Синонимия и антонимия в поэзии

Информация - Разное

Другие материалы по предмету Разное

Скачать Бесплатно!
Для того чтобы скачать эту работу.
1. Пожалуйста введите слова с картинки:

2. И нажмите на эту кнопку.
закрыть



тневому інеї! Кожну мить свою вічністю міряли, А не звичкою, а не півтінями" (105, 1980), "Дароване безмежністю і миттю, Вдихаю вдячно зблизька і здаля…" (151, 1980), "Земля як пахне! Як пахтить земля!… І так вони стояли тільки мить, А їм здалося вічність." (207, 1980), "Нам віриться: високій нашій мрії Підвладні будуть кожна ера й мить:" (228).

Підкреслені полярні поняття стали темою і назвою однієї з найкращих збірок І.Муратова “Мить і вічність”, яку відкриває вірш, побудований на контрасті. Розгляньмо невеликий фрагмент із цієї поезії: "І дріма у Гномі Велет, І в незнане стежку стелять Мить і Вічність, Мить і Вічність" (325). Текст насичений антонімічними опозиціями Гном Велет, Мить Вічність, ступінь експлікації протилежних значень у яких неоднаковий: спостерігаємо у першій опозиції протилежність у протилежності (“у Гномі Велет”), а в другій єднання протилежностей, конюнкцію значень. Але обидві пари антонімів позначають динаміку протилежностей, які існують у обєктивному світі. Антоніми Мить Вічність дають можливість авторові охопити все часове поле, показати широту часових кордонів і водночас обєднати протилежні поняття.

Фізичні якості, властивості чи стани предметів та сприйняття їх людиною. Тематична група, яка включає в себе слова, що оцінюють фізичні якості, властивості чи стани предметів, у І.Муратова зосереджується на синонімічних та антонімічних рядах тиша (безгоміння, мовчання) крик (гук, рев): "Волав я про волю, і вільний. Гей, люди! Я на фронті перед штурмом Ніч не спав од безгоміння, А в годину канонадну Засипав під гук гарматний" (147), "Отак би гукати і разом з криком Вихаркувать чорне гидке мовчання" (190), "Тиша здатна розбудити, Дикий рев заколисати" (147). Візьмімо для аналізу останній текст, у якому градуальна опозиція тиша рев побудована на протиставленні протилежностей. До того ж антонімічна відстань підсилюється поєднанням з іншою парою антонімів розбудити заколисати. Звернімо увагу, що у Муратова тиша будить, а рев заколисує, тобто тиша, рев виступають у нього як певні стани, які можуть викликати протилежну, неочікувану дію. Як бачимо, у цьому фрагменті відбувається нагнітання протилежностей: між двома рядами антонімів (тиша рев, розбудити заколисати) та між підметами і присудками, що мають антонімічні відношення (тиша розбудити, рев заколисати). Така концептуальна напруга в поетичній тканині творів відповідає напруженому темпераментові митця.

Характеристика соціальних явищ. У поезіях І.Муратова, який не обмежувався інтимною лірикою, а хвилювався й суспільними болями, значне місце посідає громадянська лірика і відповідно лексика на позначення соціальних явищ. Серед цих слів, як і взагалі в поезії цього письменника, багато антонімів. У цій групі антонімів на передній план виступають традиційні антонімічні пари володар раб, володар невільник, фараон раб, газда хлоп, свобода рабство. Для поета ці антонімічні поняття дуже актуальні: вони виражають соціальні контрасти і не мають кордонів, не обмежені у просторі і часі.

Розгляньмо фрагмент: "Я слів володар і невільник, Творіння їхнє і творець" (359). Обєднуючи протилежні компоненти володар і невільник, автор хоче показати, що у творенні образу рівноцінно беруть участь обидва слова, що тут відсутній опорний компонент. У таких прикладах, як слушно зауважує В.П.Жуков, “ступінь участі компонентів в утворенні цілісного значення, єдиного образу приблизно однаковий” [Жуков, 1978, 97]. Поет називає себе одночасно володарем і невільником своїх слів, підтверджуючи це ще й у наступному рядку (“творіння їхнє і творець”). Такий прийом допомагає розкрити цілісність образу і уникнути зайвих коментарів. Градуальна опозиція володар невільник у Муратова не передбачає проміжних членів, вона має право на існуванні у його поезії тільки в такій формі, як антонімічна пара.

Емоційний лад при змалюванні соціальних контрастів відчувається і в наступних рядках: "Чи відомо вам, Що слава пірамід не фараонам Належить, а безвісним їх рабам" (179); "Чом з мене хлопа, Не буде ґазди? Горе та клопіт Мої гаразди" (123). Антонімічні ряди фараони раби, хлоп ґазда у поета не передбачають інших членів опозиції, оскільки проміжний член протиставлення семантичного змісту таких антонімічних пар існує тільки на генотипічному рівні. Як видно з прикладів, у словесній тканині творів І.Муратова антоніми на позначення соціальних явищ виступають лексико-семантичною опорою текстів.

Оцінка характеру та поведінки, зовнішнього вигляду та фізичних якостей людини. Остання тематична група антонімів, виявлена у нашого автора, вміщує слова на позначення оцінки характеру та поведінки, зовнішнього вигляду та фізичних якостей людини. Проаналізуймо один із фрагментів, що включає антонімічні пари цієї тематичної групи, з якого видно, як плідно, широко, багатоманітно виявляється у творах І.Муратова закон контрастів: "Щоб синові діти й дітей його діти Могли по землі своїх предків ходити Стрункі і горбаті, славетні й безславні, Потворні і гарні, та всі рівноправні" (133). У центрі твору три антонімічних пари, кожна з яких побудована на зіставленні контрастних понять. Доповнюючи одна одну, ці антонімічні опозиції ніби підсумовують усе сказане, інакше

s