Синкретичні другорядні члени речення з об'єктно-просторовим значенням

Информация - Разное

Другие материалы по предмету Разное

Скачать Бесплатно!
Для того чтобы скачать эту работу.
1. Пожалуйста введите слова с картинки:

2. И нажмите на эту кнопку.
закрыть



ні імена та прізвиська, наприклад: Я завжди намагався стати якомога ближче до Тоні. У неї (у Тоні) завжди було чим нас пригостити ... (О.Г.) У сполученнях з назвами осіб, істот посилюється обєктне значення, а послаблюється просторове.

Серед зібраного лексичного матеріалу є випадки функціонування в ролі синкретичних другорядних членів речення з обєктно-просторовим значенням займенників, що заступають іменники та субстантивовані прикметники конкретно-предметної та просторової семантики, а також назви осіб, істот тощо. Наприклад: Тільки в собі ти зможеш знайти справжню причину страждань (О.Г.) Спогади ці завжди житимуть в мені (П.З.)

Для вираження синкретичних другорядних членів речення з обєктно-просторовим значенням місця дії в українській мові використовується до 60 конструкцій з вивідними, простими і складними прийменниками та іменниками уже названих семантичних груп у місцевому, родовому та орудному відмінках.

Один предмет, займаючи місце в просторі завжди оточені іншими предметами і перебуває в певному положенні щодо них. Тому виділення одного матеріального обєкта з навколишнього середовища і фіксація його нашою свідомістю - це визначення і його місцеперебування в просторі і виявлення місцеперебування сусідніх обєктів (Іваненко, 1981, 30).

Місце перебування чи переміщення предметів стосовно сусідніх обєктів буває дистантним і контактним. Дистантне місцеперебування або рух може відбуватися без орієнтації або з орієнтацією на конкретний бік предмета (Верхній, нижній, лицьовий, боковий тощо). Контактне перебування чи рух реалізується звичайно у внутрішній або центральній частині предмета, на його поверхні або між рядом обєктів. Усі ці відношення між предметами обєктивного світу узагальнюються і типізуються в нашій свідомості і виражаються за допомогою певних лексичних і синтаксичних мовних засобів.

Найчисельнішу групу синкретичних ДЧР з частковим значенням місця дії, що виражають контактне місцеперебування, становлять конструкції "на + м.в." та "в + м.в.", що вживаються при дієсловах таких семантичних груп:

  1. Дієслова процесуальної семантики:

а) жити, читати, писати, дрімати, купатися, нарізати, горіти тощо: Льотчик мовчки переглянувся з сивуватим командиром і почав неквапом нарізати на сковороді яєчню (О.Г.) Влітку найчастіше вона спить на канапі (П.З.) Іван Дімак згорів у бомбардувальнику (П.З.) "Де ви спите?" "У будці!" (О.Г.);

б) дієслова, що характеризують динамічні явища в природі: сохнути, вянути, рости, цвісти, блищати тощо, наприклад: Між хмарами в гіллі самотнього обгорілого дерева блищали віщі зорі ... (О.Г.) Скільки нас, окутаних полумям, на очах військ в повітрі вибухало, на деревах зависало ... (П.З.);

в) різноманітні видозміни вихідного стану предметів, речовин: парувати, кипіти, диміти, набрякати, палати, жаріти тощо, наприклад: Він стоїть на узвишші коло цямрини, а поруч, на сталевому тросі, яскраво жаріє, палає на весь степ червона, як серце, торпеда (О.Г.) Вже випито першу чарку, і молодий валашок парує у мисках (П.З.)

Інколи дієслова цієї семантичної групи вживаються в переносному значенні на позначення суспільних явищ та явищ людського буття. Але такі приклади зустрічаються дуже рідко.

  1. Дієслова емоційного стану (настрою) та емоційних переживань: веселитись, плакати, радіти, горювати, соромитись, тремтіти тощо: Похмурі зморшки посікли вздовж, впоперек і навкіс йому чоло, надбрівя, затремтіли в бровах (О.Г.)
  2. Дієслова конкретної дії, а саме:

а) із значенням руху: йти, їхати, пливти, тікати, трястися, стрибати тощо: В їхньому віщі він, капітан, уже плавав кухарчуком на байді (О.Г.) Ну, та на мені не покатаєшся (П.З.) Вони стрибають мені на язик ...;

б) дієслова із загальним значенням надання руху обєктові (субєктові): двигтіти, хилитись, гойдати, вигніздюватись, вигинатися тощо: Трубка вигиналася на столі мов чорна зміюка (П.З.) Знов вигніздюється на телефонах, знов графіки, зведення, рапортування... (П.З.);

в) дієслова на позначення зміни кінетичного стану: падати, поринати, випинатися тощо: Ось визиркують тугі нерозквітлі бутони, що випинаються на вершечках (О.Г.).

  1. Дієслова сприймання, а саме:

а) дієслова зорового сприймання: блищати, іскритися, миготіти, відбиватися тощо: Ненажера Кузьма пластмасово поблискує на колосках, випиваючи з них молоде молочко (О.Г.) Вона всміхається вже іскриться в краплинках сліз ... (П.З.);

б) дієслова слухового сприймання, смаку, нюху: звучати, шарудіти, шуміти, цівкати, дзвеніти, пахнути тощо: Тільки ластівки цівкають у гнізді, приліпленому у кутку, під стелею (П.З.);

в) дієслова мовлення: говорити, балакати, кричати, голосити тощо: Така будова, найбільший в Європі канал, в газетах про нього кричимо, і така неувага до цих справді героїчних людей (О.Г.) Транзистор в кишені чи в пазусі за ним говорить, а вони сидять, мовчать, прислухаються до власного тіла (О.Г.).

  1. Дієслова на позначення кількісних і якісних змін фізичного та емоційного стану людини або істоти: чаїтися, покоїтися, зникати, помирати, горіти, гибнути тощо: Тоді як вони випещуються на мяких постелях, а той гибне на твердому, як камінь сталі, столі (П.З.) Вона чує про якісь перевантаги, коли навіть очей не закриєш і кров стає важкою у жилах (О.Г.).
  2. Дієслова та предикативи (бути, існувати, знаходитися, зоставатися тощо): Мовчки пють усі, пє Петрусь, пють друзі, пє і Сіробаба, обнявши руками цебро, аж крапельки зостаються на його вусах (О.Г.) На тій Марковій скрині було написано: &q

s