Сиблінгові позиції як поняття про порядок народження

Курсовой проект - Психология

Другие курсовые по предмету Психология

Скачать Бесплатно!
Для того чтобы скачать эту работу.
1. Пожалуйста введите слова с картинки:

2. И нажмите на эту кнопку.
закрыть



Зміст

 

Вступ

1. Поняття про порядок народження

2. Перші дослідження порядку народження

3. Емпіричні дослідження порядку народження

4. Вивчення порядку народження в руслі психоаналізу

5. Типи сиблінгових позицій

5.1 Первісток (найстарша дитина)

5.2 Єдина дитина

5.3 Друга (середня) дитина

5.4 Остання дитина (наймолодша)

6. Варіації порядку народження

Список використаних джерел

 

Вступ

 

Порядок народження це не теорія виготовлення людей під копірку, яка свідчить, що всі первістки стануть поводитися лише так, а не інакше. Все, що може зробити порядок народження це дати деякі ключі до розуміння певних особливостей поведінки то особистості людини, дати відповіді на багато актуальних питань.

Порядок народження не є "точною наукою". Варіації, такі як час народження дитини або стать, додають порядку народження субєктивний характер. Додаткові варіації, як, наприклад, цінності, що прищепляються дитині його батьками, які самі мають свій Власний порядок народження, також відіграють роль. У будь-якій сімї порядок народження людини матиме колосальний вплив на те, ким ця людина стане в майбутньому.

Порядок народження дає можливість відчути себе індивідуальністю, прийняти та зрозуміти себе, допомогти при виборі професії та у бізнесі.

 

1. Поняття про порядок народження

 

Одна з частин головоломки, з яких складається індивідуальність і доля людини, це його "позиція" в батьківській сімї, тобто наявність або відсутність братів і сестер (психологи називають їх сиблінгами) і порядок їх появи на світ.

Послідовник Фрейда Альфред Адлер першим виділив "порядкові позиції" єдина дитина, старша в сімї, середня дитина, молодший з двох дітей, молодший з трьох і більшого числа дітей і заявив, що відповідно до них люди розрізняються по своєму характеру.

На думку Адлера, порядок народження основна детермінанта установок, супутніх стилю життя. Він стверджував, що, якщо у дітей одні і ті ж батьки і вони зростають приблизно в одних і тих же умовах, у них все ж немає ідентичного соціального оточення. Досвід старшої або молодшої дитини в сімї по відношенню до інших дітей, особливості впливу батьківських установок і цінностей все це міняється в результаті появи в сімї наступних дітей і сильно впливає на формування стилю життя.

На підставі клінічних спостережень і теоретичних роздумів Адлер прийшов до наступних висновків.

1. Діти в одній і тій же сімї народжуються в різних життєвих умовах. Народжений другим потрапляє в іншу психологічну ситуацію в порівнянні з первістком.

2. Уявлення дитяти про себе і його аттитюди залежать від порядку народження.

3. Діти можуть захоплювати чужі родинні позиції. Так, якщо перша дитина в сімї страждає недоумством, то наступний за ним може узяти на себе роль первістка.

4. Суттєві відмінності у віці між сиблінгами зменшують суперництво між ними.

5. Порядок народження не абсолютна детермінанта, це лише тенденція. Стиль батьківської поведінки, їх відношення до дітей не менш значимі для особового розвитку дітей.

6. При різниці у віці між дітьми більше трьох років можуть формуватися підгрупи, що роблять істотний вплив на порядкові позиції.

На думку Адлера, стиль життя дитини закладається у віці 45 років. В цей час у неї розвивається соціальне відчуття і гнучкість, які необхідні для адаптації і пристосування до вимог сімї і суспільства. Саме у цей період дуже важливо, яке місце займає дитина в родинній ієрархії.

 

2. Перші дослідження порядку народження

 

Одним з перших дослідників, який звернув увагу на те, що порядок народження є значимою характеристикою, був Ф.Гальтон. Ще в 1874 р. в роботі "Люди англійської науки. Їх природа і виховання" він відзначив, що первістки відрізняються від інших дітей в сімї вони частіше виявляються видатними особистостями. Він показав це на прикладі членів Британського Королівського наукового товариства зясував, що серед них непропорційно велика кількість первістків (99 з 180).

За результатами одного з досліджень, серед 855 вчених єдиними дітьми були 63 людини, первістками 277. Всього в цій вибірці кількість єдиних і перших дітей досягає 40,6%.

Ці дані підтверджують ідею Ф. Гальтона про те, що першонароджені діти (разом з єдиними) відрізняються від інших дітей, вони мають певні переваги в своїх сімях, які сприяє тому, що вони досягають видатних успіхів в житті.

 

3. Емпіричні дослідження порядку народження

 

Д.Політ і Т.Фабло намагалися виявити механізми формування особистісних особливостей єдиних дітей.

Ними був проведений мета-аналіз більше 140 досліджень особистісних особливостей єдиних дітей з 1926 по 1985 р. Середній розмір вибірок 2000 субєктів. Всі особистісні риси, що вивчаються в цих дослідженнях, були згруповані в 6 категорій: мотивація досягнення, характер (лідерство, домінантність, зрілість, гнучкість і ін.), особистий контроль (незалежність, локус контроль, імпульсивність), саморегуляція (самооцінка, емоційна стабільність, тривожність і ін.), соціабельність (екстраверсія, соціальна активність, популярність у однолітків), стосунки з батьками. Результати цього мета-аналізу показали, що єдині діти по особистісних характеристиках значимо не відрізняються від дітей,що мають сиблінгів. Єдиний аспект, в якому єдині діти декілька перевершують інших, це мотивація досягнень.

На думку цих дослідників, ні наявні

s