Символічні структури давньої драми в контексті психоаналітичного дискурсу З. Фройда

Информация - Психология

Другие материалы по предмету Психология

Скачать Бесплатно!
Для того чтобы скачать эту работу.
1. Пожалуйста введите слова с картинки:

2. И нажмите на эту кнопку.
закрыть



алентністю: енергію лібідо може уособлюватися як Бог, що є вищою обєднуючою силою, так і в Диявол, що завжди породжує душевне сумяття‚ виступає як руйнівний чинник.

Зображення приходу Христа до пекла у драмі "Слово о збуренню пекла" ("И перехрестивши на три части. В той час ворота и лантухи сокрушиша ся и входит Христос во пекло и освЂщает яснім своїм променем и освящяет всЂ мЂстца пекелнии и кропит водою и духом святим" [8; 231].) нами потрактовується як витіснення первісного образу в сферу неусвідомленого. Витіснення (сублімація) може спричинити афективні стани у людини. Персоніфікаціями афективних станів, що супроводжуються виявом емоцій позитивного характеру, на нашу думку, у давній драмі виступають образи ангелів. Для того, щоб зобразити душевне піднесення героя, його, як правило, в бароковій драмі показують у оточенні ангелів, які або втішають героя, або повчають і дають праведні настанови.

Так, наприклад‚ у пєсі "Діалог про Древо Життя" ( сьома сцена третього акту) ангел говорить мандрівнику про те, що він має своє тіло тримати завжди в покорі, інакше воно може начепити на людину чортове сідло, тобто почне керувати її натурою:

 

Angelus

Trzeba i bujne ciało ćwiczyć w umartwieniu,

Ostro go chować, trzymać zawsze jak w więzieniu.

Inaczej z niеgo wielki nieprzyjaciel będzie,

Czartowskie na twą głowę pewnie sidło wszędzie

[9; 454].

 

Наведений уривок із драми виражає ту ж думку про відносини між Я і Воно, що й твердження З.Фройда, котрий порівнював ці психічні структури з стосунками між вершником і конем: " Кінь постачає енергію для руху, вершник має привілей визначати мету, спрямовувати рух сильнішої за нього тварини... Проте між Я і Воно досить часто трапляється ситуація, коли вершник мусить вести коня туди, куди заманеться коневі" [5; 545].

У давній драмі взаємозалежність психічних структур Я і Воно‚ на нашу думку‚ символічно зображена через стосунки головного героя‚ яким є людина‚ і алегоричних персонажів фантастичного плану, що уособлюють нечисту силу Диявола, Люцифера, чортів тощо.

У давньопольській драмі "Діалог про Древо Життя" ворогами, яких мусить перемогти головний герой, є такі алегоричні персонажі, як Світ зі своїми воїнами, Смерть, Диявол та людське Тіло. Марний Світ, Смерть і Диявол намагаються знищити Древо Життя і не допустити до нього головного героя - пілігрима, тобто завадити духовному зростанню людини і зміцненню її психічної енергії.

Мета мандрівника - вивільнитися з пут земного буття і, перемігши злі сили ( тобто усвідомивши їх як свою власну тінь), досягти неба і священного міста Єрусалима:

 

Асh, kiedy, kiedy nieba przebywszy wysokie

Z niepjętą radością oglądam szerokie

One mury, o grne Jeruzalem, twoje,

Pałace wiecnotwałe, rozkoszy pokoje?

[9; 423].

 

У давньоукраїнській пєсі, „Драма про Олексія, чоловіка Божого" теж розвинута тема мандрівки героя‚ який перебуває в пошуках смислу свого буття.Символ дороги, як і в давньопольській пєсі "Діалог про Древо Життя", є наскрізним у драмі про Олексія Божого. В дії першій (сцена перша) архангел Гавриїл у своїй репліці, зверненій до Олексія‚ визначає смислове навантаження цього символу:

 

Гавриил (до АлексЂя):

Аще хочеши божим человЂком зван быти

И в найвышшом ангельском хору в небе жити,

Храни до смерти чистость: она есть дорога

НайпростЂйшая в небо до самого бога

[8; 288].

 

Тож дорога в бароковій драмі це символ очищення шляху до Бога через покаяння, це і правічна путь до смерті, яку передчуває головний герой драми про "Олексія, чоловіка божого" в сцені пятій другої дії:

АлексЂй.

Уже мнЂ, вижу, стелется дорога

З сего земного подолу до бога

[8; 305].

 

На шляху до праведного життя Олексія спокушує Фортуна -богиня щастя, яка вирішує долі людей (дія перша‚ сцена друга):

 

Фортуна

Видиш‚ щасте поткало от мене якое:

Тимофеуша? Будет и тебе такое:

Всегда правица твоя мечем докаже‚

Же всяк твой не приятель от него поляже;

[8; 291].

 

Але алегоричний персонаж, що уособлює Чистоту Виртус, повертає Олексія, героя драми, на путь до Бога, про що свідчить ремарка другої яви дії першої:

Тут тЂсны пут Чистота с терния стелеть АлексЂю, котрый до неба ведеть" [8; 293]. Тож герой після довгих земних поневірянь досягає заповітної мети і потрапляє на небо, де "тЂшится на небеси посреди ангел" [8; 306].

Відомий біблійний образ "лествици Якова", що спустилась із неба на землю, у творі Данила Туптала "Комедія на день Успенія Богородиці", як і образ дороги в "Драмі про Олексія, чоловіка Божого" та пєсі "Діалог про Древо Життя", виражають можливість реалізації прагнення людини до вищого буття, і шлях до Бога:

 

Лествица з земли до небес досягает,

Ко Богу дерзает.

Лествица дщер, а степенни дела

Добрии, яже будет ти дева,

Дева пречиста; тою все спасемся,

В небо подведемся

[3; 174].

 

Дорога, або сходи є символічним відображення звязку між різними сферами людського буття, отже й між трьома пластами психіки людини. Проходження героєм свого шляху відображає процес становлення особистості людини. З.Фройд звертає увагу на сексуальний характер символів драбини, сходів, схилів і будь-який рух людини вгору вважає за виразний символ статевих стосунків… [5; 153]. На нашу думку, таке трактування, безсумнівно, має своє підґрунтя і сягає традицій фалічного символізму міфів і народної казки. Семантика цих образів у давній драмі набуває поліфонічного звучання. П

s