Система вищої освіти у Фінляндії

Информация - Педагогика

Другие материалы по предмету Педагогика

Скачать Бесплатно!
Для того чтобы скачать эту работу.
1. Пожалуйста введите слова с картинки:

2. И нажмите на эту кнопку.
закрыть



дібні уявлення стали визначальними для свідомого вибору стратегії розвитку країни, провідні засади якої такі:

- надання пріоритетності розвиткові науково-технологічного комплексу, на що у 2001 р. було передбачено 3,4 % ВНП. Для порівняння зазначимо, що у Швеції подібні витрати дорівнюють 3,65 %, у США - 2,8, у середньому по ЄС - 1,94, в Ірландії - 1,2, у Польщі - 0,7 %;

- підтримка позитивних структурних зрушень в економіці. Так, протягом 1990-х років продукція галузі "електроніка" зросла у пять разів, а телекомунікації - в 14 разів, що сприяло формуванню додатного сальдо в зовнішній торгівлі (+10 млрд. дол. США);

- розширення інформаційної інфраструктури. Наприклад, у в 1999 р. на 1000 жителів у Фінляндії припадало 120 компютерів, приєднаних до Інтернету, що ставить її на друге місце у світі після США (з 1993 р. зростання утричі). Наприкінці 2000 р. 85 % фінських фірм мали доступ до Інтернету, 49 % - створили власні веб-сторінки, а 17 % - отримували замовлення через Інтернет;

- максимізація уваги до глибокого засвоєння інформаційних технологій дітьми і молоддю ще в системі освіти, що й гарантує високу компютерну грамотність більшої частини активного населення (практично всіх молодих працівників) .

Прорив в інноваційному розвитку Фінляндії став можливим завдяки тривалому підготовчому процесу, що розпочався з проведення поглиблених наукових досліджень перспектив країни з урахуванням основних світових тенденцій. Майже одразу після появи відомого Римського клубу - обєднання кращих науковців і експертів-аналітиків з глобального розвитку - у Фінляндії на кошти бюджету розпочала роботу Експертна рада з інформаційних технологій (1976 р.). У 1980-х роках після дискусій та поглибленого аналізу було прийнято важливі стратегічні рішення щодо прискорення розвитку компютерної інфраструктури й модернізації системи професійної освіти - переходу від масової базової і середньої професійно-технічної до вищої професійної освіти.

Та найважливіші рішення, які й визначають нині вектор розвитку Фінляндії, було прийнято у кризовий момент - у першій половині 1990-х років, коли економіка перебувала у складному становищі внаслідок розпаду СРСР і втрати його ринку. У 1995 р. було прийнято розгорнуту стратегічну програму інноваційного розвитку за моделями суспільства знань, яку трьома роками пізніше було модифіковано та уточнено. Ця програма є типовим випадком стратегії випереджувального розвитку. Фіни не концентрували зусиль на вирішенні проблеми спаду виробництва внаслідок зникнення ринку СРСР. а намагалися передбачити майбутні виклики й орієнтувалися на глибоку модернізацію засад виробництва і завоювання ринків розвинутих країн Європи і світу, на рух до суспільства знань. Головним засобом суспільно-економічного розвитку, підвищення людського капіталу нації та якості її продукції стали наука і технології.

Програма-95 складалася насамперед з чітко сформульованих постулатів вибору шляху до суспільства знань.

1. Інноваційність усієї економіки, її гнучкість і відповідність вимогам суспільства знань мають забезпечуватися за рахунок:

- підвищення ролі наукових знань і високих технологій;

- виділення галузей з високими значеннями продуктивності праці та доданої вартості;

- посилення економічної й науково-освітньої інтеграції з країнами Європейського Союзу;

- обєднання можливостей університетів та науково-дослідних інститутів (НДІ) у проведенні досліджень і створенні нових технологій, орієнтованих на отримання якісно нових і конкурентоспроможних продуктів.

2. Інновації мають впроваджуватися за ефективної взаємодії сфер науки, виробництва і державного управління. У досягненні спільного успіху вирішальною є роль держави, яка має полягати:

- у створенні умов для розвитку наукового потенціалу Фінляндії, фінансуванні розширення інфраструктури та ін.;

- сприянні ефективній співпраці сфер науки і виробництва;

- організації суспільного консенсусу щодо науково-технологічного шляху розвитку країни.

3. Політика держави у сфері виробництва має бути орієнтована на визначені вище провідні цілі та передбачати:

- підтримку структурної побудови виробництва;

- реалізацію ідеї кластерів як орієнтованих на виконання певного завдання комплексів наукових і продуктивних сил;

- ефективне поєднання політики щодо виробництва з політикою підтримки наук і технологій.

У проведенні структурної політики Фінляндія суворо дотримується таких сучасних і перспективних принципів: по-перше, визнання сфери виробництва матеріальною базою розвитку держави; по-друге, надання пріоритетності розвитку електроніки, насамперед сектору телекомунікацій; і, по-третє, збереження різноманітності продукції, модернізація традиційних секторів (деревообробка і деревопереробка та ін.) за рахунок електронізації і нових технологій.

Розвиток економіки ґрунтується на рекомендаціях науковців щодо створення та підтримки кластерів - галузевих регіональних обєднань. Причому Фінляндія зробила ставку на розвиток трьох традиційних великих кластерів (інформатика і телекомунікації, лісопромисловий комплекс та електромашинобудування на основі наукомістких технологій), а також двох новіших і менших за розмірами (біотехнології та різноманітні послуги з використанням наукомістких технологій (knowhow-intensive services)).

"Кластерний" підхід дуже полегшує концентрацію інтелектуальних і матеріальних ресурсів для досягнення найбільш важливих страте

s