Синкретичні другорядні члени речення з об'єктно-просторовим значенням

Информация - Разное

Другие материалы по предмету Разное

Скачать Бесплатно!
Для того чтобы скачать эту работу.
1. Пожалуйста введите слова с картинки:

2. И нажмите на эту кнопку.
закрыть



за різними столами сидів Дорошенко у своєму круглосвітньому житті. Це явна ознака, що за парканом хтось є (О.Г.)

Синкретичні другорядні члени речення з частковим значенням місця, крім уже аналізованих конструкцій представлені ще й такими:

  1. "мимо + род.в.": Він опиняється біля клубу, проходить мимо будиночка, де Клава саме свариться із своїм шофером (П.З.);
  2. "повз + знах.в.": Повз нього завжди проходили люди ... (О.Г.);
  3. "з-за + род.в." та "з-під + род.в.": І вже прибирають столи, пустіє подвіря, вже одна по одній зникають з-під хати чабанські алебарди (П.З.)

Отже, серед синкретичних другорядних членів речення з частковим значенням місця дії найчисельнішу групу зворотів становлять конструкції "на + місц.в.", "в (у) + місц.в.". Це найчисельніший структурно-семантичний розряд синкретичних другорядних членів речення, який представлений великою кількістю конструкцій.

 

  1. Синкретичні другорядні члени речення з обєктно-просторовим значенням вихідного пункту

Найчастіше із значенням вихідного пункту вживається прийменникова конструкція "з + род.в.", що виражає два відтінки локального значення - спрямованість руху або дії з поверхні певного предмета чи відкритої площі. "Із прийменником з утворюються різні звороти, що мають динамічний характер, бо в основі виникнення цих конструкцій лежить ідея вказувати на рух з середини предмета." (Колодяжний, 1958, 67).

Найчастіше у ролі опорного компонента вживаються дієслова таких семантичних груп:

  1. дієслова руху, переміщення: А коли студент, то надягати штани і вмиватися! - зіскочив з койки Степан (О.Г.). Прокинувся разом з усіма, прокинувся враз, коротко, і одразу ж схопився, зіскочив з столу, став посеред кімнати. Шаптала потихеньку вийшов з кімнати, потер лоба, і посунув до себе на пятий поверх. Ні, друзі, час додому! - нагадав Василь і першим став спускатися з кургана. Розгойдавши стан, він підвівся з парти. Було таке правило, що дівчина мусить зняти з залізного крючка гроші губами (О.Г.);
  2. дієслова спрямованої дії, сприймання (дивитися, діставати, виглядати, виймати тощо): ... Він дістав з великого шкіряного чемодана якісь баночки, кульочки, коробочки. "Здорово, га?" - звертався він до сержанта-водія, що теж, злегка усміхаючись, виглядає з кабіни газика. Мати дістала із мисника велику ложку ... (О.Г.);
  3. дієслова на позначення зміни кінетичного стану (падати, вставати, підводитись, зсуватись, злазити тощо): він так тихенько підвівся з лави, що ніхто нічого не почув ... він упав з груші і так забився, що навіть не міг підвестися. Бо в нас уже стількох судили, що чимало слабіших людей зівяло, - підвівся з ослона Сашко (П.З.);
  4. дієслова із значенням "литися", "стікати", "капати": Ціле літо ллється з цієї торпеди вода у ринву ... (О.Г.) Підставте мені блюдце - з моїх очей зараз капатимуть сльози ... (П.З.);
  5. дієслова із значенням "їсти": Він і сам тепер на рівні з іншими їсть з тарілочки, що йому, ніби для жарту, підставила Тоня (О.Г.);
  6. дієслова із значенням "пити": ... Цей птах весь час пив у мене воду з долоні (П.З.) ... Він завжди намагався пити з того нового кухля (О.Г.);
  7. дієслова із значенням "зривати", "знімати": Микола Степанович завжди, коли кланявся, знімав картуз з голови. Жартуючи, Сашко намагався зірвати шапку з голови Тоні (О.Г.)

Зібраний лексичний матеріал дає підстави говорити про те, що найуживанішими у досліджуваних зворотах виявилися дієслова з префіксом: ви-, бо одним з найтиповіших для цього префікса відтінків є значення спрямування дії чи руху з поверхні певного предмета або відкритої площі,: ... Ми побачили, як з його рук випали тільки клаптики паперу (О.Г.) та з-, що означає спрямування дії чи руху з поверхні певного предмета або відкритої площі: ... Все затихло, а тим часом з її вуст злітали тихі слова (П.З.).

Менш уживаними в українській мові є конструкції на позначення вихідного пункту: "від + род.в." та "од + род.в.", які означають спрямування дії від межі певного простору або від зовнішнього боку предмета (Жишлій, 1974, 20).

Залежать такі синкретичні ДЧР найчастіше від дієслів руху, спрямованої дії. Найчастіше серед них переважають префіксальні форми: Ліна жвавішає біля подруги, веселішає, наче якісь біотоки бють на неї від Тоні (О.Г.) "Якщо ви хочете як найповніше визначити властивості холода, - поманив їх подалі від дверей Степан, - то для цього є дуже гарне слово." (П.З.) Човен вже далеко відплив від берега (П.З.)

Найбільш уживаними серед опорних префіксальних дієслів є предикати з префіксом від-, основне значення якого полягає в тому, щоб виражати дію "спрямовану на віддалення одного предмета від іншого, тобто значення, споріднене з функцією відповідного прийменника" (Ільїн, 1953, 38).

З формального боку структурні компоненти з обєктно-просторовим значенням вихідного пункту представлені іменниками, що позначають назви конкретних предметів, осіб або просторових понять. Причому більшою мірою виявляється синкретизм у конструкціях з іменником - назвою осіб, оскільки переважає значення конкретного обєкта: Петро йшов од начальника, низько нахиливши голову ... (П.З.)

Ще рідше часткове значення вихідного пункту представлене конструкціями "з-за + род.в.", "із-за + род.в." та "з-під + род.в.".

Складні прийменники (з-за, з-під) утворюють форми, якими позначаються ускладнені звязки дії з різними обставинами, які супроводжують її. У словосполу

s