Синонимия и антонимия в поэзии

Информация - Разное

Другие материалы по предмету Разное

Скачать Бесплатно!
Для того чтобы скачать эту работу.
1. Пожалуйста введите слова с картинки:

2. И нажмите на эту кнопку.
закрыть



вим прихованим "важка". Тому кожний із синонімів придатний для сполучення тільки з певним іменником, хоч вони відтворюють в основному, власне, ту ж саму ознаку. Якщо прикметник невідомий вдало поєднується з іменником дорога, то не зовсім придатний він для сполучення з іменником село, таким же не досить доречним буде означення камяна до іменника путь. Замінюючи одне синонімічне слово іншим, письменник звертає увагу на різницю у відтінках їх значень.

Іноді з метою формально-стилістичного урізноманітнення думки Муратов вживає різностильові синоніми: "Не ремствував на час, не скарживсь на добу, Узятого на горб не накидав нікому" (1980, 168). Поет використовує розмовне ремствувати і книжне скаржитись, щоб уникнути повторень у межах неширокого контексту і саме цим підносить естетичну вартість фрази. Крім того, поруч із функцією заміщення проявляється і диференціальна функція: ремствувати висловлювати невдоволення, а скаржитись ще й намагатися викликати співчуття.

Тому можна сказати, що заміщення передбачає й уточнення. З цього приводу читаємо у Г.Фреге: “Навіть у таких системах, де знак має одно, певне значення, поряд з функцією заміщення може виступати й інша функція функція уточнення” (Frege, 1892, 25).

Наведемо інший художній фрагмент, у якому також можна спостерігати, як поет дбає про “технічну” сторону твору: “Глевкого шмат, та кусень сала, та ще криничної ковток” (124). Важко зафіксувати будь-які відтінки, за якими можна було б визначити семантичну відмінність між цими цілком ідентичними синонімами (шмат кусень). Обидва слова вживаються в літературній мові, обидва розмовного характеру з дещо зниженим забарвленням.

Часто такі синоніми не тільки урізноманітнюють текст, але є носіями конкретного емоційного забарвлення: “В південних пахощах ночей відчув я моря запах млосний” (23). Іменник пахощі емоційно забарвлений і несе в собі відтінок ніжності, а щоб надати такого відтінку синонімічному запах, митець добирає до нього епітет-означення млосний з яскравим позитивним емоційним значенням. Завдяки цьому весь фрагмент набуває приємного ніжного емоціонального забарвлення.

Таким чином, заміщення як спосіб використовування синонімів, що мотивується вимогою формально-стилістичної різноманітності мовлення, реалізується в поезії Муратова завдяки наявності різних за звучанням і за структурою слів і виразів, які обовязково розрізнюються ще й внутрішньою образністю.

 

2.2.3. Синонімічне протиставлення засіб формування контексту

Досить часто зустрічаємо у поетичних творах І.Муратова використання функції синонімічного протиставлення слів. Вона не менш яскраво і оригінально реалізується поетом для активного формування семантико-стилістичного контексту, аніж проаналізовані функції синонімів уточнення та заміщення.

Протиставляти синоніми один одному дозволяє відмінність у їх значенні. З цього приводу слушно зауважує О.М.Гвоздєв: “Синоніми, означаючи одно поняття, можуть висувати різні особливості або відмічати різне ставлення до означеного ними предмета чи явища, внаслідок чого синоніми іноді не тільки не замінюють один одного, а протиставляються один одному; в цих випадках особливо яскраво вимальовується їх різниця в значенні та експресії” (Гвоздев, 1955, 58). Такої ж думки дотримується про питання синонімічного протиставлення і Д.М.Шмельов, який відзначає, що “різниця між словами-синонімами, смислові та експресивні відмінності їх один від одного проступають у тих випадках, коли вони певним чином протиставляються у тексті”(Шмелев, 1977, 198).

Аналіз показує, що протиставлення синонімів в поетичній мові І.Муратова виражається різними синтаксичними засобами: протиставні сполучники, заперечні частки і т.ін. і реалізується в основному синонімами: "І я пішов у темний ліс, Ні, не пішов: поліз житами" (47), "Скільки їх могло пройти безслідно... Навіть не пройти, а промайнути" (221), "Горобчисько і той за вікном не пищить, не цвірінькає, А співає натхненну свою горобецьку осанну" (237). Роль дієслів, як відомо, в образному відтворенні дійсності особливо велика. Як зазначає О.М.Толстой: “Рух і його вираження дієслово є основою мови. Знайти потрібне дієслово для фрази це означає дати рух фразі” (Толстой, 1954, 377).

Дієслівні синоніми зазвичай виступають у реченні в ролі присудків при різних підметах: “Бринить поезією світ, лунає музикою всесвіт” (380). Синоніми бринить і лунає є присудками двох речень, підметами яких виступають антонімічні в контексті “світ” і “всесвіт”. Таке сполучення синонімів з антонімічними підметами не тільки підкреслює протиставлення синонімів-дієслів, а й створює протиставлення двох речень і разом обєднує їх, малюючи єдину картину, в якій виражається буття у його суперечностях.

Іноді дієслова-синоніми у поета можуть виступати в суміжних реченнях як присудки при синонімічних підметах: "Буря вщухне, вітер перевіє. Все кругом лишиться, як було..." (367). У такому тексті протиставлення ніби унаочнюється через зіставлення чи протиставлення підметів-синонімів буря вітер.

Дієслівні синоніми можуть протиставлятися як однорідні присудки при одному підметі, наприклад: “І я пішов у темний ліс, ні, не пішов: поліз житами” (47). Протиставляючи синонім пішов іншому синоніму поліз за інтенсивністю вираженої ознаки, автор досягає різної мети. Дієслово поліз

s