Система комунікацій цивілізації

Информация - Социология

Другие материалы по предмету Социология

Скачать Бесплатно!
Для того чтобы скачать эту работу.
1. Пожалуйста введите слова с картинки:

2. И нажмите на эту кнопку.
закрыть



 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Реферат

на тему

Система комунікацій цивілізації

 

Вступ

 

Під комунікацією розуміють процеси перекодування даних із вербальної в невербальну і навпаки з невербальної у вербальну сфери. Прийнято вважати, що історичною передумовою виникнення міжлюдської комунікації був примус одного індивіда стосовно іншого до виконання тієї або іншої дії. Тобто для комунікації важливий перехід від говоріння одного до дій іншого. Саме заради цього реалізується передача значень між двома різними автономними системами, якими є дві (або більше) людини. У стандартному комунікативному акті також важливі невербальні реакції на повідомлення, оскільки найбільш значущі прояви захоплення, здивування, ненависті мають підкреслено скорочений вербальний компонент у вигляді різноманітних вигуків, або й узагалі не позначені вербально.

Оскільки комунікація здійснюється у фізичному просторі, на неї можна дивитися і як на процес обміну сигналами. Все це дозволяє здійснити обмін у фізичному просторі по суті нефізичними величинами.

 

1. Комунікація як процес

 

Якщо про усну комунікацію можна говорити як про перекодування вербального в невербальне, то писемність виникає зі зворотної дії: перекодування невербальних характеристик у вербальні. Наприклад, писемність у стародавньому Китаї виникла саме для процесів соціального управління господарськими справами. Обставини вимагали обліку та управління, і письмова фіксація полегшила цей процес.

Сучасна дійсність може створювати довгі вербальні тексти, які вже не повязані безпосередньо з процесами переходу в невербальну сферу. Один з найважливіших напрямів створення таких текстів це культура. За приклад можна взяти, літературу і ритуал. Із сучасних позицій літературою можна назвати збільшення вербального компонента за рахунок зменшення невербального. Явище, протилежне літературі за своює суттю це ритуал. Він реалізує зворотне співвідношення: посилення невербального компонента за рахунок скорочення вербального.

Літературу (як і ритуал) можна розглядати як нормопороджуючу структуру. В результаті переходу від входу до виходу відбувається введення норми. В літературному тексті, наприклад, зазначається покарання негативу та винагорода позитиву. Відбувається явне упорядкування ситуацій на користь норми. Набір випадкових ситуацій дуже чітко структурується в результаті проходження літературного тексту. Причому, це системний погляд, бо й позитивні, і негативні герої володіють відповідною зовнішністю, набором вчинків і т.д.

Є ще одна важлива характеристика літературних текстів це їх незавершеність. До останньої сторінки текст часто відчувається як незакінчений.
Відома роль незавершених дій на людську психіку. Людині властиво прагнути до завершеності. Особливо яскраво ця якість незавершеності проявляється в явищах масової культури, наприклад, у детективі, який так захоплює людину, що вона не в змозі відмовитися від читання, доки не дізнається розв`язку. З іншого боку, людина може багато разів перечитувати художній текст, щоб іще раз відчути це почуття незавершеності.

У детективі свідомо вводяться деталі, провідні за неправильним шляхом. Детектив це варіант лабіринту, де шляхом перебору деяких можливих шляхів зрештою знаходять свій істинний шлях. Але людина отримує естетичне та інформаційне задоволення від перебування в ситуації незавершеності.

Міф це, навпаки, завершений текст. Він відомий заздалегідь, і це його сильна сторона, що дозволяє прогнозувати його майбутній розвиток. Це вербальна сторона ритуалу. Ритуал і міф описують одну точку реальності, тільки з різних позицій: міф з вербального боку, ритуал з невербального. Ритуалом є відомий порядок дій, що вимагає виконання. Якщо в літературі закладена естетика новизни, то в ритуалі естетика повтору. Однотипна естетика повтору виявляється ніби в орнаменті як одному зі способів впливу. Нескінченність створює його динамічний характер. Зупинений орнамент, тобто орнамент без динаміки дає нам, наприклад, свастику, або пятикутну зірку, що також можуть виступати елементарними одиницями впливу, асоціюючись із відповідними відомими нам ритуалами.

Рекламний текст (як і сфера паблік рілейшнз) направлена на те, щоб знову відновити статус невербального компонента. Сучасні ритуали є виродженими, вони занижують роль як вербального так і невербального компонентів. Це повязано із зникненням особливого статусу сучасного ритуалу. Сучасне суспільство принципово альтернативне для нього характерним є, відповідно, альтернативне комунікативне середовище. Тобто будь-яке повідомлення може бути замінено іншим. Суспільство минулого прагнуло до унікальності комунікативних процесів: наприклад, єдина релігія Православя, єдина книга Біблія тощо. Сьогодні ж усе змінюється з точністю до навпаки.

2. Загальні характеристики комунікації

 

Комунікація у людини протікає в основному в рамках двох основних каналів: вербального та візуального.

Саме в цій області почуттів людина найбільш чутлива і має відповідні апарати для сприймання й аналізу інформації. Собака, наприклад, може розрізняти сорок тисяч варіантів запаху, що недоступно людині. Механізми аналізу і породження повинні доповнюватися відповідними механізмами запамятовування. А якраз в області запаху

s