Система контролю забруднення

Порушення законодавства про охорону навколишнього середовища тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність. За порушення екологічного законодавства відповідальність

Система контролю забруднення

Курсовой проект

Экология

Другие курсовые по предмету

Экология

Сдать работу со 100% гаранией
ат практично виходить миттєво і з великих площ, та й сам контроль можна вести фактично безупинно.

Оптичний вимірник потужності викидів діоксиду азоту в атмосферу численними ТЕЦ і підприємствами хімічної промисловості зовні нагадує фіксатор швидкості, широко використовуваний працівниками Державтоінспекції. Варто тільки навести об'єктив на цікавлячу ділянку, і на екрані відразу ж з'являються цифри, які свідчать про ступінь забруднення.

Настільки ж оперативно служить і лазерної газоаналізатор, чуттєвий до наявності в навколишнім середовищі оксиду вуглецю, основним «постачальником» якого є автотранспорт. Цей автомат дає одразу результати і веде безперервний контроль за процесом нагромадження чадного газу. У недалекому майбутньому такі аналізатори будуть стежити за станом атмосфери найбільш завантажених транспортних магістралей. І потоки машин будуть регулюватися з обліком не тільки пропускної здатності дороги, але і гранично припустимого рівня чадного газу в навколишнім середовищі.

 

3.2 Контроль за чистотою водойм

 

Державний контроль за використанням і охороною вод повинний забезпечити дотримання всіма міністерствами, відомствами, підприємствами, установами, організаціями і громадянами встановленого порядку використання вод, виконання обов'язків по охороні їх від Забруднення, засмічення і виснаження. Необхідне дотримання правил обліку використання вод, установлених «Основами водного законодавства». Такий контроль здійснюється Держкомприродой України, Державним комітетом з гідрометеорології, Міністерством геології України, Міністерством охорони здоров'я України, Міністерством рибного господарства України.

Контроль здійснюється за використанням і охороною вод. 132 басейнові, територіальні керування або Інспекцій по регулюванню використання й охороні вод і гідрохімічні лабораторії відбирають і аналізують проби стічних вод і вод відкритих водойм в місцях скидання стічних вод, визначають ефективність роботи діючих водоохоронних споруджень, намічають заходу щодо усуненню розкритих недоліків1 і встановлюють терміни їхнього виконання.

Роботу із санітарної охорони водойм санітарно-епідеміологічна служба проводить відповідно до Положення про державний санітарний нагляд в Україні. Органи санітарно-епідеміологічної служби Міністерства охорони здоров'я України відповідають за охорону водойм аспект, що займається вивченням інтересів охорони здоров'я і умов життя населення. B системі охорони здоров`я існує близько 2 тис. санітарно-епідеміологічних станцій. Створено мережу санітарних лабораторій на підприємствах для вивчення складу стічних вод і якістю води водойм. Кожна лабораторія проводить у рік десятки тисяч аналізів стічних вод і води водойм.

Санітарна лабораторія і її філії на очисних спорудах працюють за єдиним планом, затвердженим дирекцією підприємства після детального узгодження з санітарно-епідеміологічною станцією. Об'єктами санітарних спостережень є водойми, що використовуються для господарсько-питних і культурно-побутових нестатків населення. Створи спостережень пристосовуються при цьому до пунктів санітарно-побутового водокористування.

Органи Державного комітету по гідрометеорології вивчають хімічний склад поверхневих вод і його зміни під впливом господарської діяльності людини, а також на основі узагальнення отриманих матеріалів складають огляди стану забруднення водних джерел. Для проведення цих спостережень служба має у своєму розпорядженні стаціонарні посади, що розміщені у водних басейнах країни і обліком розподілу скидів промислових, комунальних і сільськогосподарських стоків і щільності населення. Періодично проводяться експедиційні обстеження різних районів і окремих водних об'єктів, що мають найбільш важливе значення для народного господарства.

Спостереження і контроль за рівнем забруднення поверхневих вод здійснюються по фізичних, хімічних і гідробіологічних показниках. Спостереження ведуться приблизно на 1900 водних об'єктах, більш ніж на 330 спостережних пунктах. Спостережні пункти сполучаються з видатковими гідрологічними посадами В ділянками, забезпеченими гідрологічними намірами і розрахунками. У районі скидання стічних вод організується два (або трохи) створи спостережень: одне з них вище джерел забруднень, інші нижче. На них визначаються: мінералізація, вміст зважених речовин, рН, що характеризує кислотність, вміст розчиненого кисню, БПК5, ХПК (показники, що характеризують біологічне і хімічне споживання кисню), зміст основних іонів біогенних речовин, нафтопродуктів, детергентів, фенолів, пестицидів, важких металів, деяких специфічних інгредієнтів; визначається також кольоровість води і виміряється температура.

