінус непрямі податки плюс субсидії:

 

НД = ЧНП Tнч;

Tнч = Тн Сб,

 

де Tнч чисті непрямі податки;

Тн непрямі податки на бізнес; Сб субсидії бізнесу.

Рівень національного доходу, досягнутий в умовах певної зайнятості, називають потенційним, або національним доходом певної зайнятості.

За своїм змістом національний дохід є сумарним доходом усіх жителів країни. Він відображається в рахунку „Первинний розподіл доходів”, який показує, яким чином доходи, створені в одних секторах економіки, надходять у вигляді первинних доходів до інших секторів утримувачів доходів.

Рахунок „Вторинного розподілу і перерозподілу доходів” відображає процес перерозподілу доходів між секторами економіки за допомогою перерозподільчих платежів, які в СНР називаються трансфертами. Трансферти це економічні операції, через які одні інституційні одиниці безоплатно і безповоротно передають іншим товари, послуги, активи або права власності. Трансферти можуть набувати натуральної та грошової форм. Прикладом натуральної форми трансфертних виплат є продовольчі талони, безоплатний громадський транспорт, безоплатна медична допомога тощо. Прикладом грошової форми трансфертів є виплати пенсій, стипендій, надання субсидій тощо.

Окрім того, трансферти поділяють на поточні та капітальні.

Поточні трансферти включають:

поточні податки на доходи та власність;

відрахування на соціальне страхування;

соціальні виплати;

страхове відшкодування;

інші платежі (штрафи, пені тощо).

Капітальні трансферти є витратами на безоплатній та безповоротній основі:

на капітальні вкладення та капітальний ремонт;

запобігання та ліквідацію надзвичайних ситуацій;

геологорозвідувальні роботи;

інші безповоротні одноразові витрати.

Кожний сектор внутрішньої економіки є платником і отримувачем трансфертів. Розглянемо в найзагальнішому вигляді структуру трансфертів окремих секторів економіки.

Сектор домогосподарюючих субєктів сплачує:

державі: податки з особистого доходу, що підлягає оподаткуванню, та податки на майно, що переходить при спадщині та даруванні від одних фізичних осіб до інших;

вартість майна фізичних осіб, що виїжджають за кордон на постійне проживання (виплачені трансферти мігрантів).

Цей самий сектор отримує:

від держави: пенсії, стипендії, різні види виплат та допомоги;

від закордону: вартість майна фізичних осіб, що виїжджають у країну на постійне проживання з інших країн.

Сектор нефінансових установ як платник трансфертів надає сектору домогосподарюючих субєктів допомогу на житлове будівництво та інші потреби; є платником податків до державного бюджету і водночас отримує трансферти в формі інвестиційних субсидій від сектору державних установ.

Сектор державних установ є отримувачем трансфертів від усіх секторів внутрішньої економіки у вигляді податків та від сектору „закордон” у формі відшкодування вартості обєктів, побудованих за кордоном. Водночас цей сетор є платником трансфертів у вигляді: бюджетних витрат на виплату пенсій, стипендій т. ін.;

бюджетних витрат нефінансовому сектору економіки на капітальний ремонт, запобігання та ліквідацію наслідків надзвичайних ситуацій, ін

s