Система вищої освіти в Італії та Іспанії

Курсовой проект - Педагогика

Другие курсовые по предмету Педагогика

Скачать Бесплатно!
Для того чтобы скачать эту работу.
1. Пожалуйста введите слова с картинки:

2. И нажмите на эту кнопку.
закрыть



хоче. За аналітичними даними італійського держстату близько 35 тис. іноземних студентів навчаються у ВНЗ апенінського півострова і найбільша частка з них (46%) - громадяни європейських держав, що не входять до складу Європейського Союзу.

Система вищої освіти в Італії не відрізняється різноманітністю: абсолютна більшість студентів навчається в університетах. З монополії університетської системи змогли вирватися тільки академії образотворчих мистецтв, консерваторії й два інститути в Пізі, орієнтовані на дослідницьку роботу. В Італії 47 державних університетів і 9 незалежних, що мають державну ліцензію. У них навчається близько 1,5 мільйона студентів і викладають понад 60000 професорів. У Римі зосереджено пять університетів, у найбільшому з яких - La Sapienza - навчається близько 200 тисяч студентів.

Через відсутність вступних іспитів у вузи надходить усе більше випускників ліцеїв і виникає проблема їхнього переповнення. У результаті, з 10 студентів, що вступають, тільки 3 одержують диплом.

Італія випускає в 3 рази менше дипломованих фахівців, ніж Англія або Німеччина, тому що в університетах не існує вступних випробувань, і середній рівень студентів невисокий.

Кожний італійський університет має власну систему тестування по мові. Тести звичайно складаються із граматичних питань, перекладу тексту й співбесіди з викладачем.

У приватних вузах багато навчальних програм викладаються як на італійській, так і англійській мовах, або тільки на англійській.

Донедавна для одержання 1-го диплома в Італії (Laurea) було потрібно не менш 4 років навчання. Недавно був уведений 3-річний курс.

Пять років необхідно вивчати хімію, архітектуру й одонтологію, а медицину не менше 6 років.

Laurea відповідає рівню "бакалавр-магістр" в англо-саксонському вимірі. Успішно здавши Laurea одержують також "Dottore". Це чисто академічний ступінь, тому що щоб одержати роботу зі спеціальності необхідно здати кваліфікаційний іспит.

Навчання в аспірантурі триває 3 роки й завершується одержанням диплома Dottorto di ricerca. При вступі здаються іспити.

В університетах є курси підвищення кваліфікації (1 рік після Laurea) і спеціалізації (1-5 років після Laurea). По закінченні цих курсів дипломи не передбачені й не мають еквівалентів у системах освіти європейських країн.

Італійські академії образотворчих мистецтв спеціалізуються на чотирьох сферах - це живопис, скульптура, декор і сценічний декор. Програма по кожній дисципліні розрахована на 4 роки й розділена на два основних блоки - практичний і теоретичний. На відміну від вступу в університети при вступі в академії образотворчих мистецтв абітурієнти повинні успішно пройти вступні випробування. Навчальний рік в італійських академіях розділений на два семестри. 1 семестр починається в перших числах жовтня, другий - у перших числах березня. Іноземні студенти при вступі на перший університетський цикл не здають вступних іспитів, тому теоретично в італійський університет можна вступити, просто маючи атестат про середню освіту (рівносильний італійському diploma di maturita). Цікаво те, що майже всі вищі заклади Італії не мають обмеження по набору абітурієнтів.

Вартість року навчання в державному італійському університеті - 300-400 $ США, приватні вузи встановлюють ціни самі й вони майже завжди набагато вище (2000-8000 $ США). Стипендії для іноземних студентів розподіляються Міністерством закордонних справ, і їхнє число дуже обмежене.

У кожному італійському місті, навіть маленькому, є курси по вивченню італійської мови як іноземної з можливістю після їхнього завершення одержати сертифікат про закінчення. Щоб бути зарахованим на курси, найкраще звернутися до професіоналів - або безпосередньо в навчальні заклади або в агентства, що займаються цією сферою. У середньому тривалість вивчення італійської мови 9-11 тижнів, тому що за 2-4 тижні можна одержати лише початкові навики, а для їхнього закріплення необхідний більш тривалий період.

Також великою відмінністю італійської вищої освіти від української є те, що молоді люди не відразу йдуть до університету після школи, а часто кілька років працюють, заробляючи на освіту, оскільки навчання в університетах безкоштовне лише для тих, хто навчається на кращі оцінки.

До наших часів дійшли свято першокурсника (з обовязковим посвяченням до братства) та свято випускника. Свято першокурсників відбувається у перший тиждень листопада, коли починається навчальний рік. За традицією, першокурсник до посвяти - це “бридка й нечиста тварина”, яку перш ніж увести у пристойне студентське товариство, треба добре очистити. З цією метою бідолашним новачкам дають випити неймовірну кількість вина та сильного сольового розчину. Після неминучого “очищення" новачок стає справжнім студентом. Випуск з університету в Італії, на відміну від нашого звичаю, подія не колективна, а здебільшого індивідуальна, тому брати-студенти мають змогу добре підготувати свято нічого не підозрюючому випускникові. Перш за все вони мають зробити папірус, де у віршованій, іронічній, більш-менш непристойній манері розповідають життя випускника і малюють на нього велику карикатуру. Випускник має дуже уважно читати вголос цей римований витвір, тому що за кожну свою помилку має випити вина, дехто на останніх рядках ледве ворушить язиком. Після цього батьки бідолахи вінчають його лавровим вінком. Потім всі вирушають до ресторану, де випускник дає бенкет.

Пересуваються студенти переважно на велосипедах та моторолерах, оскільки одержат

s