Дуже важливо, що в систему контролю рівнів забруднення поверхневих вод упроваджуються гідробіологічні методи аналізу, оскільки результати такого аналізу дозволяють судити безпосередньо про стан екосистеми водойми. Основу гідробіологічного контролю складають спостереження за такими біологічними елементами водних екосистем, як зообентос, зоопланктон, фітопланктон, макрофіти (вища водна рослинність). Ці спостереження є складовою частиною екологічної служби.

Санітарний стан водойм, що мають рибогосподарське значення, і виконання заходів щодо їхньої охорони контролюють органи рибоохорони Міністерства рибного господарства України. Контроль за використанням і охороною підземних вод, а також вивчення їхнього стану проводить Міністерство геології України.

При проведенні санітарних спостережень за станом водойм передбачається збір відомостей про основні джерела забруднення. При цьому розглядаються питання санітарного благоустроєві населеного пункту, умови відведення його стічних вод, дані про інші джерелах забруднення, зокрема про промислові й інші об'єкти, що скидають стічні води, про якість і склад стічних вод, що скидаються, характері очищення і знезаражування і т.д.

Матеріали про якість води водойм пов`язуються з даними про гідрологічний режим, що дозволяє оцінити отримані, результати санітарно-лабораторних досліджень і використовувати їх при прогнозуванні якості води водойм.

В умовах забруднення водойм проводиться пошук більш діючих засобів контролю за якістю води. Контроль, здійснюваний за допомогою математичних приладів, сприяє більш швидкому прийняттю рішень і проведенню заходів щодо усунення несприятливих впливів на джерела водопостачання населення. За своїм призначенням прилади автоматичного контролю за якостям води підрозділяються на прилади для стаціонарних лабораторій, для роботи в польових умовах і пересувних лабораторіях.

Переносні прилади призначені в основному для одержання експрес-інформації про стан окремих ділянок ріки, водоймища й ін. у польових умовах з борта човна, берега водойми, берегових споруд. Отримані дані дозволяють прийняти швидкі рішення і проводити заходу по усуненню несприятливих впливів на контрольований район водокористування. Контроль рівня забруднення водойм пройшов шлях від окремих приладів до створення автоматичної системи контролю якості води АСКНС В (автоматичне спостереження контролю навколишнього середовища вода).

У ролі аналізатора тут виступає автоматична станція контролю якості поверхневих вод (АСКПВ). Вона виявляє температуру води, визначає, наскільки кислотна або лужна вода вагомий показник чистоти, яка її насиченість розчиненим киснем, іонами водню, хлору, натрію, хрому, заліза, міді й інших елементів, що впливають на життєдіяльність ріки. АСКПВ може цілодобово передавати таку інформацію (від 2 до 48 разів) по телефонним або телетайпним каналам зв'язку в інформаційно-обчислювальний центр. ЕОМ після обробки цих даних видає довідку про стан «здоров'я» води, у зоні дії станції. Розташовані на різному рівні плину, АСКПВ допомагають «спіймати за руку» безпосереднього винуватця забруднень. Це дуже важливо при залпових скиданнях у воду шкідливих промислових стоків, що найчастіше здійснюють вночі, коли все місто спить.

Турбота про чистоту води; відкриває широке поле діяльності для сіспільства. Важливу, роль у рішенні цієї задачі Всеросійське суспільство охрони природи відводить молоді.

Протягом останнього десятиліття масове поширення одержали загони «зелених» і «блакитних» патрулів шкільні лісництва, загони; по боротьбі з ерозією ґрунтів. Досить часто проводяться різні екологічні заходи, щодо збереження чистоти природних територій.

 

Висновок

 

Державний контроль у галузі охорони навколишнього середовища здійснюють місцеві органи влади, природоохоронні та інші спеціально уповноважені державні органи. Завдання контролю полягають у забезпеченні додержання вимог законодавства про охорону навколишнього середовища усіма державними органами, підприємствами та організаціями, незалежно від форм власності і підпорядкування, а також громадянами.

Державний моніторинг навколишнього середовища здійснюють Мінекобезпеки, Національне космічне агентство, Міністерство охорони здоров'я, Мінсільгосппрод, Мінлісгосп, Держкомгідромет, Держкомводгосп, Держкомгеології, Держкомзем, Держжитлокомунгосп та їхні органи на місцях.

Формою нормування антропогенних впливів на навколишнє середовище є екологічне нормування, яке являє собою комплекс заходів для встановлення лімітів, у межах яких допускається зміна природного середовища. Екологічне нормування проводиться щодо всіх небезпечних речовин. Небезпечними називають речовини, що надходять до навколишнього середовища як продукти або супутні утворення людської діяльності, які являють пряму або опосередковану загрозу людині чи навколишньому середовищу і знешкодження яких у поточний момент часу може бути здійснене тільки завдяки значним техніко-економічним і організаційним витратам.

Закон про охорону атмосферного повітря створює необхідні умови для підвищення ефективності системи

Лучшие

Похожие работы

<< < 1 2 3 4 5 6 >