Синонимия и антонимия в поэзии

Информация - Разное

Другие материалы по предмету Разное

Скачать Бесплатно!
Для того чтобы скачать эту работу.
1. Пожалуйста введите слова с картинки:

2. И нажмите на эту кнопку.
закрыть



агов пише: “Основна функція синонімів може бути названа диференціюючою, уточнюючою” [Будагов, 1965, 60].

Але існують й інші погляди. Лінгвіст А.Чорч вважає функцію заміщення чи не самою основною функцією рівнозначних слів-синонімів, яка лежить в основі інших функцій: “Якщо два імені є синонімами (мають у всіх відношеннях один і той же зміст), то завжди можна одно замінити іншим, не змінюючи змісту цілого” [Черч, 1960, 18]. Однак цей автор, як і деякі інші, дуже звужує явище синоніміки, бо в мові небагато слів, яким властива така повна замінність.

З погляду функціонального підходу до вивчення мовних явищ, Л.О.Новиков розглядає синоніми “як слова, що реалізують у контексті функції заміщення, уточнення й стилістичного протиставлення” [Новиков, 1968, 23].

Беручи до уваги різні теоретичні і практичні висновки, до яких прийшли науковці, вважаємо, що синоніми, як мовний засіб, мають пять основних функцій у мові: функцію уточнення, функцію заміщення, функцію синонімічного протиставлення, оцінну та стилерозрізнюючу функцію. Ми дотримуємося погляду, що синоніми в мовній системі виконують дві основні функції уточнення і заміщення, а всі інші є похідними від них і залежать від контексту.

У творах І.Муратова синоніми виконують усі пять функцій, але найбільш характерні для стилістики цього поета функції уточнення, заміщення та протиставлення. Основною функцією, що використовує Муратов, є функція диференціації, або уточнення. Майже не поступаються їм синонімічні слова, в яких реалізується функція заміщення та синонімічного протиставлення.

Перевага функції диференціації зумовлена потребою виразити найтонші семантичні, емоційно-експресивні, стильові і стилістичні відтінки поняття.

 

2.2.1. Функція уточнення в поезіях І.Муратова

Найпоширенішою функцією синонімів, як показує дослідження, у поетичних текстах І.Муратова є диференціація: уточнення, деталізація зображуваного, де перехід від одного синоніма до другого дає нову, додаткову інформацію про предмет, його ознаки чи властивості.

Розгляньмо використання цієї функції на конкретних прикладах: "Я очима благаю: зостаньтесь! Заклинаю: ні кроку від мене!" (1972, I, 68). Слово благати значить “дуже просити”, а заклинати виражає ще вищий ступінь просьби. Сполучення таких двох синонімічних слів у сукупності виявляють високе напруження стану поета. Такий стилістичний хід дуже характерний для пристрасної натури І.Муратова: він вживає два синонімічних слова, чим підсилює виразність кожного з них. У поетичному творі відбувається ніби складання значень двох слів, що створює експресивність тексту: я не просто благаю, я заклинаю, отже, синоніми виражають крайню межу почуття ліричного героя.

Саме семантичне підсилення характерне для дієслівних синонімів, що протиставляються за додатковими семами. Уживання таких синонімічних слів підкреслює інтенсивність дії, що відбиває і певні психічні риси поета динамізм, емоційність: “Звучи, лунай над тупотом племен” (71). Друге слово уточнює смисл першого: не просто звучи, а у високій мірі лунай (лунати значить розноситись). Або: “Голублю, пещу і кляну скривавлену горобину” (102). Автор відчуває недостатність сказаного голублю і одразу ж посилює значення цього слова синонімом пещу, цим самим створюючи враження градації. Чи візьмімо прислівникові уточнюючі синоніми: “Несподівано, зненацька... до мене прийде повноліття...” (48). Синонім несподівано підсилюється додатковим відтінком раптовості, що несе в собі синонім зненацька.

Зустрічаємо також у І.Муратова уточнюючі синоніми, що мають відтінок причини: “Й ця шулерська, підступна гра когось та й приведе в “РОА” (65). Чому шулерська гра? Тому що підступна. Крім того, влучне поєднання смислів двох слів, одне з яких іншомовне, є засобом піднесення емоціонального впливу на читача. Або: “Заспівала хлопчику пісень, колискових, ніжних” (35) (колискова пісня, бо ніжна); “Як добре, що лишиться після мене цей незбагненний, світлий, добрий світ!” (137) (світлий, бо добрий світ).

Здебільшого уточнюючі синоніми вживаються як однорідні члени речення з метою диференціації сказаного тим додатковим відтінком, який властивий другому синоніму: “Можливо, так чиїсь синіють плечі під цим сліпим, присонячним дощем” (365); або: “І на свято жадань моїх, мрій моїх парус несе” (238).

Функція диференціації у поезіях І.Муратова може бути зумовлена не тільки потребою уточнення, а й обмеження, звуження меж певної семантеми: "А тополі тихі, не шелеснуть, А хмарки над ними тануть, чезнуть" (131).

Синоніми в таких випадках виконують таку ж функцію, як повторення одного слова, вони у поета можуть і сполучатися з повторенням: "Ходить геній між нами: Погину, погину, помру, Бо несила мені животіти З такими нездарами" (1969, 72). Уся суперечливість і складність долі героя підкреслюється вживанням синонімів погину помру і повтором слова погину разом з антонімічною парою геній-нездара. Така конструкція виступає тут засобом організації тексту.

Вживання в одному тексті лексичного повтору і лексичних синонімів найчастіше мотивується у І.Муратова диференціацією, яка зумовлена потребою виразити відтінки поняття: взаємного уточнення, наростання ознаки, коли кожний наступний синонім виступає як деталізуючий щодо попереднього, а кожний наступний повтор увиразнює експресію тексту: "...Кри

s