Символізм як мистецький напрямок

Курсовой проект - Литература

Другие курсовые по предмету Литература

Скачать Бесплатно!
Для того чтобы скачать эту работу.
1. Пожалуйста введите слова с картинки:

2. И нажмите на эту кнопку.
закрыть



краю, про існування смерті взагалі. За допомогою алітерації створюється ефект відчуття звуку (каркання) величезної кількості воронів (звук "к") та наявності чорного кольору (велика кількість шиплячих, свистячих звуків).

"Велика згуба" (можливо, навіть не має значення особиста чи суспільна) "змусила лягти" у землю величезну кількість людей. Хоча є натяк на те, що швидше трагедію викликала стороння неприродна для людей сила. Несподіваною для експресивної поезії Рембо є остання строфа вірша:

 

Але, святі, у вітті дуба

(То щогла вечорів пянких)

Лишіть вільшанок весняних

Для тих, кого велика згуба

У лісі, звідки не втекти,

У землю змусила лягти.

 

Віття дуба є щоглою пянких вечорів. Можливо, складно усвідомити таке порівняння, але треба враховувати міфологічне уявлення про світове дерево; мотив спяніння, що є характерним для творчості французьких символістів; декадентський умонастрій поезії взагалі. Святі мають залишити весняних вільшанок для тих, хто вже нікуди втекти не може з лісу померлих, з царства зими (смерті в природі). Констатується наявність примусового руху в поезії зверху-вниз", від віття до землі, від життя (пянких вечорів) до смерті.

Зазначимо, що для другого періоду творчості Рембо характерним є загальне відчуття трагізму життя в жорстокому світі. Поет продовжує пошуки власних мистецьких принципів: проголошення "теорії яснобачення" ("Пяний корабель") та пошук універсальної поетичної мови ("Голосівки"). Поет використовує мотиви і образи, винайдені літературними попередниками, але іноді у розмовній формі критикує принципи старого мистецтва. Рембо використовує натуралістичні деталі, що було характерним і для поезій першого періоду ("Шукачки вошей", "Венера Анадіомена", "Ті, що сидять", "Вечірня молитва" тощо). Натуралістичні деталі ще більше підкреслюють контраст між світом реальним і світом мрій та осяянь ліричного героя. Цей контраст буде поглиблений при створенні "шокових стикувань" у збірках "Осяяння", "Сезон у пеклі", що належать до третього періоду творчості поета.

У чому новаторство Рембо-символіста?

Новаторство Рембо-символіста у тому, що в межах форми вірша в прозі, яка зустрічається вже і в Бодлера, поету вдалося винайти власні художні засоби виразності, свою універсальну мову. Зазначаємо одночасну присутність в поезіях усіх чотирьох стихій, використання принципу синестезії, обєднання часу і простору в субєктивній площині. Це дозволяє Рембо створити в межах кожного вірша міні-модель світу, простежити логіку розвитку ситуації, явища, Всесвіту загалом. Цей розвиток не розяснений, але натяків достатньо, щоб осягнути суть. Часто вірші в прозі поділені на маленькі абзаци. Ці абзаци, ніби малюнки-кінокадри, кожен з яких є цілою історією; іноді ці "історії" створюють контрастні ситуації:

 

Я святий, я молюсь на терасі наче мирна тварина,

що пасеться ген аж до Палестинського моря.

Я вчений у темному кріслі.

Гілля і дощ стукають у вікно бібліотеки.

Я пішохід на великій дорозі в карликовому лісі...

("Дитинство ", переклад Ю. Покальчука)

 

Завершеність і цілісність більшості абзаців відчувається не тільки інтуїтивно. В такому абзаці-реченні втілюється "весь світ", що проявляється в стихіях: "Стежки круті. Пагорби вкриваються дроком. Повітря нерухоме. Як далеко птахи й джерела! Ще далі може бути тільки кінець світу" ("Дитинство"). Стежки, пагорби наявність стихії землі; присутнє повітря; джерела (вода). Виходячи з розподілу стихій в поезіях другого періоду творчості Рембо, а також більшості віршів у прозі в збірці "Осяяння", ще далі може бути тільки стихія вогню (можливо, "кінець світу"), яка завершує творення Всесвіту, а іноді й нівелює існування трьох попередніх стихій (наприклад, у поезії "Морське", про що йтиметься далі).

Або ще приклад поєднання в межах одного абзацу всіх стихій: "Трохи нижче водостоки. По боках нічого, крім густини земної. Може, провалля блакиті, колодязі вогню? Може, на цих площинах зустрічаються місяці й комети, моря й казки?" ("Дитинство"). Водостоки наявність стихії води (колодязі і моря не можна однозначно віднести тільки до цієї стихії). Густина земна наявність стихії землі. А далі в одному реченні умовно поєднуються всі стихії: "Може, провалля (земля) блакиті (небо), колодязі (вода) вогню?" У такому контексті далі дійсно мають "зустрічатися" стихії в просторі універсальному. Наприклад, моря (чи казки!), які й обєднують гармонійно протилежності світу.

 

Висновки

 

Зневажливе ставлення до штучності літератури проявилося в поетичній декларації Верлена вірші "Поетичне мистецтво". Твір написаний разом із збіркою "Романси без слів", але був надрукований лише у 1882 році й одразу став естетичним маніфестом символістів. "Поетичне мистецтво" вірш іронічний, пародія на "Поетичне мистецтво" Н.Буало, теоретика класицизму XVII ст. З одного боку, Верлен полемізує з унормованістю класицизму (вимога ясності, точності в поезії), естетичними принципами парнасців (обєктивізм, раціоналізм, риторичність). З другого боку, він проголошує власні естетичні принципи мистецтва. "Найперше музика у слові", поезія має бути "легкою" і плинути, як пісня, а не навантажувати читача "добором слів". Проголошується творча свобода митця, що підкреслюється станом спяні

s