Синонимия и антонимия в поэзии

Информация - Разное

Другие материалы по предмету Разное

Скачать Бесплатно!
Для того чтобы скачать эту работу.
1. Пожалуйста введите слова с картинки:

2. И нажмите на эту кнопку.
закрыть



ування слів у безпосередній близькості одно від одного; дистантне розташування мовних одиниць означає що вони стоять на певній відстані; рамочна конструкція передбачає, що синонімічні слова починають текст або фрагмент і закінчують його, а під градацією мають на увазі таке розташування слів, при якому кожне наступне містить у собі підсилення (чи послаблення) смислового або емоційно-експресивного значення.

У поетичних творах І.Муратова зустрічаємо всі зазначені способи стилістичного використовування синонімів. До того ж у поета знаходимо й інші прийоми введення синонімів у текст: потрійне і більше використання синонімічних структур, здвоєння синонімів.

Дистантне розташування синонімів. Найбільш широко представлене в поезіях митця дистантне розміщення синонімів, при якому синоніми стоять на відстані один від одного, але при цьому не втрачають смислових звязків між собою в тексті і виступають засобами його організації: "Чи ви дивились коли-небудь На дальній обрій крізь траву ... визираю Крізь хащі свіжого зела: Ось візерунки небокраю..." (1972, I, 139). Здавалось би проста річ лежить людина у траві і дивиться на горизонт... Саме це й сказано в першому рядку. Але ж вона не просто дивиться, а визирає і не через щоденну траву, а через хащі свіжого зела і бачить не просто горизонт, а широкий обрій, небокрай. І, здавалось би, така буденна картина спалахує яскравмим барвами небуденності і поетичності.

Саме в таких текстах, де синоніми вживаються для формування структури поезії, де вони становлять основу конструкції, що потім обростає нейтральною лексикою з вкрапленням народнопоетичної або умовно поетичної, можна чітко простежити вертикаль вірша:

дивились

обрій траву

визираю

зела

небокраю

У поезії Муратова синоніми це не принагідна прикраса, а невідємна складова частина його бачення світу і відповідно мовної палітри. Він ніби побачив предмет або явище, назвав його і відкрив у ньому ще одну грань, яка потребує іншої назви; він назвав явище, але не виразив повністю свого сприймання, тому через відстань дав ще одну назву: “Куди поділась денна тиша, соснових просік німота?” (205). Денна тиша і сосен німота складові частини однієї картини природи: сосновий шум це ніби мова дерев, а тиша це їх німота. Разом із тишею дня вони й створюють одну картину. Ужиті дистантно синоніми тиша німота виконують у тексті функцію уточнення.

Особливо часто зустрічаємо дистантне вживання синонімів у текстах, де вони виконують роль підметів або присудків предикативних одиниць: "А серце прагне звершень..., А дух воліє крил!" (174), "Парує лан. Клубочаться яри" (320), "У присмерку лиш контури існують ... Лиш обриси уявні торжествують" (364).

Пристрасній натурі поета близькі й милі безмір океану, обшир, безбережжя, глибини й т.ін., які відбивають його душевний світ: “Мені б не серце безмір океану, захмарне безбережжя й глибину...” (218). Розділені обставиною і означенням синоніми безмір, безбережжя не втрачають своїх якостей, а навпаки, завдяки дистанції між ними у читача розширюються просторові уявлення.

Рамочне розміщення синонімів. Цікаві й інші способи стилістичного використання синонімів, зокрема рамочний: "Лопухи... Забуяли і не скаржаться На свою плебейську суть. Їх давило вже машинами, Мяло колесом хребти... Їм же, бачте, лопушиними Любо квітами цвісти" (377). Синонімічні слова забуяти цвісти починають поезію і закінчують її. Поряд із цим СР включено інший СР давило мяло, який розташовано всередині вірша. Завдяки такій конструкції синоніми забуяти цвісти, що обрамляють текст, конденсують у собі позитивні емоції, незважаючи на те, що пропускають через себе негативний зміст синонімічної пари давити мяти.

Таким чином, використання двох СР з протилежною оцінною семою в одному фрагменті зумовлює наростання ознаки через перехресне уточнення, що підвищує експресивну силу висловлювання.

У поезії “Сьогодні все фальшиве: сонні гави...” спостерігаємо інше явище. Тут увесь текст розгортається на осі СР: вдають придурюється видає прикинулася: "Сьогодні все фальшиве: сонні гави Вдають, що заклопотані вони; Придурюється місяць, що цікаво У двір наш зазирати з вишини; За срібну видає себе калюжа, Дрібненька ціль за обрії мети, Й до мене, ось вже стільки літ байдужа, Ревнивою прикинулася ти" (357). Синонімічні слова вдавати придурюватися видавати прикидатися виражають семантичну концентрацію понять, що створює високу динамічність фрагменту. Розташування цих чотирьох синонімів нагадує рамку, за межами якої міститься вже інший поетичний простір. Вжиті семантичні синоніми виконують функцію заміщення, що дає можливість стилістично урізноманітнити, збагатити виклад думки. Всередині рамки знаходимо ще один СР: ціль мета. Ці синоніми автор вводить, щоб підкреслити облудність намірів кожного з персонажів вірша, показати, що їх мета фальшива, а ціль дрібна. Як видно з прикладу, синоніми можуть служити смисловому оформленню, завершеності цілого поетичного тексту, пронизаності синонімами, які проходять через твір як яскравий пунктир.

Контактне розміщення синонімів. У поезіях І.Муратова поширене також контактне вживання синонімів. Та

s