Синтаксичні зв'язки у внутрішній структурі українського простого речення

Статья - Иностранные языки

Другие статьи по предмету Иностранные языки

Скачать Бесплатно!
Для того чтобы скачать эту работу.
1. Пожалуйста введите слова с картинки:

2. И нажмите на эту кнопку.
закрыть



таксичних позицій максимально сприяє посиленню доцентрових внутрішньореченнєвих інтенцій, оскільки їх порушення активізує внутрішньореченнєві аналітичні тенденції, орієнтовані на виокремлення та актуалізацію певної інформації: Ми прийдемо усі. До перемоги (В.Чумак). Сукупність синтаксичних звязків цього рівня відображають особливості внутрішньореченнєвої лінеарності та сигналізують про національно-мовну специфікацію окремих інваріантних і варіантних виявів стрижневих і залежних словоформ.

У внутрішньореченнєвій структурі виявляються також усі синтаксичні форми словосполученнєвого прислівного підрядного звязку, що, окрім керування, охоплюють: а) узгодження (Вірний (який?) син трудової поневоленої України Шевченко став найглибшим виразником народних дум і надій (О.Гончар)); б) прилягання у двох його різновидах власне-прилягання і відмінкове прилягання (До сонних хлопчаків, всміхаючись, підходив їхній (чий?) гість, хороший дядько Клим... (М.Бажан); І квіти (які?) в росі несе хлопчина з поля (А.Яна)); кореляція (Зажуривсь москаль-каліка: Де йому подітись? (Т.Шевченко); А по краю-небокраю сходять ранки (П.Усенко)); в) кореляцію (То хліб, що матінка-гуцулка з долівки вчила піднімати... (Д.Павличко)). Наявність узгоджуваних (Моя мати завжди шанувала своє рідне село (А.Малишко)), корелятивних (Непереможним є народ-борець, що шанує своє минуле (А.Яна)) або прилеглих (В думках Марко вже виводив сюди сіячів (М.Стельмах)) компонентів у внутрішньореченнєвій структурі сигналізує про її поліпредикатність (його семантичну неелементарність). Водночас виокремлення одного з елементів, які повязані синтаксичними формами узгодження, кореляції, прилягання ні в якому разі не сигналізує про розрив єдиної реченнєвої структури, оскільки часто інформація, уміщена в них, постає як щось додаткове, характеризуючись відтінком су провідності, уточнення тощо: Та й як було не нажити, коли майже щотижня гості на колгоспний поріг. Непрохані й прохані. Більше прохані (А.Дімаров). У цьому разі компонент Непрохані й прохані. Більше прохані структурно орієнтований на речення Та й як було не нажити, коли майже щотижня гості на колгоспний поріг, в якому наявний іменник гості, щодо якого адєктиви Непрохані й прохані. Більше прохані, виражені пасивними дієприкметниками, виступають характеризаторами і градуюють цю властивість завдяки яскраво вираженому лексичному повтору. Водночас вони є носіями додаткових характерологічних ознак і набувають формально-граматичних ознак адєктивної субстанційності, що дозволяє їх кваліфікувати як неповні речення з наявною іменною частиною. Щоправда, окремо перебувають випадки виокремлення узгоджуваних адєктивів, що у синтаксичному аспекті постають наслідком розчленування цілісних смислових одиниць, пор.: темні ліси, синє море та ін. (І понесла зайчика лисиця лісами. Темними-темними (Нар. тв.)). Такі ситуації складають специфічний вияв розчленування єдиного цілого на окремі актуально значущі компоненти.

Своєрідність синтаксичної форми узгодження підрядного прислівного звязку виявляється в тому, що в сучасній українській мові вона активно розвивається, підтвердженням чого постає постання формально-граматичного, смислового й асоціативного її різновидів (за О.С.Скобликовою). Специфіка формально-граматичного узгодження простежується в тому, що залежне слово узгоджується у своїх морфологічних формах зі стрижневим: зелений (чоловічий рід, однина, називний або знахідний відмінок) ліс; холодна (жіночий рід, однина, називний відмінок) вода; рідне (середній рід, однина, називний або знахідний відмінок) село. Смислове узгодження у сучасній мові значно розширює свій діапазон, охоплюючи, крім хрестоматійно усталених іменників типу плакса, сирота, листоноша, нероба, й іменники-назви осіб за професією, соціальним статусом та ін.: отоларинголог, невропатолог, хірург, анестезіолог, кардіолог; сержант, прапорщик, капітан, майор, полковник, генерал-майор; премєр-міністр, президент, пор: Наша терапевт знову не хотіла нікого слухати... (О.Ільницький); Новопризначена майор-експерт захотіла змінити порядки (Патріот України.- 2003.- 12 квітня). Найсвоєріднішим постає асоціативне узгодження, що послідовно реалізується в узгодженні залежного компонента з імплікованим компонентом назвою родового поняття: смачний олександроулі (сорт винограду (виноград назва родового поняття)); запальний шимі (різновид танцю (танець назва родового поняття)), свіжа кольрабі (різновид капусти (капуста - назва родового поняття)).

Сюди ж належать: 1) сурядний (У полі раптово зацвіли ромашки і чебрець (О.Слісаренко)), 2) напівпредикативний (Учні, надзвичайно стривожені повідомленням, розійшлися по класах (Б.Осадчук)), 3) детермінантний (У лісі дівчата побачили дупло дятла (Є.Гуцало)); 4) приєднувальний (Того дня ми приїхали додому вчасно, годині о девятій (А.Яна); У багатьох батьків, та й у педагогів, такий підхід до дітей, начебто вони назавжди залишаться дітьми (В.Сухомлинський)); 5) опосередкований (А він дивився на неї, на її білі прекрасні руки, на її чисте-пречисте лице, плавав поглядом

s