Система козацьких судів у 17-18 столітті

Контрольная работа - История

Другие контрольные работы по предмету История

Скачать Бесплатно!
Для того чтобы скачать эту работу.
1. Пожалуйста введите слова с картинки:

2. И нажмите на эту кнопку.
закрыть



х, оскільки судова документація також не велась. Скоріш за асе митний суддя призначався гетьманською або полковою владою і розглядав справи, повязані з міжнародними торговими договорами, розподіленням кредитів, закупкою і транспортуванням товарів у міжнародній торгівлі. Як і ярмарковий, митний суд вирішував справи швидко, без всілякої тяганини і формальностей.

Інколи спірні сторони за взаємною згодою зверталися до послуг мирового судді, аби не доводити справу до відповідного суду. Мировими суддями були поважні, з незаплямованою честю люди, які добре розумілися на праві. У цивільних і дрібних карних справах спірні сторони могли скласти договір, за котрим вони зобовязувалися погодитися з вироком мирового судді, в противному разі наражаючись на певну кару. Зауважимо, що хоча апеляції на вироки мирових суддів не приймалися ніякими судами, проте останні на прохання сторони, яка виграла справу, допомагали виконанню вироку.

Близьким до мирового суду, лише на більш високому рівні, був третейський суд, котрий в разі необхідності створювався ГВК. Третейський суд складався з числа генеральної, полкової чи сотенної старшини або бунчукових товаришів, обізнаних у праві. Такий суд створювався на вимогу сторін, тяжби яких у цивільній справі вирішувалися в ГВС (часто справи розглядалися роками), а вони хотіли швидко закінчити справу. Якщо сторони погоджувалися зі складом утвореного суду, справа вирішувалася дуже швидко. Апеляції до вироків третейського суду не передбачалися. Після ліквідації залишків адміністративного устрою Гетьманщини в 1782 р. у земські суди внесено деякі зміни щодо їх складу і компетенції (став розглядати і карні справи). Проте особливий судовий устрій у цій частині України зберігався аж до 1834 р.(ліквідація Магдебурзького права Києва), пройшовши за півстоліття ще доповнення у вигляді совісних судів (1804) і заміну всіх судових установ російськими зразками. Під час проведення адміністративних реформ на Гетьманщині (початок 80-х рр.XVIII ст.) остаточно було ліквідовано існуючий суспільнно-політичний устрій і полково-сотенну систему управління, а разом з тим шляхетські та вищий козацький суд. Знищення цих установ управління і суду означало остаточну ліквідацію залишків Української держави і впровадження російським урядом установ загальнодержавного порядку.

Висновки

 

Враховуючи вищевикладене можна зробити певні висновки. У звязку зі зміною державного устрою на значній території України в середині XVII ст. і встановленнням верховної влади шляхти і козацької старшини змінюється судова система в Українській козацькій державі, котра включала в себе як старі суди (громадські, духовні, домініальні, цехові), так і мережу нових - козацьких судів. Така мережа судів, що охоплювала все суспільство, проіснувала до 1760-1763 рр.- часу проведення судової реформи. Внаслідок реформи К.Розумовського судова система повернулася до польсько-литовських зразків, які існували до Визвольної війни 1648 1657 рр., тобто до статутових судів (земських, гродських і підкоморських) на чолі з Генеральним Військовим Судом . Загалом характеризуючи цей період з погляду на суд і судочинство, можна відзначити ряд його ознак. По-перше при наявності багатьох різних судів, безумовно, цей період може бути названий періодом козацьких судів. По-друге, від “статей Богдана Хмельницького” 1654 р. до “Рішительних пунктів” Д.Апостолу (замість договірних статей) йде постійна боротьба за збереження форми і змісту судівництва України, давніх судових установ і українського права. По-третє, судівницгво часів Гетьманщини грунтується, головним чином, на звичаєвому праві, на імпровізації, хоча широко використовуються норми Литовського Статуту і Магдебурзького права (переважно в міських судах), а у ХУШ ст. на діяльність вищих судових установ все більше впливають царська влада і правові норми Російської держави. По-четверте, як і в попередню епоху, в гетьманській державі зберігається поєднання судової та адміністративної влади в одних руках козацьких урядовців і велика кількість апеляційних інстанцій.

 

Список використаної літератури

 

1. Макаренко Є.І.Судові та правоохоронні органи України: Навчальний посібник. - Дніпропетровськ :Академія митної служби України,2000. 216с.

2. Молдован В.В.Судоустрій України: Опорні конспекти: Навч. Посібник для студентів юр. вузів та ф-в. К.:Юмана,1996.- 160с.

3. Музиченько П.П. Історія держави і права України. К.:Товариство “Знання”,1999. 662с.

4. Швидко Г.К. Історія держави і права України (X початок XIX століття): Навчальний посібник. Дніпропетровськ: Вид-во Дніпропетр. ун-ту, 1998. 176с.

5. Кудін С. Центральні суди Гетьманщини (до 60-х років XIII ст..) // Закон і Бізнес, 1999. N 44. с.15.

6. Кудін С. Судоустрій України кінця XIII першої половини XIX ст.// Закон і Бізнес, 1999. N 50. с.15.

/

s