Система забезпечення психолого-педагогічного супроводу розвитку мовленнєвих здібностей дошкільників у процесі їх мовленнєво-творчої діяльності

Информация - Педагогика

Другие материалы по предмету Педагогика

Скачать Бесплатно!
Для того чтобы скачать эту работу.
1. Пожалуйста введите слова с картинки:

2. И нажмите на эту кнопку.
закрыть



ати, що педагоги нашого дошкільного закладу майже не використовують продуктивно-творчі види діяльності в розвитку звязного мовлення, обмежуючись переважно репродуктивними завданнями на мовленнєвих заняттях.

Було проведено обстеження інноваційного потенціалу педагогічного колективу ДНЗ №5 і створена багатокритеріальна характеристика його здатності сприймати нововведення. Для уточнення оцінок та виявлення ставлення педагогів до експерименту проводилося їх опитування, 72% висловилися за проведення дослідження.

Методичною та психологічною службами закладу було створено навчальну програму підготовки педагога-дослідника, зміни його професійного менталітету. До програми входили групові та індивідуальні консультації, семінари з тем Рефлексія педагога, Педагогічні інновації в дошкільній освіті, Освітні технології тощо.

Для навчання педагогів було запроваджено систему проблемних семінарів з розвитку мовлення дошкільників. Було проведено семінари та семінари-практикуми з тем Формування звукової культури мовлення, Лексикологія. Методика лексичної роботи з дітьми, Формування граматично правильного мовлення у дітей дошкільного віку, Формування художньо-мовленнєвої діяльності, Розвиток мовленнєво-творчих здібностей.

Введено в практику методичної роботи дидактичне тестування педагогів, яке проводиться наприкінці навчального року. Його результати дозволяють проводити диференційовану роботу з різними категоріями пед. працівників.

Розпочала роботу творча група, яка вивчала методологічну теорію та практику ведення експериментальної роботи.

На цьому етапі було організовано цілеспрямовану роботу з батьками. Було проведено анкетування батьків для зясування їх відношення до експериментальної роботи за даною темою. 87% висловили свою підтримку інноваційної діяльності закладу. Було створено батьківську опікунську раду, розроблено та впроваджено угоду про співробітництво з кожною родиною, зявилася садова газета для батьків Місток

Другий, діагностично-концептуальний етап, розпочався з комплексної діагностики вихідних рівнів розвитку мовленнєвої компетентності дошкільників (за методикою академіка А.Богуш). Поряд з цим нами були розроблені власні критерії оцінювання рівня розвитку мовленнєво-творчої діяльності. Це складання розповіді з власного досвіду, підбір омонімів, ознак, рим до запропонованих слів, складання речень за картиною

Було виявлено вихідні рівні мовленнєвої компетенції: високий, достатній, середній та початковий. (Див.додаток №1)

Працюючи за програмою розвитку, навчання і виховання Дитина в дошкільні роки, ми прийшли до висновку, що її розділи з розвитку мовленнєвої діяльності дітей нас не задовольняють із-за низької інтенсивності лінгвістичного розвитку, тому розпочалася робота над створенням власних програм з вивчення української мови та мовленнєво-творчої діяльності.

Розвиток мовленнєво-творчих здібностей дошкільників проводився на

  • Спеціально структурованих заняттях з української мови та розвитку мовлення
  • Заняттях з художньо-мовленнєвої діяльності
  • Індивідуальних розвивальних заняттях з мовленнєво-творчої діяльності
  • Заняттях літературної студії ″Мовленнєві перлинки″
  • Заняттях, що їх проводить логопед, щодо розвитку фонематичного сприймання та звукової культури мовлення

Розвиток мовленнєво-творчих здібностей здійснюється в дошкільному закладі за декількома напрямками:

  • завдання з аналізу, переказу та складання казок за допомогою наочних моделей. Під час їх виконання діти підбирають умовні позначки до персонажів та основних предметів казок, складають наочні моделі та за їх допомогою переказують чи складають казки.
  • завдання по складанню планів ігор-драматизацій. Діти домовляються про розподіл ролей та організацію ігрового майданчика, про умовні позначення персонажів казки та декорацій, розміщують на майданчику ці моделі та грають у гру-драматизацію.
  • розвиток продуктивної уяви, до її складу входять завдання на деталізацію уявних ситуацій; діти складають казки, історії, спираючись на просторові моделі, продовжують незакінчені історії, придумують нові епізоди до них, разом складають нові казки. При роботі по даному напрямку використовуються інтегровані заняття (мовленнєва творчість і малювання, пластичне зображення персонажів, драматизації)

Особливістю роботи є розвиток розуміння узагальненого змісту казок: педагог читає дві близькі за сенсом казки, діти їх аналізують та підходять до зясування загального сенсу на основі різних змістів.

В якості однієї з основних форм організації занять використовувалася саме літературно-мовленнєву діяльність, де діти програють, проживають ситуацію казки, виконуючи різного роду розвиваючі завдання. Але використовувати такі заняття треба дозовано, щоб вони підтримували інтерес до мовленнєвої творчості.

Велика кількість додаткових спеціально-організованих занять могла призвести до інтелектуального та психологічного пере навантаження дітей, тому профілактична робота проводилася у двох напрямках.

  1. Психологом були зроблені карти зайнятості на кожну дитину, на підставі результатів здійснювалася індивідуальна та групова робота: проводилися заняття з психогімнастики для зняття емоційного та психологічного напруження дітей; в розклад були введені релаксаційні хвилинки.
  2. Було

s