Система комунікацій цивілізації

Информация - Социология

Другие материалы по предмету Социология

Скачать Бесплатно!
Для того чтобы скачать эту работу.
1. Пожалуйста введите слова с картинки:

2. И нажмите на эту кнопку.
закрыть



ння оперувати на цих рівнях комунікації.

І остання характеристика. Комунікація породжує обєкти нової природи. Вони лише мають функції, схожі з реальними обєктами, але часто споживач інформації відноситься до них як до реальних. Як наслідок, ми маємо більш динамічні зміни у цій сфері, порівняно зі сферою матеріальною. Згадаймо гарячкову зміну символіки, що мала місце внаслідок різного роду революційних змін в історії людства. Перед нами обєкти іншої енергії, породження яких не потребує значних матеріальних витрат, але які несуть набагато більший смисловий контекст, ніж деякі матеріально затратні блага.

 

4. Зміна ролі комунікації в інформаційному суспільстві

 

Коли робота з інформацією (знаннями) стала однією з продуктивних сил суспільства, зявилися й країни (наприклад Японія), що будують своє економічне благополуччя в значній мірі використовуючи цю сферу. Елвін Тоффлер говорить про інформацію як про сировину: Для цивілізації третьої хвилі одним з головних видів сировини, причому невичерпним, буде інформація, включаючи уяву.

Усе це в значній мірі повязано з тим, що сучасне суспільство вийшло на більш складний етап своєї організації, що вимагає для успішного функціонування більш досконалих процесів координації, і більш серйозної мірою спирається на інформаційні процеси. Аналогічний приклад спостерігався в період виникнення писемності в Китаї.

Кінець ХХ століття вивів процеси комунікації на новий рівень, коли в них у значній мірі виявилися зацікавленими держави, зокрема, військова галузь. Мова йде про феномен інформаційних війн. Вперше на цю тему заговорив Е.Тоффлер у своїй теорії типології війн. Війни аграрного періоду велися за території. Війни індустріального періоду за кошти виробництва. Війни ж інформаційного століття будуть вестися за кошти обробки й породження інформації та знань.

Американські аналітики підсумували набір загроз, що впливають на розвиток інформаційних технологій. Такий аналіз дуже важливий для національної безпеки. Серед них такі загрози:

  1. інформаційні технології становлять небезпеку для всіх країн;
  2. при цьому відсутні легальні механізми протидії їм;
  3. виникнення нових методів маніпуляції сприйняттям, емоціями, інтересами, вибором;
  4. доступність великих масивів інформації для всіх (включаючи агресивно направлені сили, наприклад, терористів).

До інформаційної війни сучасний світ підштовхує і глобалізація сучасних ЗМІ, які поступово стають рівноправними учасниками прийняття рішень. Виник так званий ефект СNN, який утворюється, коли пріоритети комунікативного каналу починають диктувати умови політикам і людям, що приймають вагомі рішення.

Військові, у свою чергу, розкрили його в такий спосіб, створивши власний список загроз:

А загроза виживанню;

В-загроза західним інтересам;

С непрямий вплив на західні інтереси (наприклад, Косово, Боснія, Сомалі і т.д.).

При цьому дослідники підкреслюють, що останній список знаходиться в центрі уваги мас-медіа в інформаційному столітті. Особливості каналу комунікації та особливості сприйняття інформації людиною диктують пріоритети, під які починає підлаштовуватися політика.

Сучасні країни стикаються також з іншими видами інформаційного впливу, якими вони можуть бути не готові оперувати. При цьому, вони не носять військового характеру і через це держава не має адекватної системи реагування на них. Це можуть бути різного роду інформаційні атаки за допомогою мас-медіа, психологічний вплив на все населення з метою підірвати довіру до лідерів і їхніх дій. До речі, загальна схема всіх цих міркувань така: як не дивно це звучить, однак чим сильнішою стає країна в інформаційному плані, тим більш вразливою може ставати її інформаційна інфраструктура (прикладом може бути витік інформації через Wikileaks). Точніше, можна сказати, що у цієї країни зявляються нові точки вразливості, яких не було на попередньому етапі її розвитку.

Усі ці параметри демонструють новий статус інформації в сучасному суспільстві, вимагаючи до себе іншого відношення суспільства і державного апарату. На жаль, у країнах СНД ще недостатньо осмислена неминучість подібного розвитку подій, у той час, коли на Заході це вже давно є загальновизнаним фактом. Навіть офіційні американські документи використовують термін глобальне інформаційне середовище, маючи на увазі його вплив на політичні, економічні і військові дії.

Не менш значущою, ніж вплив на суперника, є увага до дружньої або нейтральної аудиторії. Світ сповнений стереотипів, які часто є невигідними для тієї чи іншої національності. Ведеться активна боротьба проти подібних негативних уявлень однієї національності в рамках масової культури іншої. Відомий факт, що японці купували акції голлівудських компаній, аби впливати на те, як будуть виглядати в американських фільмах японські персонажі. Аналогічно намагається впливати на західні кіноуявлення і арабський світ. Наприклад, в 1993 році відбулася зустріч між американськими арабами і студією Волта Діснея, у результаті чого Були вилучені деякі образливі ні їх думку пасажі з пісень дитячого фільму Аладін.

Новий інформаційний світ по-іншому вибудовує свої пріоритети, спирається на нові типи можливостей. І статус наук комунікативного циклу зростає. У цій області також зявилися свої глобалісти. Це Маршал Маклюен і вже згаданий вище Елвін Тоффлер.

Концепцію Маршала Маклюена мож

s