Синтаксичні зв'язки у внутрішній структурі українського простого речення

Статья - Иностранные языки

Другие статьи по предмету Иностранные языки

Скачать Бесплатно!
Для того чтобы скачать эту работу.
1. Пожалуйста введите слова с картинки:

2. И нажмите на эту кнопку.
закрыть



у тихій воді її бездонних очей, і здавалося йому, що тут, біля них, час зупинився зовсім... (П.Загребельний)) та 6) дуплексивний (Хурем зайшла стривожена... (П.Загребельний)) реченнєвомодифікаційні звязки. Реченнєвомодифікаційний статус цих синтаксичних звязків простежується в тому, що за умови наявності у реченні однієї із синтаксичних форм такого звязку у ньому реалізується більше, ніж одна пропозиція. Під пропозицією мається на увазі елементарний семантичний зміст (Дівчина працює; Хлопець старанний; Жита половіють; Мати відчищає сіллю посуд від бруду та ін.). Окреслені синтаксичні звязки уводять в реченнєву структуру компоненти, що постають носіями обєктивної модальності.

Особливість сурядного звязку виявляється в тому, що поєднувані за його допомогою елементи займають у реченні тотожні синтаксичні позиції (традиційно кваліфікуються як однорідні члени). Засобом вираження сурядного звязку виступають сурядні сполучники зі значенням єднальності, зіставності, протиставності, розділовості та відповідна інтонація, інколи тільки інтонація: Кожним словом, кожним променем, кожним болем своїм живе в душі нашого народу людина, що імя їй Леся Українка (О.Гончар); Ані при хатньому багатті привітному, Ні на землі, ні в пеклі, ні в раю Він не забув своєї Беатріче (Леся Українка); Життя не прогулянка, не забава, а важка праця (І.Цюпа); Не видно і самого океану з височини, а тільки гори хмар, То снігових, то сивих, то блакитних (М.Рильський); Чи дружина вірна, чи скорботна мати, чи сестра твоя шлють ті листи (О.Гончар).

Напівпредикативний звязок реалізуються внаслідок позиційної маркованості відповідного компонента, який перебуває у постпозиції щодо означуваного слова, та смислового навантаження цього компонента. Супровідним чинником постає інтонація: Ген килим, витканий із птиць, летить над полем (Л.Костенко); Діла мої, буденні і великі, Відкриті перед людством, як сльоза (Б.Олійник). Напівпредикативний звязок може бути прямим і непрямим. Прямий реалізується в синтаксичних формах з чітко окресленим показником. Залежно від типу останнього пряма напівпредикативність диференціюється на власне-напівпредикативність і додаткову дієслівну напівпредикативність. Пряма власне-напівпредикативність реалізується у структурно-позиційному закріпленні відокремлюваного компонента та відповідному його інтонаційному оформленні. Перебуваючи у препозиції, відокремлений компонент несе основне кваліфікаційне наповнення: Гнутий, перекручений, дуб знову зустрічав своїми могутніми грудьми нові північні вітри (А.Яна). Основною ознакою додаткової дієслівної напівпредикативності постає спрямованість на субєкта і приписування йому відповідної активно виявлюваної ознаки. Здебільшого така дієслівна напівпредикативність реалізується дієприслівниковим (інколи одиничним дієприслівником) або інфінітивним зворотом: Щохвилі творим ми нове, Йдучи, співаючи і мислячи (В.Бичко).

Непряма напівпредикативність постає у двох різновидах: а) "згорнута" і б) прихована (відображена), при цьому "згорнута" непряма напівпредикативність реалізується в особливих відокремлених зворотах, в яких уміщений субєкт, а предикат легко домислюється внаслідок асоціативного звязку із граматичною основою речення. Маркером таких утворень виступають прийменники крім (окрім), за винятком та їхні аналоги: Що є іще, крім ніжності (О.Пахльовська); Крім хмар низьких не все на світі чорне (Я.Ярош); Окрім компютерних класів, до початку навчального року в школі укомплектовано сучасні кабінети хімії та фізики (Голос України.- 2003.- 22 серпня). Непряма прихована напівпредикативність повністю виявляється внаслідок асоціативного чи прямого порівняння. Відображеною така непряма напівредикативність вважається тому, що основний предикат наче відображається у відокремленому компоненті, окреслений субєкт якої може бути покваліфікований у цьому разі як самодостатній: Через душі, мов через вокзали, Гуркотять состави почуттів (В.Симоненко).

Детермінантний синтаксичний звязок у реченнєвій структурі простежується в разі вільного прилягання певного компонента до граматичної структури речення: А за садом луг у росах (П.Сингаївський); Над доріжкою з асфальту дві берізки обнялись (В.Сосюра).

Особливість приєднувального синтаксичного звязку полягає в тому, що він реалізується тільки на рівні речення. Приєднувані конструкції постають додатковим інформаційно-кваліфікаційним тлом, їх вияв є прилегло вільним: І всі ми памятали цей останній дзвінок, його мелодійний передзвін, і до того ж тихий, непомітний (А.Яна).

Опосередкований синтаксичний звязок забезпечує включення одного, двох або більше компонентів у реченнєву структуру опосередковано, тобто через заповнену синтаксичну позицію валентнозумовленого члена речення або шляхом уточнення детермінанта відповідної семантики: І слава йде про нас далеко, в усі кінці, в усі краї (М.Терещенко); Все наше од росинки на вікні До вічної Тарасової музики передаю синам своїм і внукам, і не на день минувший на віки! (Б.Олійник); Квіти, особливо пальми і аспарагуси, відразу навіяли життя у мертві кімнати (І.Віл

s