Синонимия и антонимия в поэзии

Информация - Разное

Другие материалы по предмету Разное

Скачать Бесплатно!
Для того чтобы скачать эту работу.
1. Пожалуйста введите слова с картинки:

2. И нажмите на эту кнопку.
закрыть



ставав (177), беру вертаю (180), беручи віддавши (180), зло добро (299, 323);

  • антоніми-дієслова, що відтворюють рух предмета у просторі: встала повалилась (24), злітають сідають (149), прийшов пішов (168), упаду підведусь (357);
  • антоніми-дієслова, що позначають різного роду конкретні дії: воскрес конаю (1969, 18), відчини зачини (1969, 60), воскрес щез (1980, 197), помру воскресну (113), згнию відроджуся (113);
  • антоніми-дієслова, які позначають явища природи: дмуть перестануть (1969, 13), ростуть тануть (1969, 13), бринять завмирають (45), не уповільнюй не прискорюй (269);
  • антоніми-дієслова, що виражають емоції, почуття, волю: проженеш покличеш (1969, 18), захолодив зігрій (168).
  • Антоніми, що характеризують соціальні явища, взаємовідносини людей у суспільстві. З аналізу видно, що антоніми першої тематичної групи переважають над іншими, бо проблеми взаємовідносин людей у суспільстві, боротьба добра і зла, честь і безчестя центральні проблеми, больове поле поезії І.Муратова. Тому пристрасні монологи поета побудовані на наскрізному контрасті: "Ніч. Безмовя. Задумався світ. Він терпів і молився улесливо. Повставав і конав від безчестя" (177). Антоніми терпіти повставати (конати) слова із зарядами плюс і мінус, наскрізь перейняті відчуттям драматичних суперечностей у світі, у людській душі. У цих рядках автор відтворює складне і суперечливе буття людини ХХстоліття. Векторна протилежність допомагає дати емоційну оцінку світу людей, причім суперечність тут носить експліцитний характер, підтекст відсутній. Із фрагменту видно, що три антоніми терпіти, повставати, конати створюють експресивну атмосферу вірша.

    Мовно-предметний зріз іншого художнього тексту розкриває внутрішній світ людини, яка воліє захистити себе від безчестя: "Чи то правду кажуть, чи неправду, що без мене Гурйович родився?.. Зеленіли клени та й пожовкли, гомоніли люди та й помовкли" (24). Основне семантико-стилістичне навантаження припадає на антонімічну опозицію гомоніли помовкли, в яку поет вкладає не тільки проблему соціального лиха, а й внутрішньо-психологічної біди брак доброти, чесності, порядності в людях. За допомогою антонімів-контративів письменник осмислює категорії людської моралі, які для нього надважливі у сучасному суспільстві. Друга пара антонімів зеленіли-пожовкли підкреслює час, що минає, поки змовкли людські розмови. Таке вживання пари антонімічних пар з метою підсилення протиставлення характерне для І.Муратова.

    Антоніми-дієслова, що відтворюють рух предмета у просторі. Поняття моральності пронизують і другу тематичну групу слів, які означають рух у просторі: " Чи ти не думала, як мало Тобі дає любов моя? Прийшов пішов... О, це жахливо!" (168). Симетричні антоніми прийшов пішов однокореневі і значення протилежності в них виражається не коренями слів, а афіксальними морфемами (префіксами). Антонімія такого типу найбільш властива дієсловам руху. В антонімічній парі прийшов пішов сконцентровано концептуальний зміст уривку: за допомогою кількох влучних антонімічних штрихів художник дає змогу відчути добу, в якій живуть його герої, їхній емоційний мовно-понятійний світ.

    Антоніми-дієслова, що позначають різного роду конкретні дії. Заслуговують на увагу також антоніми, що означають різного роду конкретні дії: "Помру і воскресну, Згнию відроджуся стократно. Щоб світ задротований, Чорний, тюремний, загратний Заднів після ночі..." (113). Дві пари векторних антонімів помру воскресну, згнию відроджуся підсилюють почуття, увиразнюють контраст понять, стисло і виразно виражають конфлікт героя з оточенням. В цих словах смерть і безсмертя злилися воєдино. Поет використовує ще одну пару антонімічних слів “заднів після ночі”, які виражені різними частинами мови: дієсловом -присудком заднів та іменником-додатком ночі. Ця різночастиномовна пара надає пафосу всьому текстові, бо містить у собі позитивний заряд полярних настроїв. У цьому тексті оцінювання реалій відбувається через призму психологічного авторського сприймання. Це справді вистраждані слова, яким поет знає ціну.

    Антоніми-дієслова, які позначають явища природи. Послідовність контрастів, зумовлену сюжетним стрижнем, спостерігаємо в наступних рядках: "І певності ні в чому більш нема: Ні у вітрах то дмуть, то перестануть; Ні у заметах то ростуть, то тануть" (1969, 13). Пари антонімів дмуть перестануть, ростуть тануть належать до четвертої тематичної групи слів, що характеризують явища природи. Для поета стихія вітру не абстрактний знак ідеї, а конкретний образ, який передає настрій суму, зневіри, непевності. Вітри “то дмуть, то перестануть”, тому замети “то ростуть, то тануть”. Ця непостійність дратує ліричного героя, від непостійності у природі змінюється і його настрій: упевненість переходить у непевність. Щоб показати змінний характер героя, поет використовує прийом неповної протилежності, вживаючи із значенням послідовності сполучники то-то. Співвідношення парадигм "природа""ліричний герой" у цьому вірші визначаються особливостями певних символів, зокрема зимового вітру (то дме, то перестане) та снігових заметів (то наростають, то зникають), за допомогою антонімів-контративів.

    Антоніми-дієслова, що виражають емоції, почуття, волю. Аналогічний прийом використання векторних антонімів спостерігаємо і в ост

    s