Символізм як мистецький напрямок

Курсовой проект - Литература

Другие курсовые по предмету Литература

Скачать Бесплатно!
Для того чтобы скачать эту работу.
1. Пожалуйста введите слова с картинки:

2. И нажмите на эту кнопку.
закрыть



есі поступового і повільного вгадування; підказати за допомогою натяку ось мета, ось ідеал. Досконале володіння цією таємницею і створює символ".

Тобто нове мистецтво глибоко символічно, так би мовити "навмисно" символічно (враховуючи вже діяльність С.Малларме, класифікацію символізму за М.Метерлінком та ін.). Загалом символічне сприйняття світу таке ж давнє, як і культура людства. Але в кінці ХІХ ст. термін "символізм" для визначення нової школи в мистецтві запропонував Жан Мореас у статті "Літературний маніфест. Символізм" (1886): "Назва, що нами запропонована, СИМВОЛІЗМ, єдина, що підходить для нової школи, лише вона передає без викривлення творчий дух сучасного мистецтва". Символізм є орієнтацією на непроясненість і багатозначність художнього слова. Він розкриває себе у встановленні глибинних звязків усього в світі.

Хоча символізм кожної країни має свої особливості, можна визначити загальні риси європейського символізму: естетизм, бо символізм це естетичний порив до високого і заглиблення у таємниче, тому наступними рисами будуть філософічність та містицизм; абстрактність образів, узагальненість (створення символів); багатозначність слова, субєктивне навіювання змістів (сугестія); відхід від банальної буденності; всебічне і глибоке осмислення дійсності.

 

II. Поль Верлен (1844-1896). Новаторство поета-символіста

 

Моя душа народилася для жахливих катастроф.

П. Верлен

 

В історії французької літератури П.Верлена вважають неперевершеним майстром імпресіонізму і водночас яскравим представником французького символізму. На традиційній церемонії у 1891 році він був обраний "королем поетів" після Леконта де Ліля. Поет суму та безнадії, Верлен назвав себе та інших представників свого покоління "проклятими поетами". Життя цього митця це непередбачувані повороти долі, постійне шукання себе. В його поезіях звучить туга і біль, самотність і розчарування, передаючи найтонші почуття, які може врити митець.

Поль-Марі Верлен народився 30 березня 1844 року в містечку Меці (Франція) у сімї військового інженера. Коли Полю виповнилося сім років, сімя переїжджає до Парижа, де і пройшли шкільні роки майбутнього поета. Вже під час навчання у школі Верлен починає писати вірші. У 1858 році він надсилає свою поезію "Смерть" Вікторові Гюго. Але відповіді від шанованого метра французьких романтиків юний поет так і не дочекався. Проте це не вплинуло на намір писати вірші.

У 1862 році Верлен закінчив ліцей і вступив на юридичний факультет університету. Бажання вчитися пройшло надто швидко. Вже у 1864 році він влаштовується дрібним службовцем до страхового товариства, потім до мерії одного з паризьких районів, згодом до міської ратуші. Але до карєри службовця Верлен ставився з іронією, його більше цікавило сучасне мистецтво. Ще під час навчання у ліцеї він прочитав збірку Ш. Бодлера "Квіти зла", багато поезій з якої знав напамять.

У 1863 році надрукований перший вірш Верлена сонет "Пан Прюдом", ваш свідчив про приналежність автора до поетичної групи "Парнас". Парнасці надзвичайно вплинули на формування світогляду та естетичних поглядів поета, сам Верлен друкувався в збірнику "Сучасний Парнас". Вплив поетичних принципів парнасців відчутний у перших збірках Верлена "Сатурнічні поезії" (1866) та "Вишукані свята" (1868). Назва першої книги "Сатурнічні поезії" повязана з віршем Бодлера "Епіграф до засудженої книги". Згідно з уявленням астрологів, Сатурн похмура, сумна планета. Верлен відносив себе до людей, які не знаходять щастя, але ніколи не зупиняються у прагненні до нього.

У 1870 році 26-літній Поль одружився з Матільдою Моте і сподівався, що шлюб буде вдалим. Ці настрої знайшли відображення в наступній збірці "Добра пісня" (1870). У 1871 році нікому не відомий юнак із провінційного містечка Шарлевіля, А. Рембо, надіслав Верлену листа з поезією "Пяний корабель". Верлена настільки вразив загадковий та експресивний твір молодого поета, що він запрошує Рембо до Парижа. Долі двох видатних французьких поетів Верлена і Рембо повязані не лише розвитком символізму. Не зважаючи на різницю у віці, Рембо завжди дивним чином впливав на свого наставника. Це призвело до того, що Верлен (разом з Рембо) тікає з дому, залишивши дружину з немовлям. Поети мандрують Європою, відвідують Бельгію, Англію. Ці стосунки закінчились трагічно для обох поетів: у липні року під час сварки Верлен поранив Рембо, вистреливши з револьвера, і був осуджений брюссельським судом до дворічного увязнення. У вязниці він отримав повідомлення, що дружина розлучилася з ним. Саме тоді написана збірка "Романси без слів" (1874). Кожна поезія цієї збірки справжня пісня душі. Саме в музичності одна з причин складності перекладу верленівських віршів. В. Брюсов, який багато перекладав поезії Верлена російською, зазначав, що "Romances sans paroles" ("Романси без слів") у перекладі перетворюються на "Paroles sans romances" ("Слова без романсів").

Однак ця збірка засвідчила остаточне перетворення Верлена-парнасця на Верлена-символіста.

Релігійні настрої поета позначилися на збірці "Мудрість" (1881). У 1884 році виходять збірка "Колись і недавно" і книга літературно-критичних статей "Прокляті поети", до якої увійшли нариси про шістьох поетів, у тому числі про П.Верлена, А.Рембо та С.Малларме. У другій половині 80-х рр. до Верлена несподівано приходить шалена попул

s