Синкретичні другорядні члени речення з об'єктно-просторовим значенням

Информация - Разное

Другие материалы по предмету Разное

Скачать Бесплатно!
Для того чтобы скачать эту работу.
1. Пожалуйста введите слова с картинки:

2. И нажмите на эту кнопку.
закрыть



вним є безприйменниковий зворот. Синтаксично залежними компонентами вищезгаданих зворотів виступають іменники типу шлях, дорога, стежка, соша, алея та інші, наприклад: Вони мовчки йшли по дорозі. Випадкові зображення промайнуть по екрану, невідомо звідки і взявшись. То технік по штучному осіменінню прогуркотів стільцем по підлозі, ледве не впав… (О.Г.)

З дібраного матеріалу можна зробити висновок про те, що синкретичні другорядні члени з частковим значенням шляху переміщення представлені прийменниковими конструкціями “через + знах.в.” , “крізь + знах.в.”, “мимо+ род.в.”, “повз + знах.в.”, “по + місц.в.”, рідше вживаються прийменникові конструкції “край + род.в.”, “кругом + род.в.” при відповідному лексичному наповненні підпорядковуючого компонента - дієсловах цілеспрямованого руху та вираженні самого ДЧР іменником з конкретним значенням або просторовою семантикою, якщо береться конкретна ділянка.

 

Висновки

 

На основі проведеного дослідження можна зробити такі теоретичні і практичні висновки:

  1. Традиційне вчення має свої недоліки:
  2. нездатність у межах існуючої системи членів речення охопити і класифікувати всі мовленнєві елементи речення;
  3. відсутність однозначних критеріїв розмежування членів речення і неможливість, виходячи з існуючих критеріїв, розрізняти члени речення в конкретних висловлюваннях;
  4. відсутність опису суті означальних, обєктних обставинних відношень, покладених в основу ДЧР.

Тому, на нашу думку, у шкільний та вузівський курс з сучасної української літературної мови потрібно ввести поняття про синкретичні ДЧР. Знання про такі структурні компоненти речення доповнюють і уточнюють окремі поняття, конкретизують їх, допомагають орієнтуватися у складних випадках аналізу речення, дають змогу правильно визначити члени речення.

2. Синкретизм у системі членів речення це синтез в одному членові речення диференційних ознак різних членів речення, різних їх функцій. Цей синтез може бути як у плану змісту, так і в плані вираження, а також у плані змісту і в плані вираження одночасно. Потреба у вираженні особливих відтінків думки головна умова існування синкретичних другорядних членів речення.

3. Причинами виникнення синкретичних другорядних членів речення з обєктно-обставинним значенням є такі фактори:

  1. лексико-граматичні особливості головного і залежного компонентів синкретичного поєднання;
  2. синкретизм прийменника .

Функціонування другорядних членів речення мотивується комунікативно-семантичною доцільністю, потребою висловити відповідний обсяг інформації за рахунок економії мовних засобів.

  1. Синкретичні другорядні члени речення з обєктно-просторовим значенням мають місце у тих випадках, коли підпорядкований компонент синкретичної конструкції вказує одночасно і на предметність, і на обставинну характеристику. За цих умов лексичне значення іменників витісняється функціональним значенням обставинним.

Засобами вираження синкретичних ДЧР з обєктно-просторовим значенням є безприйменникові та прийменниково-відмінкові словоформи.

  1. Синкретичні ДЧР з обєктно-просторовим значенням місця дії, репрезентуючи широку семантику, виражаються прийменниково-відмінковими конструкціями: “в + місц.в.”, “між + оруд.в.”, “серед, посеред + род.в.”, “біля + род.в.”, “круг, навколо + род.в.”, “перед + оруд.в.”, “за + оруд.в.”, “мимо + род.в.” та інші.
  2. Синкретичні ДЧР з обєктно-просторовим значенням вихідного пункту представлені в українській мові зворотами: “з + род.в.”, “від + род.в.”, “по + місц.в.”, “з-під, з-за + род.в.”
  3. Значення кінцевого пункту передають конструкції: “до + род.в.”, “у + знах.в.”, “на + знах.в.”, “назустріч + дав.в.”, “за + оруд.в.”, “за + знах.в.” та інші.
  4. Синкретичні ДЧР з обєктно-просторовим значенням шляху переміщення виражаються сполученнями: “через + знах.в.”, “крізь + знах.в.”, “мимо + род.в.”, “повз + знах.в.”, “по + місц.в.”, “орудний відмінок без прийменника”.

У мові творів П. Загребельного та О. Гончара широко використовуються синкретичні другорядні члени речення . Це є проявом тенденції до мовленнєвої економії, тобто бажанням висловити один і той же зміст меншою кількістю виражальних засобів.

Найбільшою продуктивністю відзначаються конструкції з частковим значенням місця дії (“в + місц.в.”, “на + місц.в.”, “по + місц.в.”) та частковим значенням кінцевого пункту (“до + род.в.”, “в (у) + знах.в.”). Рідше трапляються синкретичні другорядні члени речення із значенням вихідного пункту та шляху.

Таким чином, синкретичні ДЧР, широко вживані в мові творів П. Загребельного та О. Гончара, збагачують виражальні можливості сучасної української літературної мови, дозволяють стисло, емоційно висловлювати думку.

 

 

 

Література:

  1. Андерш Й.Ф. Семантична характеристика давального відмінка в сучасній українській мові // Укр. мова і літ. в школі. 1974.-№ 10-с.34-40.
  2. Аношкина Т.Е. О синкретизме членов предложения со значением принадлежности // Русский язык и лит. в школе.1981.-№ 2.
  3. Бабайцева. Система членов предложения в современном русском 0языке.-М.: Просвещение, 1988.
  4. Бабайцева В.В. Изучение членов предложения в школе.-М.,1975.
  5. Бабайцева В.В. Явления переходности в грамматическом строе русского языка // В сб. : Явления переходности в грамматическом строе современного русского языка.-М.,1988.-с.3-13.
  6. Бабайцева В.В. Зоны синкретизма в системе членов предложения совреме

s