Система вищої освіти у Фінляндії

Информация - Педагогика

Другие материалы по предмету Педагогика

Скачать Бесплатно!
Для того чтобы скачать эту работу.
1. Пожалуйста введите слова с картинки:

2. И нажмите на эту кнопку.
закрыть



ічних цілей. Інформаційно-технологічний кластер не випадково вважається “першим” - він безпосередньо скерований у суспільство знань і має позитивний вплив на розвиток усіх інших кластерів.

Предметом особливої гордості країни є національна інноваційна система, яка характеризується продуманою структурою і включає тріаду - науку, промисловість та сукупність інститутів і засобів управління та розвитку. Інтелектуальним лідером тріади є сектор фундаментальних і прикладних наук, який включає:

- державні ВНЗ (недержавних у Фінляндії немає): 20 академічних і політехнічних університетів, які проводять наукові дослідження; 29 навчальних політехнічних інститутів - закладів неуніверситетського рівня; 18 державних науково-дослідних установ;

- провідні фірми і підприємства, які у своєму складі мають науково-дослідні підрозділи;

- державні установи та інстанції, які відповідають за політику наукового і технологічного розвитку.

Другим елементом тріади є промисловість та всі інші форми економічної діяльності, третім - політичні, бізнесові, громадські та інші організації й асоціації, які справляють безпосередній вплив на діяльність всього науково-дослідного та інженерно-технологічного комплексу.

Поява поняття "національна інноваційна система" змінює весь контекст, в якому розуміються інновації, - з важливого, але допоміжного, засобу підтримки економіки та забезпечення її поступального розвитку інновації стають частиною нової парадигми розвитку - синергетичної, нелінійної та евристичної. У звіті Академії наук Фінляндії (2000 р.) зазначалося: “Мислення в категоріях інноваційної системи означає, що інновація залежить не лише від розвитку наук і впровадження технологій, а й від спроможності всіх зацікавлених інституцій (університетів, НДІ, фірм, державної адміністрації) досягнення консенсусу щодо головних цілей і необхідності тісної співпраці для досягнення цих цілей”.

З метою вирішення комплексних завдань науково-технологічної політики у Фінляндії на базі Наукової ради у 1987 р. було створено потужну структуру, яка обєднує можливості державних органів, підприємців і наукової громадськості, - Раду з науково-технологічної політики (РНТП).

Особливість Ради з науково-технологічної політики Фінляндії полягає в тому, що вона має великі повноваження і не менші ресурси для виконання своїх функцій. Керівником РНТП є премєр-міністр країни, а його заступниками - провідні міністри: освіти, науки і культури, торгівлі і промисловості. До Ради входять більшість інших міністрів - фінансів, транспорту і звязку, екології, оборони та ін. Всього до Ради входять 8 ключових міністрів та 10 представників найбільших університетів (ректори та провідні вчені), видатні підприємці (наприклад, фірми "Нокіа"), представники головних неурядових організацій (профспілок, бізнесу та ін.).

Подібний склад РНТП полегшує їй поєднання одразу двох надскладних функцій - вона відіграє роль “мозкового тресту”, спроможного обирати вектор руху до суспільства знань, і керівного органу з великими можливостями впливу на всі сектори економіки, на науку та освіту. Звичайно, Рада виконує ті закони, які приймає парламент, але вона має значні ресурси для формування у країні правильного бачення раціональних шляхів розвитку і більшістю населення, і законодавцями. З викладеного очевидно, що фінська РНТП справді є вдалим варіантом поєднання інтелектуалів і керівників, потенціалу науковців з можливостями вищих державних службовців.

Серед головних функцій Ради з науково-технологічної політики Фінляндії такі:

- вибір вектора стратегічного розвитку країни і варіантів тактичних рішень, формулювання пропозицій для уряду, публікація кожні три роки великої доповіді про соціально-економічне становище країни з обґрунтуванням стратегії подальших дій;

- розробка пропозицій щодо напрямів науково-технологічної політики й уточнення умов їх втілення, з урахуванням потреб і ресурсів країни, а також перспектив руху до суспільства знань. Пропозиції РНТП з цієї теми також скеровуються в уряд;

- деталізація переліку умов і засобів, необхідних для здійснення запропонованих планів розвитку науки і впровадження нових технологій;

- аналіз проблем та управління участю Фінляндії в міжнародній науково-технологічній співпраці на користь прискорення прогресу всього Європейського Союзу, країн Скандинавської співдружності та ін.;

- пропозиції щодо пріоритетності розподілу бюджетних коштів для реалізації вже прийнятих законів і тих планів, які створила РНТП разом з іншими установами, організаціями і спілками.

Провідна інтелектуальна роль у Раді з науково-технологічної політики належить не “політичним” і “економічним” міністерствам, а Міністерству освіти, науки і культури, чим Фінляндія полярно відрізняється від України. У нас зберігається ставлення до системи освіти як другорядної допоміжної структури, завданням якої є постачати “кадри” з визначеними державними стандартами показниками грамотності та фахової компетентності. Дуже малу роль у державній науково-технологічній політиці відіграє Міністерство освіти і науки України. Ще менші його фінансові і кадрові можливості.

У Фінляндії практично весь науково-технологічний потенціал безпосередньо чи опосередковано підпорядкований Міністерству освіти, науки і культури - класичні й технічні університети, науково-дослідні інститути, Академія Фінляндії (АФ) як своєрідне поєднання звичної для нас “нац

s