Система кон'юнктурних показників. Особливості розрахунку ринкової кон'юнктури

Контрольная работа - Экономика

Другие контрольные работы по предмету Экономика

Скачать Бесплатно!
Для того чтобы скачать эту работу.
1. Пожалуйста введите слова с картинки:

2. И нажмите на эту кнопку.
закрыть



стин сукупності. Наприклад, відношення індексу продажу (збуту) товарів (продукції або послуг) до індексу грошових прибутків споживачів. За своєю сутністю компаративний індекс один із варіантів розрахунку коефіцієнта випередження.

Важливою компонентою системи показників ринкової конюнктури є також оцінка рівня монополізації і конкуренції. До них відносяться: кількість і розмір підприємств та фірм, частка, яку вони займають на ринку, їх розподіл за цими ознаками. Така система показників дає змогу визначити тип ринку, побудувати відповідну матрицю його типології, охарактеризувати процес поділу (сегментації) ринку, його масштаб і тип.

Розмір ринку визначається за обсягом продажу товарів (продуктів і послуг), а також кількістю і розміром фірм та підприємств, що виступають на ринку як продавці первинні (виробники) або торгові посередники. При цьому характеризується функціональна спеціалізація фірм, їх групування за формами власності та за часткою, яку вони займають на ринку. За допомогою спеціальних обстежень встановлюються орієнтовні (непрямі) оцінки масштабів неорганізованого і чорного ринків. За кількістю і розміром фірм, що займаються торгівлею однойменними і взаємозамінними товарами, за розподілом їхніх часток у загальному обсязі товарообігу визначаються масштаби і ступінь конкуренції.

Невідємною властивістю дії ринкового механізму є його прагнення до рівноваги попиту і пропозиції. Це досягається шляхом подолання постійних диспропорцій різноманітної інтенсивності. Така властивість ринку, обумовлена стихійністю його розвитку, виявляється через коливання різноманітних параметрів ринку. Останні визначаються у статиці, за географічним або економічним простором (у регіонах, конкурентних фірмах, власних підприємствах тощо) за допомогою коефіцієнта варіації

 

(4)

 

де середньоквадратичне відхилення:

 

(5)

 

де уi показник ринку (товарообіг, ціна, запаси тощо) в і-мe регіоні, фірмі, підприємстві і т. ін.;

середнє значення показника за всією сукупністю;

fi ваги, розмір, що характеризує розмірність одиниці сукупності (обсяг товарообігу, чисельність споживачів).

У тих випадках, коли зважування здійснити неможливо або коли структура більш-менш однорідна, припустимо вдаватися до непрямих характеристик або використовувати незважені середні.

Усталеність (або її антипод нестійкість) динамічного розвитку ринку виявляється у характері відхилень фактичних рівнів розвитку від основної тенденції, тобто від тренду.

Це дає змогу вимірювати усталеність розвитку ринку відомим в аналізі динаміки показником коефіцієнтом апроксимації, вираженим у відсотках до середнього рівня, за формулою

 

(6)

 

де уi. фактичний (емпіричний) рівень динамічного ряду показника, що характеризує розвиток ринку;

уt вирівняне значення рівнів динамічного ряду: уt = f(t).

п число рівнів (періодів) динамічного ряду.

Відношення середньоквадратичного відхилення до середнього рівня виражає ступінь усталеності динамічних процесів у стандартизованому масштабі (від 0 до 100%):

 

(7)

 

Цей показник (Ka) називається коефіцієнтом апроксимації. Його також використовують для вибору форми кривої, що якнайкраще апроксимує емпіричні дані. Рівняння тренду вибирається за мінімальним коефіцієнтом апроксимації.

Усталеність ринку можна також оцінювати за допомогою угруповань фірм (підприємств, регіонів), за основними показниками стану і розвитку ринку. Наприклад, за конкуруючими фірмами з обсягу або темпів продажу, за рівнем цін (природно, із поправкою на розходження щодо якості й асортименту).

У розвитку ринку як єдиного економічного простору, так само як і в розвитку локальних ринків, можливі повторюваність або циклічність, обумовлені як внутрішніми властивостями ринку, так і зовнішніми причинами. При цьому річна циклічність, звичайно, має сезонний характер. Вона описується за допомогою індексів сезонності, методів механічного згладжування, аналітичних рівнянь (зазвичай параболою 3-го або вищого порядку), частіше гармонікою Фурє:

 

(8)

 

де розмір t визначає номер гармоніки ряду Фурє;

параметри а0 і аk, bk визначаються методом найменших квадратів;

k число гармонік, рівне 1, 2 і т.д.

Показники ділової активності, що достатньо наочно відображають ринкову ситуацію на мікро- і макрорівнях, дають можливість за набором індексів ділової активності оцінювати і градуювати стан ринку. Наприклад, зростання кількості угод без збільшення обсягу продажів не можна сприймати як пожвавлення ринку, воно свідчить лише про залучення у ринковий процес фірм, що займаються малими операціями.

Зростання запасів в умовах інфляції може свідчити про кризу збуту, що насувається, внаслідок скорочення попиту під впливом підвищення цін. Градуйовані, якісні оцінки стану ринку звичайно даються такі: пожвавлений ринок, такий, що розвивається, стабільний, стійкий, млявий, такий, що стагнує, регресує, скорочується і т. ін. Чіткої межі між цими визначеннями немає. Нерідко зустрічаються проміжні стани ринку, які характеризуються комбінацією визначальних рис.

Прикладом може слугувати складна ситуація, що склалася на ринку України у першій половині 90-х років: чітко виражений дисбаланс попиту і пропозиції, спад виробництва за наростаючої інфляції, д

s