Система кон'юнктурних показників. Особливості розрахунку ринкової кон'юнктури

Контрольная работа - Экономика

Другие контрольные работы по предмету Экономика

Для того чтобы скачать эту работу.
1. Подтвердите что Вы не робот:
2. И нажмите на эту кнопку.
закрыть



1. Основні вимоги до використання економічних показників у конюнктурному аналізі

 

Вивчення конюнктури здійснюється за допомогою комплексу економічних показників, що дозволяють, по-перше, дати кількісну характеристику якісним змінам, що відбуваються у процесі відтворення і характеризують сформовану ситуацію на ринку; по-друге, визначити значущість, напрямки і тенденції розвитку конюнктури, тобто скласти прогноз. Значення цих показників для характеристики стану і перспектив розвитку конюнктури дуже не рівнозначне.

При використанні окремих показників необхідно мати на увазі, що частина їх дає пряму кількісну оцінку сформованої на ринку ситуації і безпосередньо відбиває ті або інші конюнктурні зміни, що відбуваються, а стан і спрямування інших можуть бути використані як непряме свідчення наявності процесів, що відбуваються на ринку, або тенденцій, що складаються, тобто є лише непрямими індикаторами. До останніх відносяться дані і відомості про конкурентну боротьбу на досліджуваному ринку, її тенденції, міжнародний поділ праці, розвиток спеціалізації і науково-технічне співробітництво, рівні монополізації тощо.

У деяких випадках через обмеженість або відсутність прямих даних непрямі показники набувають особливо великого значення. Так, через недостатність інформації про динаміку цін на устаткування про неї іноді можна судити за показниками, що характеризують можливі зміни окремих елементів витрат виробництва (насамперед, цін на чорні метали, інші матеріали, ставок заробітної плати і т. ін.).

До системи конюнктурних показників необхідно відбирати дані, що найбільш правильно й оперативно відбивають основні зміни, напрямки і темпи розвитку процесу відтворення та найменшою мірою підпадають під вплив випадковостей. Наприклад, при вивченні загальногосподарської конюнктури важливим критерієм змін, що відбуваються, можуть слугувати дані про промислове виробництво як у цілому, так і в окремих галузях. Природно, що при виборі галузей мають враховуватися їх значення і питома вага у загальному промисловому виробництві.

Як загальне зауваження слід зазначити, що економічні показники, які зустрічаються у різноманітних джерелах інформації, найчастіше відносяться до категорії високоагрегованих і звичайно свідчать про загальні тенденції (у галузі попиту, виробництва, експорту, імпорту і цін), характерні для певної товарної групи в цілому (наприклад, металорізальні верстати, двигуни внутрішнього згорання, трактори тощо).

Для характеристики стану загальногосподарської конюнктури окремих країн або конюнктури конкретних товарних ринків поряд із загальними даними про зміни у виробництві і споживанні необхідно мати у розпорядженні додаткові, менш агреговані приватні показники, які відносяться безпосередньо до аналізованого виду продукції. За їх допомогою можна виявити відхилення й особливості розвитку окремих процесів.

Не виключено, що ці показники засвідчуватимуть наявність інших, часто протилежних тенденцій порівняно з тенденціями, характерними для товарної групи в цілому.

Система конюнктурних показників має включати такі з них, які характеризували б процес відтворення в цілому і відображали особливості окремих фаз циклу.

 

2. Класифікація показників ринкової конюнктури

 

Більшість основних економічних показників сфери (процесу) відтворення і дослідження конюнктури можна звести в групи, що характеризують певні сторони (особливості) стану і прояву ринкової конюнктури.

1. Усталеність, циклічність і динаміка розвитку ринку:

а) середні показники конюнктури;

б) варіація конюнктури;

в) форми конюнктурної хвилі;

г) динаміка конюнктури (темпи зростання, вектори, параметри і функції тренду);

д) моделі сезонності і циклічності розвитку.

2. Ринкова пропозиція:

а) обсяг, структура і динаміка;

б) функціональні можливості;

в) еластичність.

3. Ринковий попит:

а) обсяг, структура і динаміка;

б) сегментація і диференціація попиту;

в) функціональні можливості попиту (місткість ринку);

г) еластичність.

4. Пропорційність ринку:

а) співвідношення попиту і пропозиції (обсяги і ціна рівноваги);

б) структура ринку (продукція основних виробників, структура споживання, структура товарообігу тощо);

в) поділ ринку між основними виробниками, торговими посередниками і торгівлею;

г) територіальна структура ринку;

д) співвідношення з іншими ринками;

е) масштаб ринку, рівень монополізації і конкурентності.

