Система маркетингового планування на підприємстві

Информация - Менеджмент

Другие материалы по предмету Менеджмент

Скачать Бесплатно!
Для того чтобы скачать эту работу.
1. Пожалуйста введите слова с картинки:

2. И нажмите на эту кнопку.
закрыть



нові купівлі та продажу. У всякій торговій угоді (трансакції) мають місце трансакційні витрати:

витрати на пошуки покупця або продавця, проведення переговорів про предмет та зміст угод;

платня за послуги консультантів тощо;

Відхиляючи відношення купівлі-продажу, підприємство знищує додаткові витрати.

Здійснюючи адміністративну функцію, звязану з вольовим керівництвом та прийняттям рішення, підприємець займається плануванням в узькому аспекті,як різновидом керівницької діяльності.

1.2. Планування ділових відносин та управлінське розуміння планування..

Планування ділових відносин обумовлює усвідомлене узгодження, координацію діяльності господарських субєктів. Планування стає можливим тоді, коли відносини між фірмами переростуть у випадкові, одноразові ринкові угоди та стануть більш стійкими та будуть мати більш тривалий характер.

Планування співпраці не є настільки цільним та широким, як це характерно для внутрішньої середи підприємства. Це можна пояснити тим, що підприємства, які співпрацюють, є самостійними господарчими субєктами, а тому їх економічні інтереси у більшості не співпадають. Рівень планування ділових відносин визначається декількома основними критеріями, одними з яких є час (тривалість) співпраці і інтенсивність (глибиною) співпраці.

Планування - це вміння передбачати цілі підприємства (організації), результати його діяльності та ресурси, необхідні для досягення певноЇ мети.

Планування допомагає відповісти на чотири важливих питання:

1. Чим повинна займатися організація?

2. Де організація знаходиться в теперішній час, які результати її попередньої діяльності?

3. Куди вона збирається рухатись?

4. Як і за допомогою яких ресурсів можуть бути досягнені цілі організації?

Планнування перший та найбільш визначний етап процесу менеджмента. На основі системи планів, які зробила фірма, у майбутньому здійснюється :

  • організація запланованих робіт,
  • мотивація застосованого для їх здійснення персоналу,
  • контроль результатів та їх оцінка з точки зору планових покажчиків.

Слід також памятати, що планування - це не тільки вміння передбачати усі необхідні дії. Це також здатність передбачати усі непередбачені ситуації, які можуть виникнути, а також вміти з ними боротися. Фірма не може повністю зменьшити ризик у своїй діяльності, але здатна керувати їм за допомогою ефективного передбачення.

 

 

1.3. Необхідність та вигода від планування в мікроекономіці.

Відсутність планування ставить фірми у такий стан, коли:

  • повне непорозуміння майбутнії завдінь,
  • невміння розгляду господарювання ,як безперервного процесу, де поточні дії органічно повязані з майбутнім,
  • втрачають орієнтацію у світі господарювання та бізнесу,
  • невзмозі визначити основні потреби ринку,
  • опиняються у слабкому становищі у порівнянні з іншими учасниками ринкових відносин.

 

Ті підприємства, що планують свою госпогдарську діяльність та свої ділові відносини створюють собі певні переваги:

  • готують свою фірму до використання сприятливих умов,
  • допомагають вирішувати виникаючі проблеми,
  • готують свою фірму до змін ,що виникають зненацька у зовнішньому середовищі,
  • стимулює кервані органи до реалізації своїх рішень,
  • покращує координацію дій в організації,
  • створюють передумови для підвищення рівня освітньої роботи серед менеджерів,
  • збільшує можливості забезпечення фірми необхідною інформацією,
  • сприяє раціональному розподілу ресурсів,
  • чітко формулює обовязки та відповідальність членів фірми,
  • покращує контроль на підприємстві.

Для підприємств, що існують сьогодні в Україні, можна відокремити дві категорії підприємств, які потребують застосування планування:

1. Нові приватні підприємства. Швидкий процес накопичення капіталу збільшив та зробив важким процес дільності багатьох з цих фірм, а також до виникнення інших факторів, які створюють потребу у формах планування, адекватних сучасному ринковому плануванню.

2. Державні та постдержавні, тепер приватизовані, підприємства. Для них функція планування є традиційною. Але їх досвід планування відноситься до періоду економіки централізованого керівництва. Звідси планування на цих підприємствах мало вторинний характер, відображало планову діяльність на центральному та галузевому рівні, а, відповідно, не мало за основу серйозного вміння аналізувати та передбачати, визначати власні цілі розвитку.

Сучасний ринок ставить особливі вимоги фірмам та підпрємствам. Складність та висока рухливість внутрішньофірмових та ринкових процесів створюють нові передумови для більш серьозного застосування планування.

Сьогодення вимагає певних витрат, які повинна зробити організація, якщо підходить до складання планів науково-обгрунтовано.

Витрати на планування:

  • дослідження,
  • організація певного підрозділу планування,
  • залучення додаткового персоналу.

Але завжди треба мати на увазі, що залучення певних коштів на планування доцільне лише у тому випадку, коли ці витрати призведуть до додаткового позитивного ефекту.

Таким чином, мінімальними витратами, залученими для планування можна назвати такі, що забезпечують “виживання” фірми.

 

 

 

 

 

1.4. Особливості планування в економіці України.

До факторів, що визначають плану

s