Синтез мистецтв в літературі

Информация - Литература

Другие материалы по предмету Литература

Скачать Бесплатно!
Для того чтобы скачать эту работу.
1. Пожалуйста введите слова с картинки:

2. И нажмите на эту кнопку.
закрыть



дати на нотний папір. Далі ми бачимо, як Valse melancolique впливає на іншу героїню Марту, коли її почуття відповідають цій мелодії: Просто душа розривалася чоловікові в грудях при тих звуках… Я плакала. Що мені вся гордість…[4, 452]. І нарешті Valse melancolique звучить третій раз. Цього разу грала свій вальс так, ….як ніколи[4, 458]. В цей момент Марта та Ганнуся розуміють, що її життя зломилося її мрія, консерваторія, закрита для неї назавжди вуйко одружився, її нікому утримувати. Мабуть, ніколи не заслугував більше на назву Valse melancolique, як тепер… О, та гама!.. Збігла шаленим летом від ясних звуків до глибоких, а там неспокій, глядання, розпучливе нишпорення раз коло разу, топлення тонів, бій, - і знов збіг звуків у долину… відтак саме посередині гами смутний акорд… закінчення. Ганнуся плакала. І я плакала[4, 458]. Музика в цьому творі має велике психологічне навантаження. З порваною струною обривається і життя Софії: Не можу позбутися думки, що музика позбавила її життя… Одною-однісінькою, тоненькою струною вбила її!...[4, 460]. На прикладі цього твору ми бачимо підтвердження слів Франка про те, що музика “граничить з несвідомим”.

Вірність своєму музичному покликанню і малярському хисту, тотожність самій собі Кобилянській гарантував автобіографізм душі, внутрішнього життя, визначальна риса прози буковинки. На відміну від музичного покликання малярський хист О.Кобилянської проявився у її прозі не в епізодах, а в цілих творах. У кожному з них відповідний суміжномистецький ефект досягається словом в інший спосіб: літературно-малярський (Рожі) і суто літературний (Під голим небом). Суто літературним способом досягається малярський ефект і в епізодах новел О.Кобилянської своєрідного карпатського циклу (Природа, Жебрачка, Час, Битва). Рожі взагалі можна вважати зразком словами намальованої картини. Читаючи твір в уяві стає яскрава картина склянки з трьома трояндами на білому мармурному столі. Кожна з них символ, колір їх теж символічний. Темно-червона …горіла пурпурою. Розцвілася розкішно, упоювалася сама собою. Червоний колір колір сили, енергії, рішучості. І дійсно: …принаджувала до себе і ждала неспокійно [4,386].. Блідо-рожева щойно була пупянком, розпустилася тільки наполовину. Але вже зараз Крайні листки її були напоєні темно-рожевою краскою, але середущі тільки якби почервонілися від рожевого подиху[4, 386]. І біла рожа з символом чистоти сіяла невинністю і чистотою і пахла так чудово… [4, 386]. Ми бачимо, що О.Кобилянська ніби психологізує кольори троянд.

Як висновок можемо сказати , що органічність синтезу прози О.Кобилянської з музикою і малярством забезпечили музичне покликання й вроджений малярський хист письменниці, притому музичне і малярське чуття компенсували їй у літературній практиці нестачу відповідної освіти. Підрядність, підпорядкованість літературних творів О.Кобилянської музиці чи малярству виявляється у застосуванні власне синтетичних способів для надання прозовому твору специфічних суміжномистецьких ознак. Відчуття музики і малярства письменниця у своїй літературній практиці досягала перевагою у творах звукових чи зорових лексем; поверховості кольору прямим називанням його чи його носія;глибинності музики описом часто через сприйняття чи виконання музичних речей внутрішнього стану своїх героїв.

Ще один письменник, з яким повязують бурхливий розвиток синтезу суміжних мистецтв М.Коцюбинський. В його творчості прослідковується тісний звязок з імпресіоністичним живописом. Самого Коцюбинського вважають письменником- імпресіоністом. Імпресіонізм - (від франц. impression враження) напрям у мистецтві, який основним завданням вважав ушляхетнене, витончене відтворення особистісних вражень та спостережень, мінливих чуттєвих почуттів та переживань. Імпресіонізм розвивається в останній третині XIX на початку XX століття [7, 300].

Недарма український письменник називає свої новели акварелями, образками, етюдами. Багато літературних творів Коцюбинського визначаються величезною увагою до створення зорових уявлень, до живописної виразності слова. Тому, наприклад, до заголовку На камені він додає підзаголовок акварель - термін, що прийшов з живопису. В літературознавстві вважається усталеним таке визначення акварелі, як жанру: короткий, фрагментарний літературний твір, в якому безпосереднє враження передається тонкими ліризованими пластично-зоровими образами [7, 19]. Популярна художня енциклопедія подає таке тлумачення слова акварель - живопис фарбами, що розводяться водою. Специфічні прийоми цієї техніки живопису розмиви, затіки, створення ефекту рухомості й тріпотіння зображуваного.. В акварелі На камені розмитість і ефект рухомості задається ще в перших рядках твору: Навіть душне повітря літньої днини приймало мякі синяві тони, в яких танули й розпливались контури далеких прибережних гір. Як знаємо з біографії письменника, він мав гостро розвинене чуття зору, змалку захоплювався малюванням та й у зрілому віці писав етюди. М.Коцюбинський прагнув малювати природу з допомогою кольорового лексикону, дбав про те, щоб фарби приходили на допомогу слову [10, 148]. Зупинімося на динамці опису моря в акварелі На камені: Море дедалі втрачало спокій. … Море потемніло, змінилось… Вода при березі починала каламутитися і жовкнути, Каламутне море скаженіло. Вже не хвилі, а буруни вставали на морі… Бу

s