5. Ділова активність і комерційний ризик:

а) обсяг, кількість, частота і динаміка угод;

б) індекси ділової активності, макроекономічні показники, індекси економічного барометра;

в) виробничі (торгові) можливості пропозиції;

г) збутові можливості пропозиції (портфель замовлень, його склад і динаміка);

д) рівень комерційного ризику (інвестиційний ризик, ризик прийняття рішень, конюнктурних коливань, непередбачений ризик).

Запропонована система, звичайно, охоплює найголовніші і найбільш застосовувані показники, що можуть бути використані для аналізу найважливіших змін на ринку, і необхідна при визначенні перспектив розвитку конюнктури, тобто для упорядкування прогнозу її зміни.

Звертає на себе увагу та обставина, що багато з наведених показників відбивають не статичні явища, а динамічні (варіаційні) процеси, інші характеризують структуру явища, співвідношення та їх зсуви. Деякі конюнктурні характеристики, зокрема тенденції та їх усталеність, можуть бути отримані тільки в результаті відповідного опрацювання трендових моделей.

Одним із основних обємних показників є попит. Він являє собою не реальну, а потенційну можливість, і через це йому притаманні лише непрямі оцінки. Характеристика іншого обємного показника масштабу ринку є набором показників: обсягу продажу, кількості угод, чисельності продавців і покупців тощо. Оскільки ж конюнктура це складний комплекс взаємозвязків і взаємовпливів, то варто вважати виправданим важливе місце, яке посідають показники еластичності попиту і пропозиції у системі характеристик. Вони виражають дію відповідних ринкових законів. Цікавою особливістю усіх конюнктурних показників є їх зміна в міру переходу ринкового господарства з однієї фази циклу в іншу. Таким чином, вивчивши зміни показників конюнктури протягом циклу, на цій підставі можна судити не тільки про ринкові зсуви, а й робити висновки про вірогідні подальші зміни.

Варто також зазначити, що вивчати конюнктуру доцільно на основі аналізу всього комплексу змін. І чим більше показників при цьому залучається, тим правильніше і точніше можна визначити сформовану на певний момент конюнктурну ситуацію та перспективу її подальших змін і розвитку.

3. Особливості розрахунку основних показників ринкової конюнктури

 

Першорядне значення для аналізу конюнктури будь-якого досліджуваного ринку і найважливішої його категорії є перший із вихідних показників ринкової конюнктури пропозиція. Вона відображає різноманітний обсяг товарів (продуктів чи послуг), які виробник (продавець) бажає і спроможний виробити та запропонувати на продаж протягом певного періоду часу за визначеною ціною.

В оперативному конюнктурному аналізі використовується показник короткострокової пропозиції, тобто кількості товарів, які фірма пропонує або готова запропонувати на продаж за різними цінами упродовж короткострокового періоду. Самостійною характеристикою ринку є оцінки ступеня дефіцитності або надлишку товарів.

До основних детермінантів пропозиції належать такі чинники:

1) ціна товару або послуги;

2) ціни на інші товари або послуги;

3) ціни на сировину і ресурси;

4) очікувані зміни цін;

5) кількість конкурентів (продавців) на ринку;

6) податки і дотації;

7) особливості технології виробництва.

Між пропозицією і попитом у визначених ситуаціях існує звязок: попит породжує пропозицію, але і пропозиція певним чином впливає на попит, зокрема, на ринку продавця попит орієнтується на обмежені можливості пропозиції, а на ринку покупця пропозиція орієнтується на попит. Ця аксіома сучасного маркетингу повинна враховуватися у конюнктурному аналізі. Проте справедлива й інша позиція, відповідно до якої у визначених ситуаціях пропозиція у свою чергу породжує попит, зокрема, новий привабливий товар сам завойовує ринок, створюючи новий попит.

Для оцінки й аналізу конюнктури досліджуваного ринку важливе значення мають показники, що характеризують спрямування промислового виробництва. Значення їх тим більше, чим більша питома вага промисловості в економіці тієї або іншої країни.

Група показників промислового виробництва складається з даних про виробництво в абсолютних одиницях виміру індексів промислового виробництва.

Зміни у галузевих обсягах виробництва виявляють безпосередній вплив як на загальногосподарську конюнктуру тієї або іншої країни, так і на конюнктуру певних товарних ринків. Наприклад, чорні метали є основою виробництва і мають вирішальне значення у розвитку загального машино-, судно та автомобілебудування, залізничного транспорту тощо. Як правило, випуск продукції цих галузей промисловості прийнято оцінювати не в індексах, а в абсолютних одиницях вартісних, вагових або кількісних.

Залежно від тривалості періоду виготовлення абсолютні показники виробництва швидше або повільніше реагують на зміни конюнктури. Для ряду галузей і конкретних товарних груп дані про виробництво в абсолютних одиницях виміру є важливими і часом єдиними показниками, які характеризують зміни обс