Система координат канви

Курсовой проект - Компьютеры, программирование

Другие курсовые по предмету Компьютеры, программирование

Скачать Бесплатно!
Для того чтобы скачать эту работу.
1. Пожалуйста введите слова с картинки:

2. И нажмите на эту кнопку.
закрыть



хня картинка перестала затуляти нижнюю. Одне з можливих застосувань цієї властивості накладення на картинку написів, виконаних у вигляді бітової матриці. Ці написи можна зробити за допомогою вбудованої в C++Builder програми Image Editor, яка буде розглянута пізніше.

Врахуйте, що властивість Transparent діє тільки на бітові матриці.

Будь-яка картинка, креслення або схема можуть розглядатися як сукупність графічних примітивів: крапок, ліній, кіл, дуг і ін. Таким чином, для того, щоб на екрані зявилася потрібна картинка, програма повинна забезпечити викреслювання (вивід) графічних елементів - примітивів, складових цю картинку.

Викреслювання графічних примітивів на поверхні (форми або компоненту image - області виведення ілюстрації) здійснюється застосуванням відповідних методів до властивості Canvas цієї поверхні.

Викреслювання прямої лінії виконує метод LineTo. Метод малює лінію з тієї точки, в якій в даний момент знаходиться олівець (ця точка називається поточною позицією олівця або просто "поточною"), в точку, координати якої вказані в інструкції виклику методу.

Наприклад, оператор

Canvas->LineTo(100,200)

малює лінію в точку з координатами (100, 200), після чого поточною стає точка з координатами (100, 200).

Початкову точку лінії можна задати, перемістивши олівець в потрібну точку графічної поверхні. Зробити це можна за допомогою методу MoveTo, вказавши як параметри координати точки початку лінії. Наприклад, оператори

Canvas->MoveTo(10,10); //встановити олівець в точку (10,10)

Canvas->LineTo(50,10);

// лінія з точки (10,10) в точку (50,10)

малюють горизонтальну лінію з точки (10, 10) в точку (50, 10).

Використовуючи властивість поточної точки, можна намалювати ламану лінію. Наприклад, оператори

Canvas->MoveTo(10,10);

Canvas->LineTo(50,10);

Canvas->LineTo(10,20);

Canvas->LineTo(50,20);

малюють лінію, схожу на букву Z.

Виведення тексту (рядків типу AnsiString) на поверхню графічного обєкту забезпечує метод TextOutA. Інструкція виклику методу TextOutA в загальному вигляді виглядає таким чином:

Canvas->TextOutA(x,у,Текст)

Параметр текст задає текст, що виводиться. Параметри х і у визначають координати точки графічної поверхні, від якої виконується виведення тексту.

Шрифт, який використовується для виведення тексту, визначається значенням властивості Font відповідного обєкту Canvas. Властивістю Font є обєкт типу TFont. У табл. 3.4 перераховані властивості обєкту TFont, що визначають характеристики шрифту, використовуваного методом TextOutA для виведення тексту.

NameВикористовуваний шрифт. Як значення слід використовувати назву шрифту (наприклад, Arial)

SizeРозмір шрифту в пунктах (points). Пункт - це одиниця вимірювання розміру шрифту, використовується в поліграфії. Один пункт рівний 1/72 дюйми.

Style Стиль зображення символів. Можливо: нормальним, напівжирним, курсивним, підкресленим, перекресленим. Стиль задається за допомогою наступних констант: fsBold (напівжирний), fsltalic (курсив), fsUnderline (підкреслений), fsStrikeOut (перекреслений). Властивість Style є множиною, що дозволяє комбінувати необхідні стилі. Наприклад, інструкція, яка встановлює стиль "напівжирний курсив", виглядає так:

Canvas->Font->Style=TFontStyles() <<fsBold<<fsUnderline

ColorКолір символів. Як значення можна використовувати константу типу TColor

При виведенні тексту вельми корисні методи TextWidth і TextHeight, значеннями яких є відповідно ширина і висота області виведення тексту, які, очевидно, залежать від характеристик використовуваного шрифту. Обом цим методам як параметр передається рядок, який передбачається вивести на поверхню методом TextOutA.

Наступний фрагмент коду демонструє використання методів, що забезпечують виведення тексту на поверхню форми. Приведена функція обробки події OnPaint закрашує верхню половину вікна білим, нижню - блакитним кольором, потім в центрі вікна, по межі закрашених областей, виводить текст.

void fastcall TForml: : ForroPaint (TObject *Sender)

{AnsiString ms = "Borland C++Builder";

TRect aRect;

int x,y; // точка, від якої буде виведений текст

// верхню половину вікна фарбуємо білим

aRect = Rect(0,0,ClientWidth,ClientHeight/2);

Canvas->Brush->Color = clWhite; Canvas->FillRect(aRect);

// нижню половину вікна фарбуємо блакитним

aRect = Rect(0,ClientHeight/2,ClientWidth,ClientHeight);

Canvas->Brush->Color = clSkyBlue;

Canvas->FillRect(aRect);

Canvas->Font->Name = "Times New Roman";

Canvas->Font->Size = 24;

// Canvas->Font->Style = TFontStyles() <<fsBold<< fsltalic;

// текст розмістимо в центрі вікна

х = (ClientWidth - Canvas->TextWidth(ms))/2;

у = ClientHeight/2 - Canvas->TextHeight(ms)/2;

Canvas->Brush->Style = bsClear; // область виведення тексту

// не закрашувати

Canvas->Font->Color = clBlack; Canvas->TextOutA(x,y,ms); // вивести текст }

 

  1. Вивід зображень за допомогою пікселів

 

Малювати на канві можна різними способами. Перший варіант малювання по пикселам. Для цього використовується властивість канви Pixels. Цією властивістю є двовимірний масив Canvas->Pixels[intX][int Y], який відповідає за кольори канви. Наприклад, Canvas->PixeIs[10][20] відповідає кольору пиксела, 10-го зліва і 20-го зверху. З масивом пикселов можна звертатися як з будь-якою властивістю: змінювати колір, задаючи пикселу нове значення, або визначати його колір по значенню, що зберігається в нім. Наприклад, Canvas->PixeIs[10][20]= clBlack це завдання пикселу чорного кольору.

Давайте спробуємо намалювати графік деякої функції F(X) наканве компоненту Imagel, якщо відомий діапазон її зміни Ymax і Ymin і діапазон зміни аргументу Xmin і Хтах. Це можна зробити такою процедурою:

float X,Y;// координати функції

int PX,PY;// координати пикселов

for (РХ = 0: РХ Width; Рх++)

//Х- координата, відповідна пикселу з координатою

s