Система запалювання від магнето

Информация - Транспорт, логистика

Другие материалы по предмету Транспорт, логистика

Скачать Бесплатно!
Для того чтобы скачать эту работу.
1. Пожалуйста введите слова с картинки:

2. И нажмите на эту кнопку.
закрыть



ксовування після промивання свідчить про надмірне зношення та необхідність ремонту муфти.

 

2.1 Параметри та методи діагностування контактів

 

До параметрів діагностування контактів належать контактний опір на постійному і змінному струмі та контактний опір при імпульсному струмі.

Контактний опір залежить від фізичних процесів, що відбуваються в електричних контактах. Різноманітність і складність цих процесів обумовлюються конструкцією контактів, властивостями матеріалів провідників та умовами, що існують у зовнішньому середовищі та в електричному колі при замкненому і розімкненому положеннях контактів, а також у процесах ввімкнення і вимкнення.

Найбільш відомим параметром, який визначає стан електричних контактів, є опір між двома струмопровідними елементами контакту. Опір контактного пристрою складається з трьох складових: опору металевих частин Rм ;

опору плівок і сторонніх шарів Rпл (ця складова є наслідком забруднення та окиснення контактних поверхонь);

опору стягування Rc, який утворюється внаслідок того, що при стисканні дві плоскі контактні поверхні дотикаються не всією площиною, а лише окремими ділянками, наявність яких залежить від мікрогеометрії стискуваних поверхонь.

Оскільки струм проходить через частину поперечного перерізу контакту, то його опір зростає.

Опір металевих частин Rм контакту дуже часто (принаймні за відсутності клепаних зєднань) не змінюється в процесі експлуатації, а складова Rпл може змінюватися в широких межах. Опір стягування Rc залежить насамперед від матеріалу контактів, кількості ділянок дотикання та сили їх стиснення.

Параметром, що використовується для діагностування, є контактний опір

 

Rк = Rпл + Rc

 

Контактний опір не залишається сталим у процесі експлуатації, а має релаксаційний (поступовий) характер зміни. Це можна пояснити тим, що він є джерелом додаткових джоулевих втрат, і тим, що опір контактів вищий від опору повязаних з ними металевих частин. Саме це і сприяє інтенсивному окисненню поверхонь контактів під впливом кисню та інших агресивних газів, наявних завжди в повітрі.

Наслідком окиснення поверхонь контактів є поява плівки, товщина якої з часом збільшується, що й призводить до зростання спаду напруги на контакті, збільшення градієнта електричного поля у плівці та підвищення температури дотичних поверхонь контактів.

Дія електричного поля і температури порушує плівку, і опір контактів знижується до початкового значення. Після цього знову зростають опір плівки і чергове руйнування її. Якщо плівка достатньо міцна, то опір контакту може зрости до значень, що викличуть недопустиме нагрівання контактів. Інтенсивність виникнення плівок на поверхні контакту залежить від матеріалу контактів, їх температури і середовища, в якому вони працюють. До окиснення найбільш схильні контакти силових електричних кіл, тому що внаслідок протікання струмів великої сили вони більше нагріваються. Через це одним з методів оцінки стану контактів є визначення їх температури в процесі експлуатації накладними термопарами, термометрами опору, термісторними термощупами або тепловізорами.

Контактний опір можна вимірювати на постійному струмі. Щоб

запобігти впливу нелінійних електричних властивостей плівок оксидів на контактах, значення сили постійного струму, який протікає через контакт при цих вимірюваннях, має наближатися до номінальної сили тривалого струму, який комутується в діагностуючому контакті. У контактах, які мають велику силу стиснення, зміна опору плівок залежно від сили струму простежується рідко. Діагностуючи контакти, що працюють в колах змінного струму, часто застосовують також постійний струм, в основному для запобігання впливу на результати вимірювань фазових зсувів від реактивного опору трансформатора, який використовується як джерело струму. Перед вимірюванням на постійному струмі опору контактів змінного струму через діагностуючий контакт пропускають протягом кількох секунд змінний струм, сила якого наближається до номінального значення для цього контакту.

Для деяких типів контактів змінного струму результати вимірювання, отримані на постійному струмі, можуть відрізнятися від результатів, отримуваних на змінному струмі. Крім того, користування постійним струмом значної сили повязане в експлуатаційних умовах з великими труднощами. В цих випадках застосовують метод вимірювання активної потужності змінного струму, що розсіюється на діагностуючих контактах. Значення розсіяної активної потужності характеризує джоулеве тепло і може бути нормоване для кожного типорозміру контактів.

В електричних системах постійного струму з нерегульованим за напругою джерелом струму і фіксованим значенням активного опору навантаження вимірюють лише спад напруги на контактах.

Контактний опір при імпульсному струмі вимірюють безпосередньо на межі розділу контактів. В основу методу покладено вплив різниці в часі теплових реакцій межі розділу та обєму металу на проходження імпульсу струму, який виникає внаслідок різниці металевих мас, що утворюють контактне зєднання. Оскільки маси контактних поверхонь дуже незначні (≈10 -9...10 -8 г), то в них виникає теплова реакція на протікання струму за час близько 1 мкс, тоді як усій масі контакту для цього потрібно 1 с і більше. Отже, кор

s