Система інтегрованих уроків, як засіб розумового розвитку молодших школярів

Дипломная работа - Педагогика

Другие дипломы по предмету Педагогика

Скачать Бесплатно!
Для того чтобы скачать эту работу.
1. Пожалуйста введите слова с картинки:

2. И нажмите на эту кнопку.
закрыть



обираються з огляду на дидактичні цілі й етапи уроку. Найголовніше - домогтися повного злиття різних видів діяльності, їх гармонії, аби викликати та підтримувати творчу реакцію дитини, активізувати її пізнавальні можливості, досягти органічного поєднання логіко-понятійного та емоційно-образного компонентів на різних етапах пізнання та творення тексту.

Чим слабше підготовлений учень, тим менше розвинені його пізнавальні можливості, тим частіше має звертатися до таких видів діяльності, як ігрова, предметно-практична, малювання, музика.

Ігрова діяльність учнів на уроках орієнтує на чуттєві способи пізнання, оволодіння умінням вичленовувати ознаки, знаходити видові й родові, спільні й відмінні, істотні й неістотні, класифікувати їх на розширення уявлень про значення конкретних слів.

Спостереження за довкіллям уводить у сам процес народження образного вислову; допомагає розширити уявлення про слова, що означають явища природи, риси характеру; розкрити сутність причинно-наслідкових звязків.

Використування художньої діяльності на уроках спрямовує на розвиток уяви, орієнтує на образне сприймання світу.

3. Доцільний набір комплексних завдань, що інтегрують різні способи навчання.

Плануючи етап формування знань, можливо використовувати такі комплексні завдання:

  1. Виразне читання вірша, пісні; спостереження за живописною функцією мовних засобів у тексті.
  2. Виразне читання вірша, складання діалогів з героями твору, доповнення художніх описів, міркувань.
  3. Виразне читання вірша, зіставлення його з картиною. Що в них спільне? Що відмінне?
  4. Сприймання вірша, музики, картини. Чи співзвучні ці твори? Чому?
  5. Сприймання двох картин (контрастних за настроєм), прослуховування музики.
  6. Аналіз виставки дитячих малюнків після екскурсії в природу.
  7. Складання описів за дидактичними іграми (яка пташка мені зустрілася? Яка квіточка (гілочка, листочок, плід) мені найбільше сподобалася? Чому? Що за гостинці принесла бабусі Червона Шапочка з лісу (городу, поля, лугу).
  8. Відгадування загадок, ребусів, кросвордів. Спостереження за виражальними можливостями мовних засобів; зіставлення тексту загадки і малюків, ілюстрацій.
  9. Добір виразних мовних засобів у ході евристичної бесіди у процесі спілкування з картиною, поезією, природою.
  10. Виготовлення художніх виробів та колективних композицій (аплікацій з природного матеріалу, пластиліну, малюнків).
  11. Добір виразних мовних засобів у процесі гри, спостережень за картиною, ілюстрованим текстом.
  12. Доповнення, поширення, відновлення казки, вірша.

Наведемо приклад системи завдань під час організації спостереження дітей за довкіллям.

Педагогічно правильно організоване спостереження допомагає дитині вийти за межі лише чуттєвого пізнання. На передній план висувається моральне освоєння дивовижного світу, асоціації розвитку природи й людського життя.

Перш за все, потрібно чітко визначити мету, завдання спостереження й вибрати обєкт. Далі слід організовувати зустріч дітей з природою, або „подорож до джерел думки”, якими можуть бути сад, гай, діброва, поле, ставок, берег річки. Це так званні „уроки під голубим небом”, або „уроки в зеленому класі”, уроки мислення в природі, які так широко практикував В. Сухомлинський. На обраний обєкт можна приходити разом з учнями інколи по кілька разів, милуватися картинами природи, спостерігати. Численні ознаки і властивості спостережуваних обєктів далеко не завжди лежать на поверхні вони найчастіше приховані від пасивного погляду, і їх виявлення потребує пильної уваги, розумових і моральних зусиль. Таке спостереження пробуджує творчість.

Ось казочки, створені колективно першокласниками на основі спостережень за довкіллям.

Літаючи яблука

Біжу до школи. Раптом: пурх! перед очима. Що це зупиняюсь і дивуюся. На клені червоні яблука поспіли. Ще й літати навчилися. - Гм... розмірковую. Яблука? Взимку? Пурх! Ще одне в гору піднялося. Придивляюся: це ж снігурі до нашого парку прилетіли, кленовим насінням поласувати.

Дивна дружба

Жили собі червоногруді снігурі. Пташки, які ні холоду, ні снігу не бояться. Любили вони насіннячком поласувати. Полохливі були. До людських осель рідко прилітали. Та одного разу Мурчик точив кігтики об стовбур клена й побачив червоні грудочки на дереві. Прищулив вушка: зараз яблучко на спинку упаде! Не бійся! - вмить почулося. Ми не яблука, а снігурі. Прилетіли, щоб кленовим насінням поласувати. Давай дружити.

Хто привів весну?

Як приходить весна? Хто її приводить? Може, вона прилітає на блакитній хмаринці? А може птахи на крилах несуть? Чи пливе весна річкою? Ні! Її приводить сонечко. Це воно торкнулося промінчикам, посміхнулося:

- Вставай, Веснонько, неси людям радість і красу. Усе ожило, усе зазеленіло. Це Сонце Весну веде.

В результаті проведеного дослідження виявлені навчальні та психологічні утруднення, що виникають у категорії дітей з низьким рівнем у різних видах діяльності. Для підвищення рівня успішності розроблено серію інтегрованих уроків.

Таким чином, бачимо, що до кожного учня повинен бути індивідуальний підхід, який можна реалізувати на інтегрованих уроках.

Інтегрований урок є способом формування розумового розвитку.

4. Відповідність послідовності технологічних етапів уроку його дидактичній меті.

Ефективний засіб підготовки інтегрованого уроку - „розкладання” його на деталі, щоб були зрозумілі взаємовідносини всіх його частин

s