Система корекційних вправ для занять з дітьми, що мають фонетико-фонематичні вади мови

Курсовой проект - Педагогика

Другие курсовые по предмету Педагогика

Скачать Бесплатно!
Для того чтобы скачать эту работу.
1. Пожалуйста введите слова с картинки:

2. И нажмите на эту кнопку.
закрыть



глибше.

У роботі над словом використовуємо і схематичний малюнок типу дитячого сонечка.

При вивченні прийменників малюнок допомагає зрозуміти просторові відносини предметів. Так, при засвоєнні прийменника над діти роблять малюнки крейдою на дошці: Літак летить над рікою; Лампа висить над столом і т. д.

Велику допомогу робить малюнок і на занятті по розвитку звязної мови. Діти інсценують казки Е. Шиті Білка і єнот, Заєць і їжак, С. Михалкова Лисиця і вовк. Потім персонажі цих творів зявляються на малюнках.

У роботі з розвитку мови, особливо в логопедичній групі, дуже важливий контакт із батьками. Я пропонуємо татам і мамам разом учити дітей малювати. Пояснюємо, як потрібно підготуватися до малювання (за чим спостерігати, про що розповідати, на якому папері малювати).

Підводячи підсумок усьому сказаному, хочеться ще раз відзначити: малюнки, на нашу думку, допомагають логопедові вирішувати задачі виправлення й удосконалювання мови дітей, викликають інтерес до занять, знімають психічну напругу.

 

1.2.2 Можливості впровадження корекційних вправ в навчально-виховному процесі фізичного виховання дітей дошкільного віку

Подолання фонетико-фонематичного недорозвинення досягається шляхом цілеспрямованої логопедичної роботи з корекції звукової сторони мови і фонематичного недорозвинення.

Система навчання і виховання дітей дошкільного віку з фонетико-фонематичним недорозвиненням включає корекцію мовного дефекту і підготовку до повноцінного навчання грамоті.

Діти, що надходять у групи з фонетико-фонематичним недорозвиненням, повинні засвоїти обсяг основних знань, умінь і навичок, що необхідний для успішного навчання в загальноосвітній школі.

Передбачено спеціальні розділи по формуванню вимови і навчанню грамоті.

Логопедична робота включає формування навичок, розвиток фонематичного сприйняття і навичок звукового аналізу і синтезу.

Корекційне навчання передбачає також визначене коло знань об навколишній і відповідний обсяг словника, мовних умінь і навичок, що повинні бути засвоєні дітьми на даному віковому етапі.

На матеріалі правильної вимови звуків здійснюється: розвиток уваги до морфологічного складу слів і зміні слів і їхніх сполучень у реченні;

виховання в дітей уміння правильно складати прості розповсюджені і складні речення, уживати різні конструкції речень у звязної мови;

розвиток звязної мови, робота над розповіддю, переказом з постановкою який-небудь коррекционной задачі;

розвиток словника дітей шляхом залучення уваги до способів словотвору, до емоційно-оцінного значення слів;

розвиток довільної уваги і памяті. Здійснюючи корекційне навчання дітей з фонетико-фонематичним недорозвиненням, логопед враховує закономірності процесу оволодіння звуковою стороною мови в нормі, що складаються шляхом поступово виробляється в сфері розрізнення характерних ознак мовних звуків.

Складна взаємодія функцій, що беруть участь у формуванні фонематичних уявлень, вимагає розчленованого поетапного формування як повноцінного артикулирования звуків, так і їхньої рецепції.

У першу чергу в дітей повинна бути уточнена артикуляційна основа для подальшого розвитку фонематичного сприйняття і звукового аналізу. З цією метою використовуються сохранні звуки, при вимові яких діти найчастіше не випробують артикуляційних утруднень. Звуки наступні: а, о, у, е, и, м, м, н, н, п, п, т, к, к, ж, х, ф, ф, у, в, л, йот, б, д, м, г, г. У той же час не можна вважати, що процес формування цих звуків закінчений повністю. Нерідко багато звуків вимовляються дітьми в мовному потоці недостатньо чітко, із млявою артикуляцією, змішуються між собою (к х, у б, ф - в, п б і т. д.) або є замісниками яких-небудь ще що не зявилися в мові звуків (т свистячі і шиплячі, л р іт. п.). До другої групи відносяться звуки, що у більшості дітей ще не сформувалися, а при вимові деяких закріпилася неправильна, перекручена артикуляція. Це звуки р, р, п, що свистять і сичать звуки. Сюди ж можна віднести звук т, близький по артикуляції до звуків ч і ц.

Фронтальні заняття по уточненню артикуляції, по розвитку фонематичного сприйняття і по підготовці дітей до аналізу і синтезу звукового складу слова обовязково проводяться на звуках, правильно вимовних усіма дітьми.

Потім у визначеній послідовності включаються поставлені до цього часу звуки.

Диференціації звуків на всіх етапах навчання приділяється велика увага. Кожен звук, після того як досягнута його правильна вимова, порівнюється на слух з усіма артикуляційно або акустично близькими звуками (1-й ; етап диференціації). Пізніше, після засвоєння артикуляції другого з пари взаимозмінних в мові звуків, диференціація виробляється не тільки на слух, але й у вимові (2-й етап диференціації).

Така послідовність роботи дозволяє дуже рано включати вправи в розрізненні звуків, що сприяє спонтанній появі в мові дітей нових звуків і значно полегшує 2-й етап роботи над диференціацією. Завдяки розвинений слуховому контролеві цей етап завершується значно швидше.

Велика увага приділяється гласним звукам, від чіткості вимови яких значною мірою залежить виразність мови. Крім того, правильна вимова голосних відіграє велику роль при аналізі звукового складу слова.

На підставі уточнених мовних навичок здійснюються найбільш прості форми фонематичного сприйняття, тобто уміння почути заданий звук (у ряді

s