Синонимия и антонимия в поэзии

Информация - Разное

Другие материалы по предмету Разное

Скачать Бесплатно!
Для того чтобы скачать эту работу.
1. Пожалуйста введите слова с картинки:

2. И нажмите на эту кнопку.
закрыть



Теленкова, 1976, 535].

Із цих і подібних визначень можна зробити висновок, що мовленнєва експресія це складна лінгвостилістична категорія, яка спирається на цілий комплекс психічних, соціальних та внутрішньомовних факторів. Вона уявляється як інтенсифікація виразності повідомлюваного, як збільшення впливової сили вислову, надає мовленню образності та емоційного забарвлення, особливої психологічно мотивованої піднесеності. Експресивність та емоційність нероздільні поняття. Експресивний відтінок у слові нашаровується на його емоціонально-оцінне значення, причому в одних словах переважає експресія, в інших емоціональне забарвлення. Тому розмежувати емоціональну та експресивну лексику практично неможливо. Це ускладнюється ще й тим, що “типологія виразності поки що, на жаль, відсутня” [Головин, 1980, 188]. Отож емоціонально-експресивні синоніми невичерпне джерело експресивності.

Природна експресивність емоціонально-експресивних синонімів у поезії поєднується з емоціональним забарвленням.

Дослідники виділяють два типи емоціональних значень емоційно-експресивних синонімів:

1. Синоніми, емоціональний, оцінний елемент в яких повязаний із сутністю самого явища.

2. Синоніми, в яких характеризується не саме явище, а особливості його сприймання [Лисиченко, 1993, 58-59].

Крім того, більшість мовознавців обєднують близькі за експресією слова в лексичні групи: слова, що виражають позитивну оцінку або характеристику понять; слова, що виражають їх негативну оцінку.

У Л.А.Булаховського читаємо: “До складу слів, що супроводжуються більш або менш виразним емоційним забарвленням... обовязково входить оцінний момент визнання позитивності чи, навпаки, негативності того смислового змісту, який становить значення слова” [Булаховський, 1955, 53].

Усередині цих груп існує свій розподіл за диференціальними семами. Так, І.Б.Голуб до першої підгрупи відносить слова високі, пестливі, жартівливі, іронічні, несхвальні, лайливі та ін. [Голуб, 1986, 105]. У М.М.Кожиної знаходимо більш докладну диференціацію. Серед позитивних відтінків вона виділяє урочистий, піднесений, близький до риторичного та піднесено-поетичний, у яких переважає власне експресивна оцінка, а також слова з емоційно-оцінним наголосом схвальні, пестливі, жартівливі; до слів з негативними відтінками відносить несхвальні, презирливі, докірливі, іронічні, зневажливо-фамільярні, лайливі та ін. [Кожина, 1983, 122-123].

Найбільш докладна і струнка класифікація позитивних і негативних диференціальних ознак дається в С.Г.Бережана. Він деталізує позитивність на пестливість і піднесеність; негативність на зневажливість, іронічність, лайливість [Бережан, 1973, 140]. Досить часто ці нюанси важко вловити, до того ж вони змінюються як історично, так і в залежності від контексту: нейтральні слова можуть сприйматися як високі і урочисті, висока лексика за певних умов набуває жартівливо-іронічної забарвленості; часом навіть лайливе слово може прозвучати лагідно, а лагідне зневажливо. Отож поява у слові в залежності від контексту додаткових експресивних відтінків значно розширює зображувальні можливості лексики.

Аналіз емоційно-експресивних синонімів у мові поезій І.Муратова доводить, що автор частіше за все відбирає із можливих синонімів саме ті, які виражають почуття й емоціональну оцінку явища, бо введення в текст таких синонімів сприяє вираженню переживань автора, що є обовязковою умовою забезпечення емоційного впливу поетичного твору на читача.

Особливістю емоціонально-експресивної лексики є те, що емоціональне забарвлення “накладається на лексичне значення слова, але не зводиться до нього”, “функція чисто номінативна ускладнюється тут оцінністю, ставленням того, хто говорить, до явища, яке називає” [Кожина, 1983, 121].

Емоціональне забарвлення одна із складових частин лексичного значення. Воно особливо чітко виявляється в протиставленні емоціонально нейтральних і емоціонально забарвлених слів, що досить помітне при зіставленні значень емоціонально-експресивних синонімів.

У художньому тексті зіставлятися й протиставлятися можуть: позитивно забарвлені синонімічні слова, негативно забарвлені та нейтральні в синонімічному ряді і в контексті.

Емоційно-експресивні синоніми із позитивним забарвленням. До цієї групи в поезіях І.Муратова належать переважно дієслівні синоніми: "Не надивлюсь, не намилуюсь, Як гай зимовий занімів" (84), "Ще й пахучі кущі, Хай їх миють цілющі дощі, Огортають сніги, сповивають гудінням хрущі..." (151), "Ще не видно сонця, та вже світиться, Ставши проти сходу, березняк..., Ну, а що недаром гай проміниться Як і влітку, дивлячись на схід" (392); а також іменникові: "Сурмить собі у синьому безмежжі, В розораному вітром безбережжі ..." (115), "Ще довго, заплющивши очі, жадібно Вдихати святе, неймовірне пахіття Цілющу духмяність життя і жита" (190); та синонімічні словосполучення: "Я, забуваючи про втому, Трудився ревно й трудно жив, Та з дальнім обрієм дружив, І до ясної високості Іду господарем не в гості" (99).

У поетичних текстах І.Муратова знаходимо різні способи поєднання слів у СР з позитивним емоціональним забарвленням: синонімічна "індукція" значень слів, введення в СР неологізмів, метафоричних і метонімічних значень, а також градація та складання смислів синонімічних слів.

Проаналізуймо деякі приклади: "Отож не підкорюсь, Ногою тупну, На хвилю переллюсь Та й перехлюпну!" (1980, 147). С

s