Синтаксичні зв'язки у внутрішній структурі українського простого речення

Статья - Иностранные языки

Другие статьи по предмету Иностранные языки

Скачать Бесплатно!
Для того чтобы скачать эту работу.
1. Пожалуйста введите слова с картинки:

2. И нажмите на эту кнопку.
закрыть



я в особливому присудковому або підметовому статусі окремих непредикативних іменниково-прийменникових форм або позбавлених словозміни і будь-яких формальних окреслень неморфологізованих форм, пор.: Небо в зорях; Мати в санітарах; Син у мандрах; Микола тут за старшого (А.Яна); Уже всі напоготові; Це так було красиво збігать по сходах вниз! (І.Жиленко). Синтаксичну позицію підмета може займати словосполучення, що структурується підрядним прислівним звязком у синтаксичній формі інтеграції із семантикою кількості: пять хлопців, сім кущів, шість учнів. Специфіка інтеграції виявляється в тому, що у межах словосполученнєвої парадигми репрезентуються дві форми підрядного прислівного синтаксичного звязку форма керування у початковій формі словосполучення і форма неповного формально-граматичного узгодження у всіх інших: пять учнів наз.в. (синтаксична форма керування) → пятьох учнів род.в.; пятьом учням дав.в.; пятьох учнів знах.в.; пятьма учнями орудн.в.; (на) пятьох учнях місц.в. (синтаксична форма узгодження), тобто синтаксична форма інтеграції = синтаксична форма керування + синтаксична форма узгодження.

Особливим постає вияв предикативного звязку у реченнєвих структурах типу Ой не шуми, луже, зелений байраче! Не плач, не журися, молодий козаче! (Нар.тв.); О кобзо, світу заспівай, що наш співець не тільки грає, не тільки бореться за край, а із мечем в бою вмирає (Олександр Олесь); О земле втрачена, явися бодай у зболеному сні, і лазурово простелися, і душу порятуй мені (В.Стус), в яких компоненти граматичної основи виражені формами кличного відмінка "луже", "байраче", "козаче", "кобзо", "земле" та формами наказового способу дієслова "шуми" (модифікована форма "не шуми"), "плач", "журися" (модифіковані форми "не плач", "не журися"), "заспівай", "явися". У цих реченнях форми кличного відмінка перебувають у предикативному звязку з формою дієслова-присудка. Звязок між цими компонентами кваліфікувався по-різному. Одні лінгвісти, стверджуючи підметовий статус форми кличного відмінка (О.О.Потебня, Є.К.Тимченко та ін.), вважали, що між ними наявний активний звязок. Підтвердженням такої тези постає взаємоузгоджуваність форм, При цьому слід відмежовувати підметову функцію форми кличного відмінка від функцій звертання, уточнювального компонента, прикладки і навіть присудка (пор. Тимченко 1926, с. 14-16, 18 і далі). У функції підмета форма кличного відмінка є компонентом граматичної основи речення, те саме, очевидно, стосується і функції іменної частини складеного іменного присудка, поза реченням форми кличного відмінка виступають у функції "зовного слова" [Тимченко 1926, с. 94-96]. Подібні думки висловлює І.К.Кучеренко, наголошуючи, що кличному відмінку притаманна функція й одночленного спонукального речення [Кучеренко 1961, с.153]. Водночас констатується, що з формою вокатива у функції підмета узгоджуються форми присудка [Там само], що цілком логічно випливає з його доцентрово-субєктної теорії речення. Цілком мотивованим є твердження лінгвіста про те, що кваліфікація вокатива як звертання "не дає ніякої характеристики такого іменника як явища граматичного, не розкриває його функцій як члена речення" [Там само]. Мабуть, коректніше витлумачувати синтаксичну форму предикативного звязку підмета-кличного відмінка з присудком як співвідносність [Яценко 1968], оскільки в цьому разі такі форми співвідносяться одна з одною, а не узгоджуються. Підмет, виражений формою кличного відмінка, послідовно реалізує функцію адресата - потенційного субєкта дії (у формально-граматичному плані функція підмета): Земле, радій і цвіти! (Леся Українка); Благослови, мати, весну закликати (Нар. тв.) [Вихованець 1987, с. 140-142].

Важливим також у структуруванні речення постає підрядний прислівний синтаксичний звязок у сильній формі вияву керуванні (Учитель (хто?) продовжував знайомити (кого?) учнів (з чим?) з новим текстом), що ґрунтується на властивостях морфологічно опосередкованої міжреченнєвої граматичної категорії валентності (семантико-синтаксичної за тлумаченням І.Р.Вихованця [1988; 1992; 1993], Т.Є.Масицької [1998]). Ядерні компоненти морфологічно опосередкованої міжреченнєвої граматичної категорії валентності охоплюють усі субстанційні значення: а) субєкта (Дитина (хто?) малює; Байраками їхав до війська (хто?) Григорій Триволя козак молодий, що дубок, та бувалий в боях (М.Стельмах)); б) обєкта (Любила Галинка сімейні (що?) вечори... (Л.Тараненко); Діти доглядають (що?) сад); в) адресата (Матерям (кому?) шлемо ми наш низький уклін (А.Яна); Учитель читав казку (кому?) дітям); г) інструмента у двох його основних семантичних різновидах знаряддя і засіб (Косами (чим?) косили косарі хліб від самої зорі (А.Яна); Мати вкрила дитину (чим?) хустиною); ґ) локатив у двох його основних семантичних варіантах: вихідний пункт руху і кінцевий пункт руху (Повстанці вийшли (звідки?) із села опівночі (А.Яна); До хутора (куди?) прямували останні вантажівки (А.Яна)). Валентнозумовлене заповнення син

s