Сецесія, місто і текст

Сочинение - Культура и искусство

Другие сочинения по предмету Культура и искусство

Скачать Бесплатно!
Для того чтобы скачать эту работу.
1. Пожалуйста введите слова с картинки:

2. И нажмите на эту кнопку.
закрыть



х норм.

Бірюльов у своїй статті вважає доцільним зарахувати реалізації ідей єврейського архітектора Юзефа Авіна, які були близькі до принципів галицької сецесії. Адже, в його творах геометризм і раціональність планування сполучались зі стилізацією в декорі мотивів старого єврейського мистецтва (проекти синагог і нагробків; “Академічний дім” на вул. Св. Терези № 26, нині Ангеловича, 1909). Цікавим ансамблем “єврейської сецесії” був Похоронний дім на Новому єврейському цвинтарі (1911-1913, зруйнований в 1942). У стилістиці цієї споруди, збудованої M. Улямом за проектом Єжи Гродинского і Р. Фелінского, поєднувались тенденції неокласицизму, вплив сецесійних будівель О. Вагнера та орієнтація на стару юдейську архітектуру.

Модерний вигляд міста зумовлюється виникненням різних зон: домінують житлова частина, адміністративні, розважально-відпочинкові, освітні, торговельні центри, промислові зони. Здобутком індустріальної ери стала інженерна структура міста Львова із зовнішнім і внутрішнім транспортом - кінно-гужовим, залізничним та новим - трамвайним і автомобільним.

Удосконалюється мережа вулиць, залежно від їх функціонального призначення. Вони поділяються на магістральні, житлові, торговельні (тобто пасажі), влаштовуються алеї, газони; проїзна частина вулиць намощується бруківкою; вони освітлюються гасовими, газовими та електричними ліхтарями; зявляються малі форми - навіси для зупинок, транспорту, урни для сміття, інформаційні тумби, вуличні туалети.

Згідно з трактування Ю. Бірюльова, завдяки економічному розвитку, відбулося пожвавлення суспільного життя і національних рухів, яким товаришував розквіт культури, що зробило Львів головним осередком духовного життя Галичини. Через доступність середньої та вищої освіти виріс прошарок інтелігенції. У Львові зявилися Університет, Політехніка та Аграрна Академія, розвивалась наука, в чому велику роль відіграли Наукове Товариство імені Тараса Шевченка, Науково-літературна Спілка, заснована у 90-их роках XIX століття, та інші товариства. Ставала доступні для широкого загалу бібліотеки, архіви та музеї: Бібліотека Оссолінських (найкраща на польських та українських землях), Міський Архів, Музей імені князів Любомирських (з 1870 року), Музей Художньої Промисловості (з 1874 року), Історичний Музей (з 1891 року), Український Національний Музей (з 1905 року), Міська Картинна Галерея (з 1907 року).

Все це спричинило до того, що у Львові виник власний, неповторний стиль у літературі названий пізніше модерним. Звичайно, що стиль письма часів львівської сецесії був частиною загально-імперської віденської модерної літератури, котра зявилася на межі XIX-XX ст. - і частиною загального культурного континууму. Важлива і прогностична роль львівської модерні стичної літератури для вітчизняного гуманітарного досвіду визначалась його значним постмодерністським потенціалом. Через те, що саме естетико-літературна своєрідність львівської сецесії проявляється у співвідношенні його з попередніми епохами національного і загальноєвропейського розвитку і з сучасним етапом духовного стану суспільства.

Складовою процесу формування літературного модерну, зокрема в Галичині, був національний фактор - традиції народного декоративно-ужиткового мистецтва, визвольний рух, національна свідомість, ідеали та практика національно-культурного відродження, ідейним та організаційним центром формування українського модерну став львівський літературно-художній гурток Молода Муза, утворений 1907 р. Тому, погляд на львівську сецесійну літературу потрібно розглядати як культурну парадигму з позицій початку XXI століття, що дозволяє змоделювати паралогічну систему, тобто взаємодоповнюючий ряд прийомів, латентних для розуміння сучасниками кордону минулих століть, але найбільш актуальних у прагматиці знання нашого часу: синтез культурних традицій, плюралізм естетичних концепцій, екзистенціальна свідомість, ігрове начало і дискурсивність, що розглядає поетику пресимволізму та символізму ХХ ст., через призму фольклорного чинника, що побутує в ідеальній кодифікації традиційної культури, базою для якої є національна ментальність. Тобто, фольклор відігравав формуючу роль галицької сецесійної літератури. Як зазначає М. Ільницький, перефразовуючи слова Я. Поліщука: Ідентифікація з народно-фольклорними стрижнем є закоріненою формою самотожності літератора, що не була відкинена новою хвилею українського українського відродження, через те, що вона презентувала індивідуальної само презентації

Загальні риси нового стилю простежуються у мистецтві українського модерну, що органічно поєднуються з національними мотивами, народними традиціями. Ю. Бірюльов зауважує, що неоромантичні настрої у львівському мистецькому середовищі зявилися одночасно з посиленням політичної боротьби. Пожвавлення суспільного реформаційного руху знайшло відголос у львівській сецесії. Справді, ідейні риси сецесії не були однозначними, але в її програмних засадах позначилася радикальна суспільна орієнтація та пафос змін. На цій підставі можна говорити про творчість письменників львівського модерну як прямих спадкоємців австрійського модерну. Культура львівського модерну, що проявляла себе в усіх сферах мистецького життя через історичні обставини розвивалася динамічно і вільно. Наприклад основними риси львівської сецесійної архітектури були:

  1. декоративність,
  2. інтерес до культурної спадщини, витоків різних стилів рококо,

баро

s